Пандемія — не вирок? Український футбол і криза: хто кого?

Глобальна економічна криза, спричинена пандемією коронавірусу, поглинає світовий футбол все більше.

Економити змушені навіть найбагатші клуби світу.

Достатньо сказати, що про готовність продавати усіх своїх футболістів, за винятком трьох, заявило керівництво «Барселони».

Про врізання зарплат повідомили представники усіх провідних європейських ліг.

Інша річ, що дехто з футболістів, приміром, Месут Йозіль з лондонського «Арсенала», ось так запросто розлучатися з закладеними у контракті грішми не бажає.

Німець, який із зарплатнею 350 тис.

фунтів на тиждень є найбільш високооплачуваним футболістом «Арсеналу», виявився одним із трьох гравців клубу, хто готовий сперечатися за відносно помірне скорочення розміром у 12,5% навіть у суді.

Економічна криза, спричинена пандемією коронавірусу, поглинає світовий футбол все більше.

Щоправда, цей випадок — радше виняток з правил.

Дехто з колег, скажімо, колишні гравці збірної Англії Ґарі Невілл і Джеймі Карраґер, його вже навіть засудили.

Здебільшого футболісти сприймають нинішню ситуацію з розумінням.

Представники італійської Серії А ухвалили одностайне рішення скоротити зарплатню гравців на 30%, а «Ювентус» - взагалі на 40%.

Річна зарплата футболістів іспанської Прімери буде зменшена на 17% у разі, якщо призупинений через пандемію сезон не буде дограний.

При цьому, якщо решта матчів сезону пройде без глядачів, втрати заробітної плати гравців сягнуть 6%.

Німецька Бундесліга колективних рішень не приймала, але добровільно на цю ініціативу наважилися представники вже чотирьох клубів — мюнхенської «Баварії», дортмундської «Боруссії», які скоротили заробітки гравців на 20%, а також бременського «Вердера» і менхенґладбахської «Боруссії».

Ще далі пішли в берлінському «Уніоні».

На час пандемії футболісти відмовилися від зарплати взагалі.

Також на 30% мали б скоротитися заробітки гравців клубів англійської Прем’єр-ліги.

Необхідність зниження зарплат там виправдовують тим, що сумарні втрати клубів через коронавірус можуть перевищити мільярд фунтів стерлінгів.

Гравців намагалися переконати відмовитися від третини платні на термін до 12 місяців.

На таке скорочення вже добровільно погодився головний тренер збірної Англії Ґарет Саутґейт.

До слова, середня зарплата гравця прем'єр-ліги становить 3,5 млн фунтів стерлінгів на рік.

Але це рішення наразі заблоковане Асоціацією професійних футболістів.

Профспілка вважає, що урізання згубно позначиться на Національному фонді охорони здоров'я, оскільки призведе до різкого зниження податкових надходжень — близько 200 млн фунтів стерлінгів.

Нинішня криза змушує задуматися про економію навіть Ріната Ахметова та Ігоря Суркіса.

Тим часом, представники української футбольної Прем’єр-ліги продовжують жити у паралельній реальності.

Так само, як у часи, коли розпочиналася російсько-українська війна, а більшість колективних членів УПЛ боялися назвати речі своїми іменами.

Ні, сьогодні факту існування пандемії не заперечує ніхто.

Кожен клуб більшою чи меншою мірою долучається до волонтерської діяльності, підтримуючи причетних до боротьби з коронавірусом медиків та лікарні.

Ось лишень про економічну кризу менеджмент 12 елітних українських клубів здебільшого говорить немов про щось віддалене і до них не дотичне.

Чемпіонат обіцяють відновити у середині червня.

Наразі ж на скорочення зарплат, за інформацією «Главкома», пішло тільки два клуби - «Львів», власником якого є Богдан Копитко, і «Колос» із Ковалівки на Київщині, який фінансує сімейство Засух.

Львів’яни оголосили своїм гравцям про скорочення заробітної плати вдвічі на час карантину.

Футболістів поставили перед фактом і вибору не залишили.

Гравці й тренери «Колоса» втратять від звичних місячних окладів 20%.

Корупційний скандал в українському футболі: рік потому.

Також не виключає, що вдасться до врізання прибутків футболістів і персоналу клубу власник київського «Динамо» Ігор Суркіс.

«Ми отримали офіційний лист від ФІФА, де є лише рекомендаційні речі, - сказав Ігор Михайлович в коментарі телеканалу «Футбол».

– Лист про те, що можна сідати і на час карантину домовлятися зі своїми футболістами про зниження зарплат.

Це може бути 50%, 30% чи 70%.

Я зв'яжуся зі своїми колегами, президентами клубів, ми порадимося.

Щоб не було такого — когось ламати через коліно.

Прийматимемо рішення.

Якби чемпіонат закрився на один місяць, то не варто було б взагалі про це говорити.

Але як я бачу, то це ще місяців півтора-два.

Ми як люди, які рахують гроші, будемо працювати в цьому напрямку».

Правда, говорити про відсотки скорочення зарплат у випадку з українським футболом, можна доволі умовні.

Річ у тім, що 11 з 12 клубів Прем’єр-ліги, тобто всі, крім донецького «Шахтаря», воліють не розкривати реальних розмірів заробітних плат своїх працівників.

Скажімо, в тому ж «Динамо», за інформацією джерел, офіційний оклад футболістів першої команди дорівнює штрафу за порушення умов карантину — 17 тисяч гривень.

Відповідно в разі скорочення прибутків на 70% футболісти найтитулованішого клубу нашої держави отримуватимуть мінімальну зарплатню.

