Чи зможе новообраний президент розпустити парламент: пояснення юриста
Чи зможе новообраний президент розпустити парламент: пояснення юриста

Чи зможе новообраний президент розпустити парламент: пояснення юриста

Що про можливість проведення дочасних виборів говорять закони України – 24 каналу розповів керуючий партнер правничої групи "Colares" Антон Лященко.

Закон передовсім.

Результати соцопитувань і різноманітні президентські та партійні рейтинги дають підстави припускати, що кандидат на найвищий у державі пост Володимир Зеленський може розраховувати на перемогу на виборах у квітні, а його політична сила "Слуга народу" – у жовтні.

Політичні аналітики серйозно розглядають варіант, який допускає можливість для кандидата, який перебуває на вершині популярності, вдатися до дій, що змусять істеблішмент грати за своїми правилами, наприклад, розпустити під тим чи іншим приводом Верховну Раду.

Справді, чому б ні? Адже четвертому Президенту України Віктору Януковичу подібні зміни в політичному ландшафті вдалися.

Та які б не були мотиви переможця нинішніх президентських перегонів, він змушений буде зважати на терміни та рамки, чітко визначені законодавцями.

Почнімо з того, що дата другого туру виборів Президента України вже зовсім близько – 21 квітня 2019 року.

Оскільки закон "Про вибори Президента України" відводить для встановлення результатів Центральною виборчою комісією не більше 10 днів, згідно з частиною шістнадцятою статті 85 та частиною першою статті 86 цього закону, ЦВК має офіційно оголосити результат волевиявлення до 1 травня 2019 року, оприлюднивши рішення в газетах "Голос України" та "Урядовий кур’єр",.

– зазначає Антон Лященко.

Парламентська кампанія стартує наступного дня після президентської.

Отже, орієнтир – 1 травня 2019 року.

Варто врахувати, що відповідно до статті 104 Конституції новообраний президент вступить на пост не пізніше, ніж за тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради.

Зрозуміло, на процедуру, організацію церемонії та запрошення почесних гостей також потрібен час.

Юрист додає, що стаття 77 Основного Закону України констатує, що чергові вибори до Верховної Ради відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень парламенту.

Враховуючи викладене та згідно зі статтею 16 Закону України "Про вибори народних депутатів України", чергові парламентські вибори мають відбутись 27 жовтня 2019 року.

Важливою в розумінні того, чи зможе новообраний глава держави за нагальної потреби чи непереборного бажання скористатися нагодою і розпустити парламент, є стаття 90 Конституції України.

Ця стаття визначає підстави для дострокового припинення повноважень Верховної Ради президентом.

Три підстави для дострокового розпуску парламенту:.

протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій;.

за 60 днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Уряду;.

протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Серед перелічених підстав друга не підходить, оскільки наразі персональний склад уряду сформовано і Кабмін діє; третя теж, адже пленарні засідання відбуваються згідно з графіком (останнє було 12 квітня 2019 року).

Щодо першої підстави – підтвердити відсутність сформованої коаліції депутатських фракцій – теоретично це зробити можна, ініціювавши процедуру розпуску парламенту.

Немає коаліції – немає парламенту?.

Варто поквапитись.

Маємо ще один важливий аргумент.

Стаття 90 Основного Закону чітко регламентує: "повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України".

Таким чином, якщо законодавець визначив, що чергові парламентські вибори мають відбутися 27 жовтня 2019 року, то останнім днем права Президента України на розпуск парламенту є 27 квітня 2019 року,.

– резюмує Антон Лященко.

Тож, аби оголосити дочасні парламентські вибори, потрібно надзвичайно поспішати.

Жвавість мають продемонструвати і депутатський корпус, і служба протоколу Адміністрації Президента, і судова система (при наявності оскаржень у судовому порядку результатів виборів).

На думку правника, важко повірити у злагоджену роботу представників різних гілок влади задля реалізації такої амбітної задачі.

Тому він вважає, що істерія довкола ідеї дочасних парламентських виборів – ніщо інше як елемент піару, демонстрація штабом одного з кандидатів своєї віри в незаперечну перевагу та перемогу.

Источник материала
Поделиться сюжетом