Богдан Гурман.
Про нього не знімають кіно, він не роздає численні інтерв’ю і не “світиться” на телеекранах.
Він чудовий графік і романтичний поет, прискіпливий історик і знаний науковець.
Його книжки читають не тільки в Україні, а мистецькі роботи знає світ.
Він Богдан Гурман – чоловік, який залишив свій слід у всьому, за що брався.
Паном Богдан зустрів мене веселою молодечою посмішкою і одразу закликав до хати з готовністю розповідати і відповідати на всі мої запитання.
Графічні ескізи Богдана Гурмана.
– Розкажіть про Вашу роботу.
– Мені же 86 років.
Я родився селянином.
До плуга, до коси.
Але Бог мене скерував іншою дорогою – в науку.
Я вступив Український поліграфічний інститут, тоді там був відділ графіки, книжної ілюстрації.
Працював як художник-оформлювач і у Львові, і в Кишиневі, в клубних видавництвах.
Збіг обставин чи Божа воля, після шести років роботи в Молдавії, змусили мене повернутися до Львова.
Але у Львові було таке становище, що я ніяк не міг знайти собі роботи, бо було багато спеціалістів.
Тоді я вирішив працювати творчо, біда змусила.
Працював і оформлювачем книжок у видавництвах, і літератором, ким тільки міг працював, щоб заробити.
І не тільки у Львівських видавництвах, їздив і в Закарпаття, брав і там замовлення.
Таким чином відомим художником я став з біди.
І в той же час став письменником, бо одночасно став писати: і статті, і крупні дослідження.
Багато оформив та видав книжок.
Працював творчо, тому графік я творчий і графік видавничий.
Брався за книжки, які були потрібні Україні, а тим більше мені.
Книжки, які написав або ілюстрував Богдан Гурман.
– Як художник став дослідником?.
– Я брав участь в багатьох розкопках, які велися геологами, дослідниками, науковцями.
Старався з ними їздити , але все ж таки мене тягнуло до книжки.
Геолога з мене не вийшло, а художник-оформлювач – так.
Оформив багато і наукових, і творчих книжок, на будь-яку тему – навіть не можу порахувати їхню кількість.
Як не мав творчої роботи, то займався екслібрисами: Івана Франка, Романа Іваничука, Романа Горака.
В першу чергу створював їх безкоштовно знайомим людям.
Теж видав кілька книжок екслібрисів.
Брав участь і колективних виданнях.
– Над яким проектом працювалося найцікавіше?.
– Найбільше я був захоплений дослідженнями етрусків.
Дуже глибоко вліз в історію.
– «Батько розпочав, а я продовжила, додала сучасні дані, посилання.
Розвинула тему і ось так вийшла у нас книжка» , – додає донька художника.
– Працював і над дитячими книжками, зокрема в Молдавії.
А потім почав малювати дитячу книжку для себе, але так і не можу її закінчити.
Книжки в основному видає донька художника Любомира Блажко за власний кошт.
«У батька є уже дев’ять виданих книжок і підготована до друку десята на яку зараз бракує коштів.
Ну а я в якості співавтора, редактора, коректора, а батько як автор, художник, оформлювач.
Хоча зараз він не пише нічого, не має здоров’я, але з шухляди дістаю оповідання ще з його студентських років.
Серед них і про село, і про місто, і про Київ, і про Львів».
Любомира Блажко.
– Коли захоплювався літературою, писав вірші, то своїх улюблених письменників відтворював на папері.
Ілюстрував і класиків літератури.
Зокрема, в доробку художника оформлення творів Гарсіа Лорки, Пабло Неруди.
А крім того, усюди, де бував, то привозив малюнок.
Так з’явилися Замок у Галичі, Кременець, Рахів, Крим, Карадаг та багато інших творів.
– Хто з художників мав найбільший вплив на Вас?.
– Я більше захоплювався європейською художньою школою.
Мене вони цікавили найбільше.
А вже сучасні художники, то як коли.
Найбільше захоплювався Софією Карафою-Корбут, Романом Сельським, Стефанією Гебус-Баранецькою.
Всі по трошки на мене впливали , але я старався завжди мати свою думку, особливо не приставав до когось на його лінію.
Шукав свій стиль.
Графічний ескіз Богдана Гурмана.
– А учнів мали?.
– 6 років працював художнім редактором в Молдавії, де виховав свою школу молодих спеціалістів графіків.
У Львові займався технічними плакатами на автобусному заводі.
Там же при інституті отримав науковий ступінь кандидата технічних наук.
Попри свій поважний вік, пан Богдан не зупиняється і, разом з донечкою готує до друку наступну книжку.
Маю надію що вже найближчим часом буду мати нагоду писати про її презентацію.
Розмовляв Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ.
/* custom css */.
td-a-rec-img {.
text-align: left;.
.td_uid_3_5da79c2987df3_rand.
td-a-rec-img img {.
Loading...