Окупанти вкотре зривають розведення сторін у Станиці Луганській – сюжет
Окупанти вкотре зривають розведення сторін у Станиці Луганській – сюжет

Окупанти вкотре зривають розведення сторін у Станиці Луганській – сюжет

Станиця Луганська – крайній опорний пункт українського війська.

Тут, лише за 15 кілометрів від дому, тримає оборону Петро.

Проте потрапити до рідного Луганська не може вже 5 років.

Коли у 2014-ому місто захопило так зване "ополчєніє", вивіз родину до Дніпра, а сам пішов добровольцем на фронт.

"Жити з ними – ні! Для мене це було все.

Коли почали мінять владу, прапори – це вже був край.

Жити в країні, де люди не розуміють, що це Україна, я не став.

Були росіяни, які взагалі не знали де це.

Тому що вони були не наші.

Ну, й на постах чеченців бачив.

Бородаті", – розповідає захисник України Петро.

До ворожих позицій від цього посту лише 300 метрів.

Тож стежити за найманцями можна навіть неозброєним оком.

"І чеченці попадалися, а так в основному козачки в папахах.

Зимою, то гарно було видно.

Папахи такі.

Чорненькі" – каже боєць В'ячеслав.

Удень, поки у Станиці працює контрольно-пропускний пункт, окупанти мовчать.

Ворожі провокативні обстріли розпочинають із закриттям КПВВ.

"По 1 прострілу, по лісі, по лісосмузі прострілюють, потім по нашій будівлі прострілюють.

Навіть то є місця прострілу.

4 штуки залетіло.

Витягують на якийсь бій.

Хочуть, щоб бій у нас зав'язався.

Поки нам не дають добро.

А так би могли б дати і не погано", – наголошує військовослужбовець В'ячеслав.

"У них таке планування щодо цього Донбасу.

Якщо вийде з Донбасом, будуть далі лізти.

Але ми цього не дамо", – зауважує Віктор.

Через постійні обстріли 3-й рік на цій ділянці фронту не можуть провести узгоджене у Мінську розведення сторін.

Згідно з домовленостями, за умов 7-ми денного припинення вогню супротивні позиції мають відсунутися на кілометр у тил.

Армійці кажуть, цього ворог не допустить.

"Я так розумію, що по річці було розмежування.

А вони на цьому боці стоять.

На лівому.

Так що вони не хочуть відходити.

Їм це вигідно.

У них висота і перед ними видно, як на долоні всю Станицю", – розповідає боєць Петро.

Бійці кажуть, буде наказ відійти – виконають.

Проте зізнаються, готові до іншого – звільняти окуповані території і повертати Петрові й тисячам переселенців рідний дім.

"Скоро будем і далі за Луганськом.

Найперша мрія, щоб був мир і не було на нашій землі ворога", – каже військовий Віктор.

"Головне дійти туди, щоб там був український прапор.

А там не знаю", – наголошує Петро.

Вікторія Ковальова, Петро Ковальов, Луганська область, "5 канал".

Источник материала
Поделиться сюжетом