19 апреля, пятница
С картинками
Текстовый вид
ru
Украинский
Русский
24 українських герої. Хто зробив Україну чемпіоном світу
24 українських герої. Хто зробив Україну чемпіоном світу

24 українських герої. Хто зробив Україну чемпіоном світу

День 15 червня 2019 року увійде в історію.

Молодіжна збірна України вперше в незалежній історії українського футболу виграла золото чемпіонату світу.

Очолювана Олександром Петраковим команда з семи матчів фінального турніру виграла шість і зіграла внічию лише з нігерійцями.

Почала турнір команда зі звитяги над американцями, потім перемогла катарців, в 1/8 фіналу розгромила панамців, у чвертьфіналі — колумбійців.

В фінал українці вийшли, перемігши фіналістів чемпіонату Європи-2018 італійців.

У матчі за чемпіонство синьо-жовті здолали Корею.

На торішньому Євро наша команда зупинилася у півфіналі.

Тоді наша команда зазнала дошкульної поразки 0:5 від майбутніх чемпіонів, Португалії.

Як виявилося, ця невдача так і залишилася для цього покоління футболістів в офіційних матчах за збірну єдиною.

Тож хто вони, ці 23 українських герої і їхній тренер Олександр Петраков? «Главком» представляє кожного з футболістів, який був у заявці нашої команди.

Андрій Лунін («Леґанес», Іспанія).

На чемпіонаті світу-2019 зіграв 6 матчів, пропустив 3 м’ячі.

Народився 11 лютого 1999 року в Краснограді Харківської області.

Вихованець ДЮСШ міста Краснограда, харківських «Арсенала» та «Металіста», а також «Дніпра».

На професійному рівні виступав за «Дніпро», «Зорю» та іспанський «Леґанес».

22 червня 2018 перейшов за 9 мільйонів євро у мадридський «Реал», підписавши контракт на шість сезонів.

Дебютував за клуб у матчі товариського Міжнародного кубка чемпіонів проти «Манчестер Юнайтед», розпочавши зустріч на лаві запасних.

Після перерви вийшов на поле замість Кіко Касільї за рахунку 1:2, провів весь другий тайм і не пропустив.

Минулий сезон відіграв на правах оренди за «Леґанес».

Визнаний найкращим воротарем чемпіонату світу-2019.

Надійність Луніна стала фундаментом української перемоги.

Владислав Кучерук («Динамо» Київ).

На чемпіонаті світу-2019 відіграв 1 матч, пропустив 0 м’ячів.

Народився 14 лютого 1999 року у Вінниці.

Вихованець школи хмельницького «Поділля».

1 червня 2015 року уклав контракт з київським «Динамо».

У складі команди U17 за підсумками чемпіонату дитячо-юнацької футбольної ліги сезону-2015/2016 років був визнаний найкращим воротарем України.

Дмитро Різник («Ворскла» Полтава).

На чемпіонаті світу-2019 був третім голкіпером, жодного матчу не провів.

Народився 30 січня 1999 року в Полтаві.

Футболом розпочав займатися в складі академії «Ворскли».

10 травня 2019 року підписав свій перший контракт з полтавським клубом.

В останніх двох турах чемпіонату України-2018/2019 серед гравців, не старших 21-го року проти «Зорі» та «Арсенала» парирував два пенальті.

Валерій Бондар («Шахтар» Донецьк), капітан команди.

На чемпіонаті світу-2019 провів 7 матчів.

Народився 27 лютого 1999 року у Харкові.

Футболом розпочав займатися 2007 року в складі донецького «Шахтаря».

5 травня 2019 року в матчі проти «Львова» в українській Прем’єр-лізі дебютував за першу команду «гірників».

«Тренер сказав спокійно вийти на позиції, зіграти просто і надійно.

Дякую Сергію Кривцову і Колі Матвієнку, які підтримували і підказували», - сказав після тієї гри майбутній капітан найсильнішої молодіжної збірної світу.

Власне, оте «просто й надійно» виділяло Бондаря впродовж усього чемпіонату світу.

валерій Бондар підняв над головою чемпіонський кубок.

Данило Безкоровайний («Земплін», Словаччина).

На чемпіонаті світу-2019 провів 7 матчів.

Народився 7 лютого 1999 року в Кривому Розі Січеславської області.

Тренувався в дитячо-юнацькій спортивній школі «Кривбас-84», потім — у Харківському обласному вищому училищі фізичної культури і спорту.

Після закінчення училища перейшов у луцьку «Волинь», яка виступала в першій лізі чемпіонату України.