Натомість у «Шахтарі» про будь-які обмеження наразі не говорять.

Генеральний директор клубу Сергій Палкін обмежується декларативними, звичними для європейського, але не українського футболу, фразами.

«Проблеми будуть, це 100%, - сказав пан Палкін в ефірі програми «Великий футбол».

- Сьогодні складно порахувати, наскільки важкі… Ніхто не знає, що буде завтра.

В Німеччині клуби першої, другої ліги фінансуються за рахунок продажу квитків, для них це дуже сильний буде удар.

А після коронавірусу люди почнуть ходити на стадіони, в кращому випадку, через рік.

Навіть якщо ви оголосите, що все добре з коронавірусом, проблема подолана, люди просто боятимуться.

Це буде фактор, який буде змушувати ще довгий час сторонитися таких масових заходів».

Пан Палкін лукавить, бо реалії українського і згадуваного ним німецького футболу трохи різні.

У Німеччині клуби самоокупні і звикли заробляти від продажу прав на трансляції, реалізації квитків на матчі і торгівлі атрибутикою.

Звісно, кожен клуб там має титульних спонсорів, які платять за право рекламуватися на клубному бренді.

«Шахтар» тривалий час грає із надписом SCM на футболках, «Систем Кепітал Менеджмент», найбільшої фінансово-промислової групи України, власником якої є президент донецького клубу.

Виходить, на бренді «Шахтар» Рінат Ахметов рекламував найперше свій бізнес.

Трохи виправилася ситуація з липня 2017-го, коли преміум-партнером «Шахтаря» в поєдинках внутрішнього календаря став букмекерський бренд «Парі-Матч».

За умови відсутності змагань спонсорська угода відтерміновується.

Більшість інших клубів носять на своїх футболках логотип іншої букмекерської контори «Favbet».

Але окрему угоду з компанією має лише київське «Динамо».

«Шахтар» співпрацює з «Парі-Матчем».

Преміум-спонсором львівських «Карпат» була букмекерська компанія «Marathon-Bet».

Інші дев’ять клубів рекламують «Favbet» як титульного спонсора Прем’єр-ліги, згідно з колективним договором.

Серед них - «Олександрія», титульним спонсором якого є «Украгроком», компанія власника клубу Сергія Кузьменка.

Директор клубу Дмитро Китаєв розповів у коментарі «Главкому», що наразі питання про скорочення зарплат не піднімалося, але найближчим часом воно має стати предметом перемовин між паном Кузьменком і тренером команди Володимиром Шараном.

«Наразі гравці, тренери і персонал клубу отримали аванс за березень, - каже Китаєв.

- Що буде далі наразі говорити складно».

Не думають наразі про врізання виплат і в чернігівській «Десні».

Прес-аташе клубу Олександр Шевченко розповів «Главкому», що за обидва весняних місяці гравці, тренери і персонал отримають зарплату в повному обсязі.

«Дуже сподіваємося, що команда найближчим часом зможе відновити тренування, - каже Олександр.

- Наразі наші юристи з’ясовують, чи підпадаємо ми під дію постанови Кабміну, яка дозволяє членам збірних проводити невеликими групами тренування на відкритому повітрі.

Тренери розділили би гравців на групи по п’ять гравців і поступово б їх готували.

Наразі ж наші футболісти роз’їхалися по домівках.

Крім кількох місцевих, які іноді приходять побігати на тренувальне поле.

Поки ж наша база слугує волонтерським центром для допомоги чернігівцям в умовах пандемії.

Там постійно перебуває клубний лікар».

Так само як гравці «Десни», по рідних містах чи країнах роз’їхалися й гравці та тренери інших клубів.

Усіх, крім луганської «Зорі», яка з 2014 року квартирується у Запоріжжі.

«Всі футболісти, включно з легіонерами відбувають карантин тут, - каже прес-аташе луганців Павло Козирєв.

- Закону не порушують, а підтримують форму через Skype, під керівництвом тренера з фізпідготовки Григорія Ярмаша.

Сподіваємося, найближчим часом нам дозволять працювати на стадіоні «Торпедо».

За інформацією «Главкома», заробітну плату за березень гравці «Зорі» отримали в повному обсязі, а стосовно квітня питання наразі відкрите.

Єдиним клубом Прем’єр-ліги, у якому скрута дійсно серйозна, є аутсайдер — львівські «Карпати».

Заробітної платні футболісти не бачили уже три місяці, але пов’язано це не з карантином чи пандемією, а з безвладдям, яке триває в клубі з того часу, як Україну покинув, переховуючись від правосуддя після вчиненого ДТП з летальним підсумком власник ФК Петро Димінський.

Усі спроби іншого галицького бізнесмена Григорія Козловського отримати права на «Карпати» наразі завершуються невдачею.

Так само як не мало ефекту формальне визнання клубу муніципальним.

Український футбол — то окрема субстанція, котра існує за своїми, не зовсім співставними з економічними реаліями законами.

В той час, поки чимало досі успішних європейських проектів заклопотані спробами вижити, для українських олігархів, у руках яких футбольні клуби є радше забавками, супутніми з чималими затратами без натяку на прибуток, в умовах кризи живуть так, ніби нічого й не сталося.

А й справді — економлячи на преміальних за перемоги, витратах на виїзди і оренду стадіонів, керівництво умовного донецького «Олімпіка», який квартирується в Києві і грає при порожніх трибунах стадіону «Динамо», не те що не втрачають кошти, а й у порівнянні зі змагальними реаліями помітно економить.

Іван Вербицький, «Главком».