Ключові виклики Державного бюджету 2019 року

Позитивною тенденцією бюджетного процесу останніх трьох років є його відповідність Бюджетному кодексу України.

Однак, зберігається динаміка до невиконання дохідної та видаткової частин бюджетів у відповідності до планових показників (відхилення в межах 2% для дохідної частини та 3% — видаткової).

Традиційно проект Державного бюджету України на 2019 рік має соціальну спрямованість.

Однак особливістю бюджету наступного року є великий борговий тиск: погашення та обслуговування державного боргу становлять майже 40% витрат.

Прогнозовані доходи становитимуть 1008,4 млрд.

(25,6% ВВП), видатки – 1094,4 млрд.

(27,7% ВВП), граничний дефіцит – 89,99 млрд.

(2,3% ВВП).

В основу Законопроекту Державного бюджету на 2019 рік покладено базовий сценарій прогнозу основних макроекономічних показників:.

номінальний ВВП – 3946,9 млрд.

зростання реального ВВП – 3%,.

інфляція – 7,4%,.

зростання реальної заробітної плати – 6,9%,.

офіційний обмінний курс – 29,4 грн./дол.,.

експорт – 63 млрд.

імпорт – 74,8 млрд.

Проектом головного кошторису держави передбачено зростання соціальних гарантій, зокрема обсяг мінімальної заробітної плати збільшиться на 12,1% до 4173 грн.

(погодинна – 25,13 грн.), а також прожитковий мінімум зросте на 9%: з 1 січня 2019 року — 1700 грн., з 1 липня — 1936 грн., з 1 грудня — 2027 грн.

Позитивний ефект від підвищення соціальних гарантій буде нівельовано інфляцією.

Доходи та видатки Державного бюджету України на 2019 рік.

Як і попередні роки, бюджетоутворюючими статтями є податкові – майже 80% від доходів (849,1 млрд.

або 21,5% ВВП).

Основним джерелом наповнення є податок на додану вартість –434 млрд.

(43% доходів).

Доходи від податку на прибуток становитимуть 92,6 млрд.

За рахунок зростання мінімальної заробітної очікується збільшення надходжень від податку на доходи фізичних осіб на 17% в порівнянні з 2018 роком до 106,2 млрд.

(10,5% доходів).

Як і раніше, податки виконують не стимулюючу функцію, а тільки фіскальну, що не сприятиме активізації економічної діяльності, інвестиційної привабливості та відповідно призведе до зменшення ВВП.

Даний проект бюджету свідчить про його «споживчий» характер – майже 88% видатків на міжбюджетні трансферти (304,6 млрд.

грн.), оплату праці (172,6 млрд.

грн.), обслуговування державного боргу (145,2 млрд.

В цілому на соціальний захист та соціальне забезпечення передбачено – 178,3 млрд.

грн., з них 93% — фінансування Пенсійного фонду України (166,5 млрд.

У той же час на видатки на розвиток – 12% від сукупних витрат.

Наприклад, у Німеччині видатки на розвиток становлять – майже 25% сукупних витрат.

Основними бюджетними пріоритетами розвитку є дорожня інфраструктура (21,9 млрд.

– Державне агентство автомобільних доріг України), оборона (24,1 млрд.

грн.) та фінансування регіонального розвитку (18 млрд.

Однак у порівнянні з 2018 роком, зменшилися частка видатків на економічну діяльність з 7,5% до 7% від сукупних витрат.

Державний борг України.

Як зазначалося вище, погашення та обслуговування державного боргу є ключовим викликом 2019 року.

Видатки на погашення державного боргу – 272,3 млрд.

внутрішнього – 150,5 млрд.

зовнішнього – 121,8 млрд.

(або 4,14 млрд.

Видатки на обслуговування державного боргу – 145,2 млрд.

внутрішнього – 88,98 млрд.

зовнішнього – 56,44 млрд.

(або 1,92 млрд.

Усього видатки з обслуговування та погашення державного зовнішнього боргу становлять 417,5 млрд.

або 10,6%ВВП (14,2 млрд.

З них перед іноземними кредиторами – 6,1 млрд.

(4,4% ВВП).

Важливо підкреслити, що у бюджеті закладено вартість обслуговування та погашення зовнішніх боргів в національній валюті, а борги номіновані в іноземній валюті, яку необхідно купувати на міжбанку або конвертувати з міжнародних резервів НБУ.

Резерви НБУ динамічні, вони зменшуються або збільшуються в залежності від:.

стану Платіжного балансу.

Резерви зростають, коли надходження валюти в країну від експорту, позик, інвестицій перевищують відтік.

І навпаки знижуються, коли обсяги імпорту і виплат за зовнішніми позиками превалюють.

використання ресурсів МВФ: надходження нових траншів або погашення старих боргів перед фондом.

За попередніми даними НБУ, міжнародні резерви у вересні 2018 р.

становлять 16,6 млрд.

дол., з них чисті – близько 6 млрд.

Що є критичним значенням для виконання зовнішніх зобов’язань і може призвести до нестачі ресурсів для покриття державного боргу.

Як наслідок, може виникнути дефолт.

Дефіцит Державного бюджету України на 2019 рік.

Граничний дефіцит бюджету на рівні 2,3% ВВП, що є в межах норми для країн, що розвиваються, та становить 88,99 млрд.

Враховуючи досвід минулих кризових та передвиборчих років, обсяг граничного дефіциту може бути збільшено в межах 3% ВВП.

Ризики збільшення дефіциту пов’язані із невиконанням частини фінансування державного бюджету.

Зокрема неотримання кредитних ресурсів в повному обсязі – 345,9 млрд.

грн., а також в повному обсязі надходжень від приватизації — 17,1 млрд.

Виклики Державного бюджету України у 2019 році.

Ключовий фінансовий виклик – обслуговування та погашення державного боргу, що є більше третини видатків Державного бюджету та 82,5% міжнародних резервів.

У випадку дефіциту фінансових ресурсів для виконання боргових зобов’язань може виникнути дефолт, або це обумовить проведення ще однієї реструктуризації.

Ненадходження доходів від податку на додану вартість імпортної продукції у повному обсязі у зв’язку із девальвацією гривні, а також недоотримання доходів від акцизних зборів на підакцизних товарів;.

невиконання плану з приватизації державного майна, що призведе до додаткової потреби у фінансуванні державного бюджету за рахунок зовнішніх та внутрішніх запозичень.

Це зумовить зростання державного боргу та видатків на його обслуговування;.

ризики збільшення видаткової частини у наслідок наявності простроченої кредиторської заборгованості, видатки на погашення якої на закладено у бюджеті на 2019 р.

Визначаючи пріоритети, Міністерство фінансів України зробило акцент на обороноздатності, дипломатії, соціальних стандартах, освіті, охороні здоров’я, АПК, дорожній інфраструктурі, енергоефективності, культурі та децентралізації, однак залишається без уваги стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення внутрішніх та іноземних інвестицій.