Там тривалий час не міг заграти, оскільки луцький клуб мав заборону на трансфери.

«У Віталія Кварцяного (тренер «Волині») пройшов неймовірне загартування, - згадував Данило.

- Легенди про нього на тренуваннях виявилися правдою: іноді було по п’ять-шість тренувань на день, з поля буквально не сходили.

Причому перше заняття починалося о шостій ранку і відразу бігли в бронежилетах».

Після «Волині» Безкоровайний виступає за кордоном.

Спершу провів рік у литовській «Клайпеді».

Зараз грає в словацькому «Земпліні» з Міхаловце, що в 35-ти кілометрах від Ужгорода.

Денис Попов («Динамо» Київ).

На чемпіонаті світу-2019 провів 6 матчів, забив 3 м’ячі.

Народився 17 лютого 1999 року в селі Мигія Первомайського району на Миколаївщині.

Перші футбольні університети пройшов у київському олімпійському коледжі імені Івана Піддубного, після чого потрапив в академію київського «Динамо».

13 квітня 2019 року дебютував за основу киян у матчі Прем’єр-ліги проти «Маріуполя».

Запам’ятається за підсумками цього чемпіонату світу ще й тим, що всі три своїх м’ячі забив головою.

Денис Попов - один із найкращих гравців української збірної на мундіалі.

Олександр Сафронов (СК «Дніпро-1»).

На чемпіонаті світу-2019 провів 4 матчі.

Народився 11 червня 1999 року в Запоріжжі.

Футболом почав займатися в складі запорізького «Металурга», а 2015 року потрапив в академію «Дніпра».

З початку 2017 року перебував у заявці першої команди, втім, так за неї й не дебютував.

Влітку 2017 року разом з рядом інших гравців і персоналом перейшов у новостворений СК «Дніпро-1», у складі якого дебютував на професіональному рівні і за два роки пройшов з командою шлях з другої ліги до Прем'єр-ліги.

Також у 2018 року недовго грав на правах оренди за кропивницьку «Зірку».

Ігор Снурніцин («Олімпік» Донецьк).

На чемпіонаті світу-2019 провів 1 матч.

Народився 7 березня 2000 року в Докучаєвську Донецької області.

Займався футболом у донецькій академії «Олімпік-УОР», а після початку війни на сході України перебрався до Миколаєва, де продовжив опановувати ази футболу в місцевому «Торпедо-ВУФК».

Після закінчення академії, перейшов до лав донецького «Олімпіка».

У Прем'єр-лізі дебютував 15 квітня 2018 року в поєдинку з «Олександрією», вийшовши у стартовому складі та провівши на полі усю гру.

За декілька днів після того керівництво «Олімпіка» уклало зі Снурніциним новий п’ятирічний контракт.

Олег Веремієнко («Калуш»).

На чемпіонаті світу-2019 жодного матчу не провів.

Народився 13 лютого 1999 року у Львові.

Футболом почав займатися в Львівському училищі фізкультури, після завершення якого потрапив у юнацьку команду «Карпат».

12 лютого 2019 року був відданий в оренду в клуб другої ліги «Калуш».

До заявки молодіжної збірної потрапив останньої миті, замінивши в її складі начебто травмованого представника київського «Динамо» Віталія Миколенка.

Лінійні гравці.

Віктор Корнієнко («Шахтар» Донецьк).

На чемпіонаті світу-2019 провів 7 матчів.

Народився 14 лютого 1999 року в Полтаві.

Займатися футболом розпочав у дитячо-юнацькій школі полтавської «Ворскли».

Згодом виступав за «Тернопіль» та «Маріуполь».

Влітку 2016 року підписав контракт з донецьким «Шахтарем».

Уже залучався до тренувань першої команди під керівництвом тодішнього тренера «гірників» Паулу Фонсеки.

Юхим Конопля - найкращий асистент турніру.

Юхим Конопля («Шахтар»).

На чемпіонаті світу-2019 провів 7 матчів.

Народився 26 серпня 1999 року в Донецьку.

Вихованець клубної fкадемії донецького «Шахтаря».

У складі команди U14 (2013) і U15 (2014) двічі ставав чемпіоном України.

На чемпіонаті світу в Польщі запам’ятався як вмілий асистент.

Чотири голи партнери провели з його передач.

Саме після асистів Юхима Булеца забив у півфінальному матчі проти збірної Італії, а Супряга — у фіналі Кореї.

Максим Чех («Шахтар»).

На чемпіонаті світу-2019 провів 7 матчів.

Народився 3 січня 1999 року в селі Красна Поляна Великоновосілківського району на Донеччині.

