Бувальщини з Болехова, або як минуле нашого краю може бути цікавим і пізнавальним для сучасного читача

Болехів, Ратуша.

Поштівка почату ХХ століття.

Нещодавно вийшло друком дослідження, велика за обсягом (на 624 сторінки) книга в рамках серії «Діалектологічна скриня».

ЇЇ рекомендував до друку і виконав частину додрукарських процесів колектив Інституту українознавства ім.

Крип’якевича, а верстку розробив п.

Павло Проців.

Юрій Гнатишак за фахом є стоматологом, водночас роками займається творчістю, любить подорожувати і багато фотографувати, бере активну участь в громадських заходах краю, очолює Галицьке відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів м.

Його «Болехівські бувальщини» є збірником діалектних текстів, які записав Юрій Гнатишак від уродженців та мешканців міста Болехів Івано-Франківської області.

Вони не тільки репрезентують традиційну матеріальну й духовну культуру українців (календарні, родинні обряди, звичаї, замовляння, пророчі сни), а й відтворюють сторінки історії (спогади про розстріл євреїв, про УПА, німецьку, радянську окупації 40-х роках XXст.

і про російську окупацію Криму 2014 року, а також сучасне суспільно-політичне тло).

Обкладинка книжки Юрія Гнатишака “Болехівські бувальщини”.

З допомогою «Болехівських бувальщин» читач перенесеться у звичайні родинні будні краян автора, уявить собі фрагменти з трудових буднів кушнірів, пекарів, м’ясників, робітників та інших фахівців своєї справи.

Родинне і трудове життя болехівчан ілюстроване в книзі численними світлинами з особистого архіву Юрія Гнатишака.

Сам автор у передмові зазначає, що його бувальщини визріли на основі підготовки об’ємного лексикона «Слова з Болехова», який він видав в 2017 році в рамках названої вище інституції.

В процесі його підготовки було зібрано багато записів на різну тематику для ілюстрації гаслових слів та фразеологізмів, і цим записам теж треба було «дати життя» у форматі книги.

Таку ідею Юрія Гнатишака підтримала світлої пам’яті п.

Наталія Хобзей, авторитетна мовознавиця з Інституту українознавства НАН України.

Теперішні працівниці цієї інституції Т.

Ястремська, О.

Сімович, І.

Романина доклали значних зусиль щодо редагування та впорядкування цієї унікальної праці.

Хоч видання точково адресоване філологам, які досліджують проблеми функціонування української мови та її говорів, воно буде цікаве також етнографам та історикам і всім, хто хотів би зануритися в унікальний світ повсякденного життя болехівців в різні історичні періоди.

Ігор СКЛЕНАР.