У Києві проти паліїв опалого листя підняли в повітря дрони

Спалювати опале листя категорично заборонено – це шкодить не лише навколишньому середовищу, а й здоров’ю людей.

Димова завіса та сморід на всю вулицю, за сивим димом не видно навіть міста – це так люди палять листя.

Аби знайти паліїв, чиновники разом із поліцією в небо запускають дрона.

Після засідки в кущах та польоту безпілотника виходять на слід.

Пані Олександра про небезпеку від диму і чути не хоче, бо в неї через сусідів по пояс бур’яни – їх і знищує.

"Вони нічого не роблять на городі, а я саджу – що мені робити", - протестує вона.

Палити листя категорично заборонено – це знижує родючість ґрунтів, бо разом із листям люди спалюють комах та рослинність.

Це впливає навіть на зміни клімату – те, що цілий рік осідало на листі, клубочиться в повітрі.

Пил, оксиди азоту, важкі метали, чадний газ та канцерогенні сполуки.

Екологи підрахували, що тонна тліючого листя – це 30 кілограмів чадного газу.

"Фактично, те, що цілий рік викидали автомобілі, ми вдихаємо за раз, вдихаючи цей дим", - пояснює Олексій Василюк.

Еколог ним теж дихав, тепер має алергію.

Токсичний дим підриває імунітет, може викликати захворювання дихальних шляхів та навіть підвищує ризик онкології.

Але на це деякі господарі не зважають.

"Ну, відро листя я спалила.

Ну, нема куди його подіти", - кажуть такі.

Куди подіти листя – знає Маріанна.

У її дворі його гребуть, але не палять, бо це природнє добриво.

Цю "ковдру для землі" вона ще й присипає зеплею – так жінка робить уже три роки поспіль.

На невеличкій клумбі біля багатоповерхівки вже має результати.

"Отже, дивіться, земля суха.

Ми тут не бачимо ні коріння, нічого.

Якщо копнути тут у мене, то бачите – тут багато коріння, рослин і нижче такий чорний-чорний ґрунт", - показує вона.

Там, де колись була гола земля, жінка тепер збирає врожай – хизується помідорами та картоплею.

"Завдяки цьому процесу земля отримує добриво і, звісно, тут краще ростуть рослини", - пояснює вона.

Комунальники вже давно зрозуміли, що опале листя – це не лише родючий ґрунт у майбутньому, а ще й економія бюджету.

У цей непотреб вони запустять каліфорнійського хробака, і він допоможе вже за три місяці отримати ґрунт.

Директор одного з комунальних підприємств Євген Ковшун каже, що на закупівлі землі щороку економлять 600 тисяч гривень.

"Земля десь приблизно коштує від 250 до 350 гривень за куб, якщо брати по Києву.

У нас вона виходить не безкоштовна, тому що з нею теж треба працювати, але в принципі, якщо ми її самі для себе просієм, то вона в нас є, ми її не купуємо", - пояснив він.

Поки тут на опалому листі економлять, а для тих хто його палить – виписують протоколи.