Увійшли в азарт. Як тягнуть з тіні гральний бізнес

Азартні ігри Україні заборонені з 2009 року, але переконатись у цьому, пройшовшись вулицями українських місць, важко.

Всілякі «інтернет-кафе» з реальними гральними автоматами, реклама заборонених, але реальних букмекерських контор за участю спортивних зірок – ілюстрація того, як сама по собі заборона призвела до того, що цей специфічний бізнес просто пішов у тінь.

А про його «кришування» керівництвом правоохоронних органів говорять навіть не пошепки.

Нова владна команда всерйоз налаштована на ліквідацію існуючих схем та легалізацію грального бізнесу.

Прем’єр Олексій Гончарук заявив, що за дорученням президента розроблений відповідний законопроект, який буде внесений в парламент.

Але кінцевої його версії наразі нема в загальному доступі.

«Чорновик» законопроєкта поки з’являвся лише у деяких ЗМІ.

Уряд планує легалізувати будь-який гральний бізнес (лотереї, казино, букмекерство та ін.), визначає вартість та кількість ліцензій, запроваджує комісію з регулювання азартних ігор та спецфонд з підтримки медицини, спорту та культури, який буде поповнюватись «гральними коштами».

Колишня держуповноважена Антимонопольного комітету Агія Загребельська пояснює, чому питання легалізації грального бізнесу вже перезріло, які перепони можуть очікувати на цьому шляху, та визнає, що боротися з азартними іграми в онлайні поки неможливо.

Що відбулося після заборони грального бізнесу.

Нарешті, припинена дискусія навколо того, чи потрібно легалізувати гральний бізнес, чи ні.

Чому це добре? Насправді розвинені країни, які йшли шляхом повної юридичної заборони будь-якого аддиктивного товару (гральний бізнес, алкоголь, тютюн, наркотичні засоби, іноді – енергетичні напої), в результаті приходили до того, що цей товар все одно поширювався, але контролював його розповсюдження криміналітет, а не держава.

В 2008 році Верховна Рада прийняла досить популістський закон про повну заборону грального бізнесу.

Впевнена, що більшість народних депутатів просто не усвідомлювала, що держава не в змозі забезпечити повної заборони цього бізнесу і припинення його існування.

Тож ми йшли десять років до того, що було очікувано з самого початку – гральний бізнес як був, так і процвітає, але поза контролем держави.

Якби держава контролювала цей бізнес, кількість гральних закладів була б суттєво обмежена і до них не було б такого простого доступу.

Також ми бачимо велику кількість ломбардів, де можна здати праски, пилососи.

В розвинених країнах, де гральний бізнес легалізований, навіть за 500 метрів від грального закладу не розміщуються банкомати, не кажучи вже про ломбарди.

Це робиться для того, аби людина, яка йде грати, не програла жодну зайву копійку.

А те, що ми бачимо сьогодні в Україні – це якраз результат тотальної заборони.

На сьогодні дискусії навколо цієї теми припинені, і це добре.

Але тепер ми стаємо перед іншим викликом – якою буде ця легалізація.

Чи вона буде якісною і на користь громадян, чи неякісною, яка нанесе величезну шкоду суспільству.

Навіщо легалізують гральний бізнес.

Легалізація відбувається, аби та частина суспільства, яка грає (це менше 10 %), мала можливість робити це безпечно.

Грати в чесну гру, в місцях, які будуть захищені від можливих злочинів, не захворіти на лудоманію.

Та ж частина суспільства, яка не грає, заради компромісу має отримати свій профіт.

Наприклад, коли за отримані від грального бізнесу кошти будуються стадіони, школи, знімаються українські фільми.

До того ж, ці люди мають розуміти, що вони і їхні родини захищені від засилля гральних закладів – щоб дитина, ідучи зі школи, або дорослий, повертаючись з роботи, не змогли зайти в гральний заклад і там все програти.

