Вплив ризиків на забезпечення антикризової стійкості туристичного підприємства

main image main image

Вплив ризиків на забезпечення антикризової стійкості туристичного підприємства

Джерелюк Ю.О.

Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції.

"Бізнес, цифрові інновації та підприємництво: стан, аналіз тенденцій.

та науково-економічний розвиток" (м.

Львів, 22 грудня 2018 р.).

У 2-х ч.

- Львів: ЛЕФ, 2018.

- Ч.1.

- 108 с.

- С.66-69.

Вплив ризиків на забезпечення антикризової стійкості туристичного підприємства.

Вітчизняні суб'єкти економічної діяльності функціонують у складних соціально-економічних умовах, в невизначеності та динамічності зовнішнього середовища.

В процесі свого функціонування сучасні туристичні підприємства зіштовхуються із впливом сукупності екзогенних та ендогенних чинників виникнення кризи в умовах конкурентного середовища, які можуть ставити під загрозу досягнення певних цілей.

Ризик є об'єктивною характеристикою діяльності підприємства, яка супроводжує будь-які управлінські рішення та вимірюється ймовірністю неотримання бажаних результатів.

Ризик супроводжує всі процеси, що відбуваються на підприємстві.

У сучасній економіці антикризова стійкість відіграє визначну роль в забезпеченні довгострокового функціонування і ефективної діяльності туристичного підприємства в конкурентному середовищі.

Виділення можливих ризиків впливу на забезпечення антикризової стійкості туристичних підприємств є важливою ланкою у їх діяльності, тому досягти цього можливо шляхом визначення можливих ризиків, а також розробки організаційно-управлінських заходів для зниження можливості їх настання, зменшення їх впливу чи потенційних наслідків.

Проведений аналіз поняття ризик довів, що серед науковців немає загальновизнаного визначення терміну ризик.

Погляди науковців відрізняються з приводу того чи ризик - це ймовірність чи об'єктивна реальність.

Існуючі в сучасній російській і зарубіжній економічній літературі трактування терміна «ризик» можна згрупувати в такі групи [3]:.

1) як імовірність (можливість) помилки або успіху того чи іншого вибору в ситуації з кількома альтернативами;.

2) як небезпека можливих втрат;.

3) як ситуативна характеристика діяльності або ситуація (подія).

Посохов І.М.

розглядає ризик як невід'ємну умову для здійснення дії (події) з імовірнісними несприятливими наслідками, що виражається в можливості отримання негативного або небажаного результату [3].

Ілляшенко С.М.

вважає, що ризик у загальному випадку слід розглядати як можливість або загрозу відхилення результатів конкретних рішень або дій від очікуваних [1].

У своєму дослідженні Кузьмін О.Є.

[2] акцентує увагу на те, що ризик - це відхилення від установлених цілей.

Для виявлення ризиків недосягнення бажаного значення рівня антикризової стійкості підприємства у прогнозованому періоді необхідно визначити відхилення прогнозного значення показника від бажаного значення показника.

У разі якщо рівень відхилення позитивний, ризик недосягнення бажаного значення відсутній.

У разі якщо рівень відхилення прогнозного значення показника від бажаного значення показника негативний, існує ризик недосягнення бажаного значення рівня антикризової стійкості підприємства.

Шкалу ризиків недосягнення бажаних значень показників для туристичних підприємств наведено у табл.

Таблиця 1.

Шкала ризиків недосягнення бажаного рівня антикризової стійкості підприємства.

Рівень відхилення прогнозного значення показника від бажаного значення Ступінь ризику недосягнення бажаного значення показника.

Позитивний, більше 5% мінімальний.

Позитивний, менше або дорівнює 5% незначний.

Негативний, менше або дорівнює 5% середній.

Негативний, більше 5% високий.

Складено автором.

Після того як на підприємстві підтвердилась інформація про наявність ризику недосягнення бажаного значення антикризової стійкості, підприємству необхідно провести пошук причин появи такого ризику, також необхідно провести аналіз природи виникнення цього ризику, який найчастіше виконується шляхом аналізу складових елементів та індикаторів ризику забезпечення антикризової стійкості туристичного підприємства.

До елементів та індикаторів забезпечення внутрішньої антикризової стійкості туристичного підприємства відносяться наступні:.

- операційна антикризова стійкість - ризик зменшення обсягу надання туристичних послуг у розрахунку на одного туриста; ризик зменшення рентабельність послуг; ризик негативної динаміки обсягу реалізації туристичних послуг; ризик погіршення якості обслуговування;.

- маркетингово-інноваційна антикризова стійкість - ризик зниження рентабельність маркетингових заходів; ризик зниження частки нових туристичних послуг; ризик зменшення числа туристичних послуг, що користуються стійким попитом у споживачів; ризик невідповідності ціни і якості туристичних послуг; ризик невикористання (обмеженого використання) новітніх інформаційних технологій;.

