Президент США і геній з Донбасу написали книгу

main image main image

Президент США і геній з Донбасу написали книгу

42-й президент США Білл Клінтон разом з відомим американським письменником Джеймсом Паттерсоном написали книгу під назвою "Зникнення президента" (The President is Missing).

Роман став справжнім бестселером, і вже за перші місяці було продано понад 1 мільйон примірників.

Український переклад вийшов у видавництві BookChef наприкінці квітня цього року, 24tv. Секрет популярності книги? Слід зазначити, що Білл Клінтон не перший сучасний президент, який написав художній роман: у 2001 році Джиммі Картер видав відомий історичний роман "Осине гніздо" (The Hornet's Nest).

Книга "Зникнення президента" Книга "Зникнення президента" є своєрідним кібер-трилером, у якому на 464-х сторінках автори описують події кількох днів, що ставлять під удар не лише Пенсильванія-стрит і Волл-стрит, а й усю Америку. Взагалі, в американській літературі після 11 вересня 2001 року значне місце посідає тема тероризму.

З публіцистики вона плавно перейшла до детективів, і зараз уже створено безліч бестселерів, герої, яких переслідують терористів і запобігають катастрофам ледь не глобального масштабу.

А кібератаки останніх років, жертвами яких ставали різні країни світу, засвідчили: вимкнуться комп'ютери – вимкнеться наше життя. Сюжет, якщо коротко, полягає в наступному: президент демократів перебуває на межі імпічменту (звучить знайомо?).

І все це в розпал кризи національної безпеки.

Терористи спромоглися встановити шкідливе програмне забезпечення.

Змагаючись із часом, президент виходить з Білого дому через секретний тунель і особисто зустрічається з хакером, який допомагав у розповсюдженні вірусу Suliman.exe, який створили, щоб паралізувати країну. Бодай на мить уявіть, що хтось одного дня візьме й вимкне все це.

Не просто згаснуть мільярди екранів.

Припинить працювати транспорт, люди не зможуть скористатися картками в банкоматах, зупиняться торгівля й фінансування усіх сфер життя… А ще ж водопостачання, виробництво електроенергії, забезпечення лікувальних закладів, складні операції, процедури в яких також комп'ютеризовані. Таку похмуру картину за кілька хвилин створив в уяві трьох лідерів найсильніших країн світу кудлатий хлопчисько Огі, Августас Косленко з Донбасу, юний комп'ютерний геній, подруга якого створила непереможний вірус… У тексті роману доволі відчутна рука Паттерсона, але є місця, де голос Клінтона пробивається – особливо в уривках оповідання від першої особи, головного героя президента Джона Дункана.

Демократичні погляди та моральна вага кожного президентського рішення.

Тому читачі, які сподіваються дізнатися щось цікаве про те, що дійсно відбувається в Білому домі, можуть відчути себе справжніми спостерігачами, приміром: Рано чи пізно кожен президент потрапляє в ситуацію, коли правильний вибір дорівнює кепській політиці, принаймні в найближчій перспективі. Або факт про те, що в підвалі Білого дому є доріжка для боулінгу.

Відчуття того, що багато важливих розмов відбувається в похмурих кімнатах через відео-конференції, однак, хибне.

Як і популістська думка про пиво: "Щоб усіма мікрофібрами відчути гру; в такі моменти нема напою, ліпшого за крижаний Bud". Отже, президент Сполучених Штатів Америки Джон Дункан упродовж доби намагається знайти спосіб нейтралізувати вірус, тимчасом як за Огі полює суперкілерка з Боснії, яку найняли люди, зацікавлені в ослабленні США й утраті цією державою позиції світового лідера.

Чим скінчиться мудровано закручений сюжет – дізнається лише допитливий читач.