Людина, яка починає звикати до ілюзій, рано чи пізно стикається з розчаруванням та знеціненням, пише психотерапевт, психоаналітик Ксенія Черник.
Вона зазначає, що психологічно зрілі, зайняті своїм життям люди не мають проблем з ідеальними картинками, з красивого життя інших людей, пише Inspired.
Такі люди можуть мотивувати себе чи надихнути, щоб досягнути цього.
Але це можливо за таких умов – людина розуміє, що таке конструктивна заздрість і що вона заздрить лише тому, що для неї має цінність.
Вона ставить питання: "Що мене зачепило у цій фотографії і чому?".
Після цього у неї з’являється розуміння того, що їй бракує у житті і як цього досягнути.
Психоаналітик Ксенія Черник.
“Але якщо людина в собі невпевнена, якщо вона погано розбирається у своїх почуттях і бажаннях, якщо вона незріла, тоді бачачи красиве життя інших, вона дуже легко може стати пригніченою, роздратованою і навіть агресивною.
Таким людям почуття заздрості дуже складно трансформувати в роботи над собою і в мотивацію.
Саме тому безліч людей в соцмережах критикують, ображають і знецінюють інших”.
За цим ховається страх визнати власну вразливість та показати справжні емоції.
Тобто людині складно визнати, що її щось зворушило, найпростіше написати гнівний/саркастичний/іронічний коментар.
А плакати ще більше соромно, навіть якщо це від радості.
Люди бояться визнати власну вразливість та показати справжні емоції.
Знецінення часто виливається у форму критики, применшення досягнень іншої людини.
Часто така поведінка стає звичкою через стереотип поведінки, страх власних, зокрема, позитивних емоцій.
Причиною такої поведінки може бути ставлення батьків до дитини у дитинстві.
А це є приводом для роботи над собою.