Чотири перешкоди для тимчасового міністра енергетики Вітренка
Чотири перешкоди для тимчасового міністра енергетики Вітренка

Чотири перешкоди для тимчасового міністра енергетики Вітренка

17 грудня Верховна Рада провалила призначення Юрія Вітренка першим віце-прем'єром – міністром енергетики. Попри це кандидат таки став виконувачем обов’язків міністра
фото з відкритих джерел

З урізаними повноваженнями Вітренко за місяць має показати феноменальні успіхи

У найдовшу ніч року уряд в обхід рішення Верховної Ради, яка не підтримала Юрія Вітренко на пост віце-прем'єра з енергетики, призначив його заступником міністра та виконувачем обов’язків міністра енергетики. З урізаними повноваженнями Вітренко буквально за місяць має показати феноменальні успіхи в реформах і одночасно – не зіпсувати стосунки з жодним системним олігархом. Наскільки це реалістичний план?

Дивовижно, але попри високу активність нового в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка в медіа, надзвичайно складно знайти його план реформи галузі.

Для кого він пропонує підняти ціну електроенергії – для промисловості чи населення? На чию сторону стане в питанні ціни газу і «температурних» коефіцієнтів? Що буде робити  зі збитковими вугільними шахтами? Конкретних відповідей він не дав навіть депутатам, коли подавався на посаду першого віце-прем’єра.

Втім дещо Вітренко все ж сказав. Спробуємо зв’язати його відповіді з реаліями складної галузі, щоб зрозуміти — наскільки вірогідно, що Вітренко наступного року позбудеться префікса в.о.

Під час зустрічі з комітетом Верховної Ради з питань енергетики Юрій Вітренко чітко сказав чотири важливих «не»: він не має готових рішень, не має команди, не має підтримки і навіть не має розуміння частини проблем.

Немає рішень

Енергетичні ринки в Україні, чи то газ, електроенергія чи вугілля, накопичили достатньо проблем за 30 років незалежності. Тут і значна концентрація, і пострадянська неефективність, і корупційні зв’язки. Кожна проблема має грошовий вимір.

Наприклад, півтора року тому Україна запустила оптовий ринок електроенергії і цим зламала крихкий баланс між основними олігархічними групами – виробниками і споживачами електроенергії. У перші місяці роботи ринку в 2019 році електроенергія для бізнесу подорожчала на 25%, а, за заявою «АрселорМіттал Кривий Ріг», у 2020 році вона коштує удвічі дорожче, ніж в Європі.

Публічним конфлікт став одразу: металурги заявили, що ціна електроенергії робить їх неконкурентними, а деякі, наприклад, феросплавні заводи з орбіти Ігоря Коломойського на кілька місяців навіть делегували своїх робітників у Київ – мітингувати за низькі тарифи на електроенергію.

До металургів влада прислухалась і поступилась інтересами державних компаній.

Системному оператору НЕК «Укренерго» у кілька разів знизили тариф: в результаті, за три квартали 2020 року природна монополія отримала 28,5 млрд грн чистого збитку. Якщо ситуація не зміниться, Мінфін прогнозує ще 26 млрд грн збитків за наступні чотири роки.

А оператора атомних станцій НАЕК «Енергоатом» офіційно змусили утримувати низький тариф для населення, а неофіційно – ще й підтримувати обраних трейдерів, пов’язаних з металургами. Чистий збиток «Енергоатома» за три квартали 2020 року склав 5,32 млрд грн. Проблеми атомної монополії потягли за собою підрядників: цього місяця у простій вийшли шахти Східного ГЗК – єдиного виробника урану в Україні.

Або інший приклад, ближчий до кишені будь-якого українця – тариф на електроенергію не підвищували з 2017 року. Тому що в Україні діє перехресне субсидіювання – за рахунок державних компаній для населення утримується найнижча в Європі ціна електроенергії.

За чинних тарифів 0,9 грн і 1,69 грн за 1 кВт·рік населення платить лише за використання мереж обленерго. 

Минулого року така «соціальна програма» обійшлась у 60 млрд грн: це гроші, які не заробили атомні (АЕС) та гідроелектростанції (ГЕС), коли продали 30-50% виробітку буквально за копійки.

Промисловці та енергетики синхронно дивляться в сторону перехресного субсидіювання: перші — як на джерело зниження ціни електроенергії для бізнесу, другі – як на джерело доходів.

Юрій Вітренко на запитання, як він буде витягати з боргів державні «Енергоатом» з «Укренерго» і чи буде підвищувати тарифи для населення за електрику, чітко відповів: готових рішень у нього поки немає. Цікава позиція досвідченого менеджера, який другий рік поспіль просуває свою кандидатуру в уряд. Але частково така позиція зрозуміла. Підвищення тарифу для населення вдарить по рейтингу діючої влади. Офіс президента, який так активно просував пана Вітренка, водночас отримає зниження довіри електорату. А кожному зі «слуг», хто віддав свій голос за  кандидата Вітренка, в публічному полі ще довгий час будуть нагадувати такий антинародний вчинок.  З іншого боку, якщо новий виконувач обов’язків не підвищить тариф на електрику, в роботу включиться медійна імперія Ріната Ахметова, яка нагадає міністру, хто справжній господар в енергетиці.