Насправді, сьогодні нема жодного офіційного тексту законопроекту.

Є намагання отримати текст через якісь джерела.

Я так розумію, що над цим законопроектом працює бізнес, народні депутати і інші посадові особи, які, по суті, не мають досвіду та глибоких знань у цій галузі.

Відповідно, за найщирішого бажання зазначених осіб, текст законопроекту в такому колі не зможе вийти максимально якісним.

Судячи з меседжів тих, хто працює над ним, цей законопроект з легалізації грального бізнесу збільшить надходження до держбюджету.

Також президент заявив, що це робиться, аби у нас відкривалися п’ятизіркові готелі.

Але ж метою легалізації має бути не наповнення бюджету, не відкриття готелів, а захист інтересів населення.

Це перша і основна мета.

Ті ж представники бізнесу, які зараз працюють над проектом, намагаються створити для себе найбільш комфортні умови, щоб більше заробляти.

Саме звідси витікають дискусії, що нам не треба дуже сильно зарегульовувати цей бізнес, а потрібна максимальна лібералізація.

Це неправильно.

Візьмемо приклад Грузії, яка стала гральною зоною для більшості країн пострадянського простору – там зараз великі проблеми з лудоманією, зокрема, дитячою і жіночою.

Чому це сталося? Тому що з самого початку вони дуже лібералізували ринок.

А цей ринок здатен генерувати величезну кількість коштів, які можуть використовуватись для лобізму або роздачі хабарів всій владній вертикалі.

Якщо ми з самого початку зробимо максимальну лібералізацію, потім загнати ринок в більш суворе регулювання буде дуже важко.

Не треба боятися цієї зарегульованості, оскільки держава має контролювати на ньому все – де можуть знаходитись гральні заходи, хто в них може грати, скільки можна програти, хто ті особи, яким дозволяється організовувати гру.

Агія Загребельська.

Хто буде контролювати.

Якщо говорити про цей орган (Комісія з регулювання державних ігор – «Главком»), то він має бути максимально незалежним від держави.

Чим більше буде така залежність, тим більше ризик того, що він буде виступати годівницею для чиновників.

Обсяг ринку – мінімум мільярд доларів, який на ньому обертається щорічно.

І звичайно, що цей орган буде здатним нелегально фінансувати певні політичні процеси і існувати в інтересах політиків.

Я не побачила гарантій незалежності членів цієї комісії, які призначаються та звільняються виконавчою гілкою влади, і виключного переліку підстав для їхнього звільнення немає.

Якихось особливих вимог до тих членів я так само не побачила.

При цьому ці люди будуть приймати рішення щодо дуже чутливого ринку з величезною кількістю коштів.

Максимальний обсяг контролю має бути переданий до рук населення як найбільш зацікавленого в тому, аби гральних закладів не було.

Коли я ще працювала в Антимонопольному комітеті, ми схвалювали звіт щодо лотерейного ринку і зазначили такий простий інструмент контролю над тим, легальний це гральний автомат чи ні.

Якщо він легальний, то має бути підключений до електронної системи прийняття ставки і зареєстрований в певному державному реєстрі.

Як про це дізнатись? За допомогою звичайного мобільного телефону, просканувавши нанесений на автомат QR-код – і одразу отримати інформацію, чи зареєстрований він в системі.

У разі з’ясування, що цей автомат встановлений нелегально, має бути проста можливість повідомити про це профільний орган, який просто приїде і забере його.

В такому разі ми всі будемо виконувати функцію контролерів.

Чи відбудеться детінізація грального бізнесу.

Якщо ми говоримо про тінізацію, яку маємо сьогодні, то така ситуація однозначно завершиться.

Але чи означає це, що казино будуть тримати лише в 4- та 5-зіркових готелях? Ні, мені здається, все одно гральні автомати залишаться на наших вулицях.

Але вони будуть називатись інакше, працювати під виглядом інших лотерей.

