Відсьогодні сфера обслуговування в Україні переходить на державну мову. Що зміниться?

Вітаємо вас на «Хмарочосі»! Якщо вам подобається, що ми робимо, то пропонуємо підтримати нас щомісячним внеском від 50 гривень. За ціною лише однієї поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу усієї редакції і допоможете робити Київ місцем для гідного життя, а діяльність влади – прозорішою.

В Україні 16 січня набула чинності стаття 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Згідно зі статтею, вся сфера обслуговування має перейти на українську державну мову.

Ця стаття передбачає, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Отже, інформація про товари та послуги на території держави має надаватися у першу чергу українською, обслуговувати людей також мають саме українською.

Як зазначено у законі, підприємства, установи, організації усіх форм власності та підприємці мають обслуговувати українською мовою. Також виробники, виконавці та продавці зобов’язані, відповідно до закону, надавати споживачам інформацію про свої товари, роботи чи послуги державною мовою. Українською має подаватися інформація на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь наголосив, що від 16 січня цього року українська має бути мовою обслуговування в усіх без винятку закладах сфери обслуговування.

Проте інформація може дублюватися іноземною мовою, а на персональне прохання клієнта обслуговування можуть проводити мовою, що прийнятна для обох сторін.

З липня 2021 року відбудеться перехід на державну мову усіх культурних і розважальних заходів, мистецьких виставок, туристичного обслуговування. Української має стати більше у книговиданні та розповсюдженні – не менше 50% асортименту.

Із 2022 року україномовну версію повинні мати усі національні друковані видання та сайти ЗМІ, компаній, органів влади, державних та комунальних установ, інтернет-магазинів, а вже 2024 року ці норми розповсюджуватимуться на регіональні ЗМІ.

Також збільшаться мовні квоти на телебаченні і радіо – із 75 до 90% на загальнонаціональному, і з 60 до 80% на місцевому рівнях. З 2030-го лише українською має здійснюватися зовнішнє незалежне оцінювання у школах.

Що робити, якщо вам відмовили в обслуговуванні українською – пояснює мовний омбудсмен Тарас Кремінь.

• Спробувати владнати ситуацію на місці та попросити працівника обслуговувати вас державною мовою;
• У разі відмови працівника, звернутись до керівництва закладу або на «гарячу лінію» цієї установи;
• У разі відмови або не забезпечення надання інформації (послуг) державною мовою необхідно зафіксувати факт відмови (за допомогою аудіо-, відео, письмового підтвердження очевидців тощо) та дані суб’єкта господарювання (назву, місцезнаходження, контакти суб’єкта);
• Подати скаргу до уповноваженого на поштову адресу 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, електронну скриньку [email protected] або заповнити відповідну форму на сайті омбудсмена https://mova-ombudsman.gov.ua/

У скарзі обов’язково має бути зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання особи; викладено суть скарги: який саме суб’єкт/працівник суб’єкта, коли, за якою адресою і яким чином порушив право скаржника.

Які передбачено штрафи за порушення мовного законодавства?

За перше порушення закону суб’єкти господарювання отримають попередження та мають протягом 30 днів усунути його. У разі повторного порушення вимог протягом року загрожує штраф у розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5,1 тисячі до 6,8 тисячі гривень). Однак застосовувати штрафні санкції почнуть лише з 16 липня 2022 року.

Фото: Fernando Hernandez/unsplash.com