- фінансово-інвестиційна антикризова стійкість - ризик зниження рівня фінансової незалежності туристичного підприємства; підвищення фінансового ризику; ризик зниження запасу фінансової міцності туристичного підприємства; ризик зниження поточної ліквідності; ризик зниження швидкої (критичної) ліквідності; ризик зниження абсолютної ліквідності;.

- управлінська антикризова стійкість - ризик збільшення управлінського навантаження; ризик зменшення зарплатовіддачі управлінського персоналу; ризик збільшення частки витрат на систему управління у загальних витратах туристичного підприємства;.

- інформаційна антикризова стійкість - ризик зменшення частки витрат на інформаційні ресурси підприємства; ризик збільшення частки юридично незахищеної інформації туристичного підприємства; ризик збільшення кількості необхідних інформаційних технологій; ризик зменшення частки інформації, наданої з надійних джерел;.

- кадрова антикризова стійкість - ризик зниження рівня стабільності кадрів на туристичному підприємстві; ризик зниження співвідношення середньої зарплати на підприємстві до середньої зарплати по туристичній галузі; ризик зниження співвідношення темпів зростання фонду оплати праці та прибутку туристичного підприємства; ризик збільшення плинності кадрів; ризик зниження співвідношення темпів зростання продуктивності праці та заробітної плати працівників; ризик зниження освітнього рівня працівників; ризик зменшення частки витрат на навчання та підвищення кваліфікації працівників у загальних витратах на персонал підприємства; ризик зниження чисельності персоналу задоволених роботою; ризик зниження згуртованості трудового колективу підприємства.

До елементів та індикаторів забезпечення зовнішньої антикризової стійкості туристичного підприємства відносяться наступні:.

- антикризова стійкість щодо партнерів - ризик зменшення кількості туристичних операторів, з якими співпрацює туристичний агент; ризик зниження рентабельності партнерських відносин; ризик погіршення взаємовідносини між партнерами; ризик зниження стійкості взаємовідносин підприємства з кредитною системою;.

- антикризова стійкість щодо конкурентів - ризик погіршення показника «ціна/якість» туристичних послуг по відношенню до конкурентів; ризик зниження ділової репутації туристичного підприємства; ризик втрати ринкової частки підприємства за обсягом реалізованих послуг; ризик втрати позитивного імідж сайту туристичного підприємства;.

- антикризова стійкість щодо споживачів (попиту на туристичні послуги) - ризик зменшення частки постійних туристів; ризик зменшення довготривалості відносин з клієнтами; ризик підвищення частки клієнтів, які відмовляться від придбання послуг туристичного підприємств впродовж року; ризик зниження стійкості попиту на туристичні послуги; ризик зниження рівня зацікавленості з боку клієнтів туристичного підприємства.

Щоб виявити найзагрозливіші групи ризиків, які потребують першочергового прийняття управлінських рішень щодо розроблення заходів їх регулювання, керівникам підприємств необхідно визначити середній показник комплексного оцінювання групи ризиків.

Зазначимо, що в розрізі напрямів забезпечення зовнішньої антикризової стійкості серед досліджуваних підприємств, найбільш можливими є ризики: ризик зниження рентабельності партнерських відносин та ризик підвищення частки клієнтів, які відмовляться від придбання послуг туристичного підприємств впродовж року.

Це вказує на першочергову необхідність звернути увагу на ці забезпечення зовнішньої антикризової стійкості, щоб захистити діяльність підприємства від можливих небезпек.

Найменше всього можливі ризики погіршення взаємовідносини між партнерами та ризик зниження ділової репутації туристичного підприємства.

Таким чином, процес вибору напрямів підвищення антикризової стійкості на туристичних підприємствах, який враховує оцінку рівня ризику недосягнення бажаного значення показників антикризової стійкості туристичного підприємства дозволяє спрямувати зусилля щодо недопущення виникнення даних ризиків та сформувати пріоритетні організаційно-економічні заходи з акцентами на слабких місцях діяльності.

Список літератури.

Ілляшенко С.М.

Економічний ризик: навчальний посібник.

- 2-ге вид., доп.

і перероб.

/ С.М.

Ілляшенко.

- К.: Центр навчальної літератури, 2004.

- 220 с.

Кузьмін О.Є.

Управління ризиками в інноваційній діяльності: навч.-метод.

посібник / О.Є.

Кузьмін, Н.Ю.

Подольчак, Н.І.

Подольчак.

- Львів: Вид-во Нац.

ун-ту «Львівська політехніка», 2009.

- 176 с.

Посохов І.М.

Аналіз змісту поняття ризик і наукові підходи щодо визначення сутності ризику / І.М.

Посохов // Вістник Нац.

техн.

ун-ту «ХПІ»: зб.

наук.

Темат.

вип.: Технічний прогрес та ефективність виробництва.

- Харків: НТУ «ХПІ», 2012.

- №5.

- С.101-108.

Рівень відхилення прогнозного значення показника від бажаного значенняСтупінь ризику недосягнення бажаного значення показникаПозитивний, більше 5%мінімальнийПозитивний, менше або дорівнює 5%незначнийНегативний, менше або дорівнює 5%середнійНегативний, більше 5%високий.