Так, воно призведе до детінізації якоїсь частини казино.

Тому що ті елітні казино, де сьогодні можуть грати дуже багаті люди, скоріш за все, перейдуть у 5-зіркові готелі.

Їм буде комфортніше та зручніше йти грати у красиво обладнані легальні казино, бо вони це можуть собі дозволити.

Але чи приберемо ми все це засилля тоталізаторів на вулиці? В тому форматі, що є сьогодні, я не бачу домовленостей це зробити.

А треба призвести ринок не тільки до повної детінізації, повної легалізації грального бізнесу, але й щоб його кількість суттєво зменшилась.

Треба, щоб лудоманів було менше, щоб у нас почалась профілактика лудоманії, їхнє лікування та реабілітація.

Треба, щоб діти не мали доступу до цього.

Щоб люди, які схильні до залежності, не мали доступу до цих закладів.

Лотереї як альтернатива.

В усіх країнах, де легалізований гральний бізнес, він платить великі податки, бо аддиктивні товари мають бути дорогими та нелегкодоступними.

Дешевою альтернативою мають бути лотереї, якими людина може задовольнити свій азарт.

На жаль, ми сьогодні не чуємо розмов про це від високопосадовців.

А європейці, у яких в лотереї грають 80–90 % населення, можуть придбати лотерейний квиток в тій же кав’ярні, куди вони виходять за кавою з круасаном.

Вони дарують один одному лотерейні квитки на свята, збираються сім’ями дивитися розіграш.

Для них це – розвага, а не те, у що ми за десять років перетворили лотерею.

І треба повернути населення замість гри до лотерей.

Також лотереї приносять користь через фінансування хороших проектів.

Наприклад, Великобританія Олімпіаду профінансувала саме з надходжень від лотереї, Канада майже всі свої кінофільми в певний період часу знімала за кошти від лотерей.

Є й негативний досвід Грузії – коли вони реформували цю сферу, то передали права на проведення лотерей єдиній державній компанії.

Все це завершилось тим, що за кілька років вона збанкрутіла з величезними боргами перед держбюджетом.

Зрозуміло, що збанкрутіти в цій надприбутковій сфері – це аномальна ситуація.

В результаті в них сьогодні – засилля грального бізнесу на вулицях, величезна кількість казино, але надходження від цього бізнесу щороку зменшуються.

А лотерея майже не існує як альтернатива, вочевидь більша частина населення грає в небезпечний гральний бізнес.

І у нас зараз виростає покоління, яке майже не знає, що таке лотерея.

Вони щиро вірять, що гральний автомат – це такий її різновид.

Хитрощі для букмекерів.

Сьогодні букмекерська діяльність заборонена законом.

Ці контори функціонують під виглядом лотереї тото.

Для мене класичне букмекерство – це шахісти, бо там не стільки треба багато удачі, скільки твоїх знань, здатності до аналізу, розрахунку.

Цей вид грального бізнесу, як і лотереї, не перебуває в шаленій зоні небезпеки.

Тож автомати можуть мімікрувати під букмекерську діяльність і розміщуватись де завгодно.

Якщо букмекерський бізнес буде легалізований, ті ж «Парі-матч» та «Фаворит», які зараз працюють як лотереї, перейменуються в букмекерів, будуть працювати під своїми ліцензіями.

І цілком можливо, що у нас гральний автомат з’явиться вже в іншому вигляді – ставкомату в букмекерській конторі.

Якщо зараз буде запроваджена така модель, яка дозволить гральним автоматам маскуватись під таку діяльність, буде те ж саме, що у нас зробили з лотереєю.

Де відкривати казино.

На сьогодні якогось чіткого уявлення, що і де можна буде відкривати, я не бачу.

Під час свого пресмарафону президент говорив, що казино будуть в п’ятизіркових готелях, де більше двохсот номерів, але якщо до нас зайде відомий брендовий готель, то, можливо, йому не продадуть ліцензію, а подарують.

