На світлинах проекту "Ми різні, але ми рівні" діти з різними вадами: вони усміхаються, обіймаються та тішаться життю.
У когось з них – аутизм, хтось живе в світі темряви, а у декого сповільнений інтелектуальний розвиток.
Проект народився лише за п'ять рекордних днів.
Для фотографа Ярослава Савчака, який мав уже різноманітні фотосесії у понад тридцяти країнах світу, це теж був особливий досвід.
Він вперше не лише фотографував діток з інвалідністю, але й спілкувався з ними.
Третьокласниця Богдана Корінець має слуховий апарат.
Дівчинка добре читає, знає чимало віршів напам'ять.
Її мати Лілія розповіла, що слух у дівчинки пішов на спад ще у вісім місяців.
А от ще одну учасницю проекту Аню до світлини несе на руках тато.
У дівчинки – м'язова атрофія.
Мені сподобалося, як робили макіяж – майже як у кіно, –.
поділилася емоціями дівчинка.
Такі проекти ще раз нагадують світу про дітей з інвалідністю і про те, що про них треба дбати.
Це також заклик до чиновників чути їхні потреби.
Адже колись організатора цієї виставки називали недорозвинутим та глухонімим, а він просто потребував трішки більше уваги.
До п'яти років я не спілкувався зовсім.
Та завдяки своїм батькам, Божій ласці і тим людям, які завжди оточували, став тим, ким є.
Надзвичайно щасливим.
Успішною людиною,.
– розповів Володимир Місяйло, співініціатор проекту.
Унікальні світлини можна побачити у Львівському палаці мистецтв.
Згодом її покажуть у міській раді та обласній адміністрації.
Дивіться відео: у Львові діти з інвалідністю взяли участь в особливому фотопроекті.