У клубній академії донецького «Шахтаря» з 2008 року.

У складі команди U14 і U15 двічі ставав чемпіоном України.

«Ніколи не сподівався, що колись зіграю в півфіналі чемпіонату світу», - сказав Максим після перемоги нашої збірної у чвертьфінальному матчі проти колумбійців.

Тоді максим ще не знав, що за фіналом буде фінал і здобуття трофею.

Кирило Дришлюк («Олександрія»).

На чемпіонаті світу-2019 провів 6 матчів.

Народився 16 вересня 1999 року в Борисполі Київської області.

Вихованець футбольної школи київського «Динамо».

З 2016 року — гравець кропивницької «Зірки».

З вересня 2018-го став гравцем «Олександрії».

Тато Кирила, офіцер Повітряних сил ЗСУ Павло Дришлюк у 2014 році загинув в російсько-українській війні.

Кирило Дришлюк став гравцем основи уже в ході турніру.

Олексій Хахльов («Сан-Іґнасіо», Іспанія, D4).

На чемпіонаті світу-2019 провів 4 матчі.

Народився 6 лютого 1999 року в Острозі Рівненської області.

Вихованець клубної академії київського «Динамо».

У 2017 році підписав контракт з іспанським клубом «Алавес», розрахований на три з половиною роки.

За «Сан-Іґнасіо» виступає на правах оренди.

Син Олексія Хахльова, голови Рівненської обласної федерації футболу, президента друголігового клубу «Верес», заступника голови Комітету стратегічного розвитку футболу Федерації футболу України.

Микола Мусолітін («Чорноморець»).

На чемпіонаті світу-2019 провів 2 матчі.

Народився 21 січня 1999 року в Одесі.

Вихованець СДЮШОР «Чорноморець».

З липня 2015 року тренувався з основною командою «моряків», але виступав переважно за молодіжну команду «Чорноморця».

В Прем’єр-лізі дебютував 1 жовтня 2016 року в матчі проти «Сталі» із Кам'янського.

Микола Мусолітін походить із відомої футбольної династії.

Ще дідусь молодого гравця був професійним футболістом і в 60-х роках минулого сторіччя виступав у «Чорноморці-2».

Батько Миколи, Володимир Мусолітін із 1995 по 1997 рік виступав у складі головної команди одеситів, грав за національну збірну України, а зараз працює тренером у академії клубу.

Сергій Булеца («Динамо» Київ).

На чемпіонаті світу-2019 провів 7 матчів, забив 3 м’ячі.

Народився 16 лютого 1999 року в селі Коритняни, що поряд з Ужгородом, на Закарпатті.

Займатися футболом почав в ужгородській СДЮСШОР, згодом продовжив навчання в київському олімпійському коледжі імені Івана Піддубного, а звідти у 2015 році потрапив у клубну академію київського «Динамо».

«Завжди вибираю десятий номер, - сказав Булеца після півфінального матчу збірної України проти італійців, який наші футболісти виграли саме завдяки голові Сергія.

- Це ще з тих пір, як я тільки почав грати в футбол, коли ще був маленьким.

Це те, що приносить мені впевненість.

Але це тільки маленька психологічна деталь.

Мені дуже подобається Ліонель Мессі.

Був би радий досягти його рівня».

Гол Сергія Булеци вивів Україну в фінал.

Данило Сікан («Маріуполь»).

На чемпіонаті світу-2019 провів 7 матчів, забив 4 м’ячі.

Народився 16 квітня 2001 року в Житомирі.

Вихованець житомирського футболу, виступав за дитячі команди місцевого «Полісся».

В 2014-му перебрався в академію львівських «Карпат».

12 серпня 2018 року дебютував у першій команді львів’ян у матчі Прем’єр-ліги проти «Зорі», на початку 2019-го відмовився продовжувати контракт з «Карпатами», прийнявши пропозицію донецького «Шахтаря».

«Гірники» віддали хлопця в оренду у «Маріуполь».

Після чотирьох м’ячів на молодіжному мундіалі Данилом зацікавився мадридський «Атлетіко».

Владислав Супряга («Динамо» Київ).

На чемпіонаті світу-2019 провів 7 матчів, забив 2 голи.

Народився 15 січня 2000 року в селищі Сарата на Одещині.

Там же, у місцевій ДЮСШ почав займатися футболом.

Згодом перейшов до академії дніпровського «Дніпра», яку закінчив у 2017 році.

На той час Владислав вже викликався до лав юнацьких збірних України різного віку.