Також зазначалося, що гральні автомати можуть розміщуватись в 3- та 4-зіркових готелях.

Але треба розуміти, що для казино найбільш бюджетоутворюючий вид діяльності – це гральні автомати.

Рулетка, покер та інше приносять дохід вже за залишковим принципом.

Якщо ж можна буде розміщувати гральні автомати в 3-зіркових готелях, то навіщо ж інвестору відкривати готель з п’ятьма зірками на двісті номерів? Та й взагалі, як на мене, дозвіл розміщувати гральні автомати не є стимулом до відкриття готелів.

До того ж, в Україні уявлення про те, як виглядають чотири чи п’ять зірок, відрізняється від уявлень в західних країнах.

Чи потрібні спецзони для ігроманів.

Такі спецзони в курортних містах дійсно можуть бути, де більша частина населення буде залучена саме до цього процесу.

Але говорити про те, що в жодних інших місцях не можуть розміщуватись казино, також неправильно.

Багата людина з Києва не поїде кудись спеціально, коли їй дуже захотілось грати.

Як регулювати діяльність онлайн-казино.

Це насправді вища математика для нас.

Великобританія, де гральний бізнес легалізований давно, вважається одним з еталонів його регулювання.

Але навіть там не можуть побороти нелегальний онлайн-азартний бізнес.

Що говорити про Україну, яка навіть не поборола нелегальний наземний рітейл? Спочатку нам треба зробити це, а потім вже підглядати, що роблять в напрямку боротьби з нелегальним онлайн-бізнесом потужні країни, і інтегрувати ці моделі у нас.

Це дуже серйозний виклик, який нам побороти в сьогоднішньому стані взагалі неможливо.

Нам потрібні ІТ-працівники в правоохоронних органах, які зможуть охопити цей напрямок.

Зараз у світі точиться дискусія навколо онлайн-ігор, де різні артефакти ви можете отримати, вигравши кілька раундів або сплативши за них кошти.

І навіть це в багатьох країнах вже визнається азартною грою, бо змушує гравця заплатити.

Організатори цих ігор затягують в гру саме дітей, яких змушують просити кошти у батьків, аби отримати якусь додаткову опцію в грі.

Тож справа не тільки в онлайн-казино, все набагато складніше.

Як обмежити доступ до онлайн-казино.

Це проблема ідентифікації гравців.

В Грузії намагалися боротися, аби діти не могли грати в онлайн-казино, і нічого у них не вийшло.

Є певні ресурси, які дозволяють дитині зареєструватись під ніком дорослої людини і продовжувати грати.

В Греції вводили картку гравця, яка має всі ваші персональні дані і певним чином прив’язана до декларованих вами доходів.

Ідея в тому, що на цій картці стоїть обмеження – ви не можете програти більше певного відсотка від своїх доходів.

Це призвело до того, що люди просто пішли з легальних онлайн-казино до нелегальних.

Тому спочатку нам треба вирішити проблему з нелегальним гральним бізнесом, наземним рітейлом, а потім вже запроваджувати ідентифікацію гравця.

Чи обмежувати рекламу азартних ігор.

Будь-які аддективні товари мають бути обмеженими в рекламуванні.

Щодо азартних ігор, на мій погляд, взагалі такої реклами бути не повинно.

Реклама ж спрямована на те, щоб у споживача виникло бажання придбати такий товар.

Чи є у держави бажання стимулювати грати в азартні ігри? Очевидно ж – ні.

Яким чином ця заборона буде реалізована, залежить від того, якому органу буде доручено здійснювати контроль, яким буде механізм запуску цього органу, які в нього будуть можливості.

Це треба прописувати в законі.

А то діти вже навіть не здогадуються, що азартні ігри у нас заборонені.

Це страшно.

Павло Вуєць, «Главком».