Немає команди

Міненерго в Україні формує і реалізує державну політику в паливно-енергетичному комплексі (електроенергетика, нафтогазова та вугільна галузь). Від того, наскільки ефективно працює команда міністерства, навіть на рівні правильного оформлення пересічної постанови залежить надто багато.

У газовій галузі «прославились» постанови про норми споживання природного газу, проєкти яких для уряду готувало Міненерго. Через технічні моменти (невчасна публікація на сайті для громадського обговорення) облгази у суді збили всі спроби уряду знизити норми споживання газу. Через якогось несумлінного клерка українці платять рахунки вдвічі-тричі вищі за реальне споживання.

«На жаль, в мене немає зараз сформованого бачення заступників у міністерстві», – так Вітренко описав свою кадрову політику на комітеті ПЕК у парламенті.

І дійсно, попри барвисті дописи про успіхи його команди в фейсбуці, ми чули про одного професіонала в команді – Олександра Вєдєнєєва, який працював з Вітренком у  «Нафтогазі», а потім разом з ним покинув компанію.

Вєдєнєєв допомагав працювати над позовом проти «Газпрому». Гідна справа і результат гідний, але чи достатньо його одного на все міністерство? Тим більше, що Вєдєнєєв вже цілком працевлаштований у компанії Вітренка «ЕйВайЕй кепітал».

Хто в Міненерго спілкуватиметься з шахтарями? Адже для цього недостатньо залучити гарних міжнародних юристів і чотири роки рахувати цифри. Шахти – це містоутворюючі підприємства, це супутні навчальні заклади і підприємства, це теплова енергетика, яка генерує третину електроенергії країни. Це сотні тисяч людей по всій країні.

Хто буде розбиратись в проблемах атомників? Хто буде опонувати гінцям від олігархів? Ситуація ускладнюється ще й тим, що на зустрічі з комітетом ПЕК Вітренко обіцяв депутатам  заступників узгоджувати з ними, хоч його самого призначили фактично без узгодження. Питань до будь-якого міністра енергетики України багато, але до виконувача обов’язків міністра без команди – ще більше.

Немає підтримки

На засіданні комітету парламенту з питань ПЕК, а потім в інтерв’ю екснардепу Сергію Лещенку, Вітренко запевнив, що не має підтримки олігархів. І ні з ким перемовин про посаду не вів.

Разом з тим, його історія свідчить, певну підтримку він все ж має і перемовини веде. І навіть не перший рік.

Наприклад, з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. Єрмак жорстко лобіював фігуру Вітренка, причому не лише як профільного віцепрем’єра, який буде опонувати надто активному Андрію Коболєву з «Нафтогазу». Вітренко міг претендувати згодом і на прем’єра, замість Дениса Шмигаля.

Результати голосування за Вітренка-віцепрем’єра у Раді вказують і на другу групу підтримки – Ігоря Коломойського. Саме вірний йому загін народних депутатів ставили Вітренку зручні запитання під час співбесіди на комітеті, активно агітували в кулуарах і підтримали під час голосування. А нардеп Олександр Дубинський, близький до олігарха, не полінувався сходити на кілька ефірів, щоб засвідчити кредит довіри Вітренку. Постає логічне запитання: що пообіцяв пан Вітренко за таку підтримку Ігоря Коломойського, бо борг завжди вимагає сплати?

А от чиєї підтримки у Вітренка точно немає – це найбагатшої людини України Ріната Ахметова. Він не підтримає наступу на теплову генерацію, без відступних, наприклад, у зеленій генерації. А тут уже повстануть з протестами металурги під проводом Коломойського і його ситуативного союзника Віктора Пінчука.

Вірогідно, на новій посаді Вітренку добряче знадобиться дипломатичний такт. А історія роботи в «Нафтогазі», гострий конфлікт з Коболєвим і подальші виступи в Раді демонструються його  відсутність.


За словами Вітренка, президент Володимир Зеленський і фракція Партії «Слуга народу» пропонуватимуть його кандидатуру Верховній Раді повторно

Немає загального розуміння галузі

Вітренко – кадровий нафтогазівець. Попри блискучу освіту і цікаву кар’єру у міжнародних корпораціях, він сам визнає – для нього звільнитись з «Нафтогазу», як у відпустку сходити. 

Вітренко – співробітник «Нафтогазу» з усіма наслідками. Це – зацикленість на ринку газу і ігнорування проблем супутніх ринків, звичка працювати з кількома стейкхолдерами замість тисяч учасників на інших ринках.

На інших енергетичних ринках діють інші правила і найбільша риба в морі там далеко не Міненерго. Тому звичка Вітренка думати і діяти, як за часів «Нафтогазу», небезпечна.

Втім, Юрій Вітренко давно готувався до політичної ролі і тепер має місяць продемонструвати справжній клас як державний діяч і патріот.

Час пішов.

Інна Михайлівська, для «Главкома»

 Читайте також: Кадровий ярмарок у парламенті. Як «продали» Вітренка і «купили» Шкарлета
Опитування
Источник материала
Поделиться сюжетом