Влітку 2018 року разом з юнацькою збірною України вирушив на чемпіонат Європи серед 19-річних до Фінляндії, де дійшов до півфіналу, забивши м'яч у ворота збірної Англії.

У той час з'явилася інформація про зацікавленість у послугах Супряги італійського клубу СПАЛ.

Представник Серії А пропонував за українського форварда 1 мільйон, однак керівництво СК «Дніпро-1», де виступав Супряга, відмовилося продавати футболіста.

Зате відпустило Владислава в київське «Динамо».

Три м'ячі динамівського дуету Цитаїшвілі-Супряга вирішили долю фіналу.

Георгій Цитаїшвілі («Динамо» Київ).

На чемпіонаті світу-2019 провів 5 матчів, забив 1 гол.

Народився 18 листопада 2000 року в Рішон-ле-Ціоні (Ізраїль), де його батько, грузинський футболіст Климентій Цитаїшвілі в той час виступав за ізраїльський футбольний клуб «Хапоель».

Змалку брав приклад з батька, хотів стати футболістом.

Вже у три роки, коли тато перейшов в кіпрський «Анортосіс», Георгій почав робити перші кроки у футболі.

Тоді граючим тренером «Анортосіса» був видатний грузинський футболіст Темурі Кецбая, і батько брав Георгія з собою на тренування.

Коли Георгію було 11 років, він потрапив на перегляд в футбольну академію іспанської «Барселони», «Ла Масію».

Перегляд пройшов успішно, юнака готові були зарахувати в академію, але хлопцям його віку не дозволяли жити на тренувальній базі «Барси».

Темурі Кецбая тоді порадив батькові футбольну академію київського «Динамо».

У Києві Георгія теж прийняли, з проживанням проблем не було.

Перший професійний контракт з «Динамо» підписав 31 грудня 2016 року.

9 травня 2018 року 17-річним дебютував за дорослу команду, вийшовши на заміну на 86-й хвилині замість Беньяміна Вербіча у фінальному матчі Кубка України з «Шахтарем», у якому київська команда зазнала поразки 0:2.

Восени минулого року Георгій говорив, що має намір виступати за національну збірну Грузії.

Олексій Кащук («Шахтар» Донецьк).

На чемпіонаті світу-2019 провів 7 матчів.

Народився 29 червня 2000 року в Новоград-Волинському Житомирської області.

Футболом почав займатися в академії донецького «Шахтаря».

2016 року після завершення навчання був включений у юнацьку команду «гірників» (U19).

У 18-ти матчах цьогорічного юніорського чемпіонату України забив 26 м’ячів.

Вважається найобдарованішим футболістом 2000 року народження в нашій державі.

Денис Устименко («Олександрія»).

На чемпіонаті світу-2019 провів 3 матчі.

Народився 12 квітня 1999 року в Дергачах Харківської області.

Футболом почав займатися у футбольній школі ХТЗ (Харків).

У 2012 році перейшов до структури донецького «Металурга», в складі якого виступав у юнацьких чемпіонатах України.

Після розформування донецького «Металурга», разом з гравцями та тренерським штабом юнацьких команд перейшов до лав кам’янської «Сталі».

Після розпаду клубу в середині липня 2018 року перейшов в «Олександрію».

Олександр Петраков.

Народився 6 серпня 1957 року в Києві.

Як гравець виступав за вінницький «Локомотив» (1976-1978), київський СКА (1978-1979), черкаський «Дніпро» (1979-1980), рівненський «Авангард» (1981-1982), нікопольський «Колос» (1983-1984).

Олександр Петраков зі своїм тренерським штабом.

Тренерську кар'єру розпочав у запорізькому «Торпедо», де входив до тренерського штабу впродовж 1993-1994 років, згодом працював на аналогічній посаді в ЦСКА-2 (Київ).

А в 1998 році очолив другу київську армійську команду, яка в той час виступала в першій українській лізі.

Згодом теж тренував учасників другого за рангом дивізіону України — сумський «Спартак» і «Вінницю».

Після того подальша кар'єра Олександра Васильовича була пов'язана лише із дитячо-юнацьким футболом.

Спочатку він працював тренером в ДЮСШ «Динамо» (Київ), потім — РВУФК (Київ).

З 2010 року працює головним тренером різних юнацьких збірних України.

Під його керівництвом молодіжна збірна U20 грала в 1/8 фіналу чемпіонату світу-2015, а юніорська команда U18 була півфіналістом Євро-2018.

15 червня 2019 року Петраков провів найголовніший матч у житті.

Іван Вербицький, «Главком».

Як склалася доля українського віце-чемпіона світу.

Источник материала
Поделиться сюжетом