«Партія Шарія» без Шарія. Як скандального блогера знімали з виборів
«Партія Шарія» без Шарія. Як скандального блогера знімали з виборів

«Партія Шарія» без Шарія. Як скандального блогера знімали з виборів

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погодився з рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня, який відмовив першому номеру «Партії Шарія», скандальному відеоблогеру Анатолію Шарію в поновлені реєстрації кандидатом у нардепи.

Про це повідомляє «Главком» з посиланням на реєстр судових рішень.

У судах представники Шарія, адвокати Віталій Чернілевський і Тарас Короленко (обоє належать до об’єднання «Адвокат» Правозахисна група») оскаржили постанову ЦВК від 3 липня №1446 «Про скасування реєстрації кандидата в народні депутати України Шарія А.

Комісія, яка раніше зареєструвала кандидатом у нардепи одіозного блогера, повторно розглянула документи від правоохоронних органів.

Як виявилося, 3 липня Служба безпеки України направила до ЦВК листа № 99/405, в якому сказано, що Шарій виїхав за межі України 24 січня 2012 року через пункт пропуску «Зернове» (Сумська область) потягом Ковель-Москва та після цього на територію України не в’їжджав.

Документ підписав тимчасово виконувач обов’язків голови СБУ Іван Баканов.

Дані з сайту СБУ.

Також СБУ поінформувала, що в лютому 2014 року, за даними Укрбюро Інтерполу, Шарій перебував на території Нідерландів.

На середину травня 2018 року він мешкав у Литві, яка надала йому статус політичного біженця.

«З огляду на зазначене Шарієм А.

не дотримано вимог Конституції України та Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо проживання в Україні протягом останніх п’яти років на день проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року… це є підставою для скасування Комісією реєстрації кандидата в народні депутати України», - вирішила ЦВК.

У позовній заяві до Шостого апеляційного адміністративного суду Анатолій Шарій зазначив, що постанова ЦВК є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням норм матеріального права, без врахування положень статей 19, 24, 76 Конституції України.

На його думку, за наявності в особи паспорта громадянина України і відомостей в ньому про прописку протягом останніх п`яти років як факту реєстрації постійного місця проживання, вважається, що ця особа проживала в Україні протягом останніх п`яти років.

Крім того Шарій наголосив, що ЦВК, отримавши лист Служби безпеки України №99/405 від 3 липня 2019 року, не витребувала у нього пояснень чи доказів з приводу спростування інформації останнього.

І додав: вказаний лист СБУ не містить достовірної інформації про непроживання позивача в Україні останніх п`ять років на день проведення позачергових виборів, не містить посилання на джерела отримання інформації, не відповідає формі та змісту службового листу, тому не є належним, достовірним та допустимим доказом у справі.

Суд проаналізував докази сторін спору і дійшов висновків, що лист СБУ від 3 липня 2019 року став підставою для призначення засідання ЦВК, а рішення вона виносила, аналізуючи сукупність всієї інформації, що була в розпорядженні ЦВК, в тому числі листи Державної прикордонної служби та лист СБУ.

До речі, прикордонна служба повторно направила листа до ЦВК, в якому повідомила: «Відомостей стосовно перетину державного кордону України Анатолієм Шарієм з 24 червня 2014 року до теперішнього часу, не виявлено».

Крім цього, суд заявив, що ані сам Шарій, ані його представники не подали до ЦВК будь-які документи щодо спростування інформації СБУ чи будь-які інші документи щодо місця проживання чи перебування позивача, чи документи щодо поважності причин місця перебування позивача за межами території України.

Також позивач не надав суду належних, достатніх та достовірних доказів того, що його можна вважати особою, яка проживає на території України в межах державного кордону України, чи особою, яка проживає за межами території України.

Іще колегія суддів зазначила, що Шарій чи його представники не надали ані ЦВК, ані суду доказів того, що позивач має статус біженця.

Це послужило тому, що Шостий апеляційний адміністративний суд підтвердив відсутність правових підстав для задоволення позову Анатолія Шарія.

Дані з сайту ЦВК.

Шарій та його адвокати оскаржили у Верховному суді рішення суду першої інстанції, але безуспішно.

Верховний суд зауважив, що Шарій не надав доказів на підтвердження інформації щодо свого повернення на територію України після 24 січня 2012 року.

Наявні в ЦВК документи, отримані від Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Міністерства закордонних справ України, також не містили відомостей щодо вказаних обставин.

Що стосується змісту листа СБУ за підписом Баканова, то суд наголосив, що, згідно з чинним законодавством, ЦВК не наділено повноваженнями перевіряти отриману від правоохоронних органів інформацію чи встановлювати правомірність дій правоохоронних органів щодо дотримання законодавства при збиранні, виготовленні та поширенні інформації.

«Позивачі мали можливість та достатньо часу для того, щоб підтвердити місце перебування Шарія А.

на території України шляхом надання доказів або інформації стосовно ведення ним побуту в місці проживання (діяльність, пов’язана із задоволенням власних матеріальних, соціальних та культурних потреб, в тому числі, але не виключно, навіть щодо придбавання товарів чи послуг), інших доказів на підтвердження проживання в Україні протягом останніх 5 років», - вважає Верховний суд.

Отже, на позачергових парламентських виборах 21 липня виборчий список кандидатів у нардепи від «Партія Шарія» починатиметься з №2 – Ольги Бондаренко, дружини Анатолія Шарія.

Як Клюєв із Шарієм збурили протести у Києві.

Як Центрвиборчком рятував Клюєва і Шарія.

Источник материала
Поделиться сюжетом