26 травня, 2019, 09:03.
Тетяна Зінченко.
.
Кабінет міністрів України схвалив "Український правопис" у новій редакції, яку розробила Українська національна комісія з питань правопису.
Еспресо пропонує найцікавіші моменти мовного оновлення, на які треба звернути увагу в першу чергу.
Українська національна комісія з питань правопису 22 травня явила нам, українцям, новий "Український правопис".
Можна сказати, що з часів Незалежності це перший документ, в якому задокументовані ті правила і мовні норми, які вже були в нас і які з відомих причин (радянізація, зросійщення тощо) були витіснені, або ті, які з'явилися в процесі подальшого розвитку нашого суспільства, а відтак - і мови.
Таким чином, заклик "Мова на часі", який був особливо актуальний завжди, а останнім часом - й поготів, набув практичного втілення.
І досить обговорювати - свою мову треба знати!.
Багато думок нині точиться навколо нових мовних змін, і це нормально.
Будь-яке втілення треба обговорювати і доходити консенсусу, особливо якщо ці зміни стосуються життєво важливих сфер і галузей нашого життя.
Мова - одне з найважливіших питань, тому й новий мовний документ сприйнявся жваво і піддався серйозній аналітиці.
Комусь усі зміни подобаються, комусь - частково подобаються, а дехто - проти більшості змін.
Як там є, а все ж новий правопис прийнято і нам залишається лише ознайомитися (а хто не знав, то й вивчити, свою мову треба знати, і досить це обговорювати) з ним, прийняти як закон, і далі працювати над тим, щоб рідна мова нарешті зайняла гідне місце у житті кожного українця і в світі, як вона на це й заслуговує.
Банально, але факт: у світі нашу мову люблять, знають і поважають, і нагадати про це собі чи комусь зайвим не буде.
Щодо основних "мінусів", які приписує громадська думка новому мовному закону, - те, що він варіативний: багато слів матимуть по кілька форм, і це може заплутувати користувача мови, а особливо це складно буде вчити школярам.
Звичайно, є правила на логіку - приміром написання слова з "пів": де буде півлітра, а де - пів літра, ще треба буде подумати тощо.
Але! По-перше: закон достатньо демократичний: варіативність не вважатиметься помилкою.
Хочете казати "любові" - кажіть "любові", хочете - "любови" - кажіть так, помилкою це не вважатиметься.
По-друге, на остаточне вивчення закону дається аж 3 роки - ну хіба що лінивий не вивчить його за цей час.
Тому, головне, що ми маємо зробити зараз, це все ж таки уважно прочитати новий "Український правопис", бо нам за ним жити.
Еспресо пропонує 12 цікавих моментів нового правопису, на які треба звернути увагу в першу чергу.
Фемінітиви, слова із "жіночими суфіксами".
Віднині можна і допускається писати всі посади, звання тощо і в жіночому роді: філологиня, правниця, директорка, учениця, поетеса, але не наполягається лише на цій формі.
Але не буде помилкою писати, як і раніше: філолог, правник, продавець.
Числівник "пів" зі значенням "половина".
Раніше ми писали слова з "пів" по-різному: і через дефіс, і з апострофом, і разом.
Віднині все буде значно простіше: якщо мається на увазі половина - писатимемо окремо.
Цілісне поняття (півлітра (тобто пляшка води, горілки, соку) приміром, чи півхліба, півострів, півоберт) - разом.
Але правильно буде "пів Європи", "пів Києва" і "пів яблука".
Икати чи ікати? Розставляємо всі крапки над "І".
Будемо писати літеру "и" на початку "в деяких власних і загальних назвах, що походять із тюркських та інших мов, відповідно до вимови в цих мовах".
Цей пункт також достатньо варіативний, бо передбачає "власну творчість": перевага залишається на боці літери "і", однак перед приголосними "н" та "р" можна варіювати: "індик" та "индик", "ирій" та "вирій".
Але на початку слів пропонується вживати "и".
Поетична варіативність.
Такі форми як "любові" - "любови", "крові" - "крови" тепер будуть на наш вибір.
Час покаже, які приживуться міцніше.
Чомусь вбачається у відродженому закінченні "ви" особлива поетика, властива нашій мові...
Також дуже демократичний пункт, бо можна говорити "катедра" і "кафедра", "етер і ефір".
Або ж "авдиторія" і "аудиторія", "павза" і "пауза".
Насправді ми і раніше мали у своїх мовних правилах цю норму, зараз просто розширилися можливості передавання буквосполучення "au" та пропонуються варіанти транслітерації.
"Ґ" - наша власна літера.
Бо де ми ще таку бачили? У іноземних власних назвах, деяких іменах (Ґулівер, приміром) писатимемо тепер так.
Хоча, знову ж таки, допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви "г" так із використанням "ґ" , отож і "Гулівер" звучатиме!.
Ми в етері?.
Хто би не мріяв так запитати? То запитуйте, тепер можна! Або "в ефірі", бо пропонується написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою "ф": "ефір "- "етер", "міф", "міфологія" – "міт" і "мітологія", "Афіни" – "Атени".
Йотування - наша давня мовна традиція.
Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами "є", "ї", "ю", "я": "проєкт", "проєкція", "траєкторія", "фоє" тощо.
Велика буква.
Великих букв тепер матимемо більше, як і слів з ними.
Допускається написання з великої букви навіть тих слів, які ми раніше писали з маленької, але нині хочемо особливо акцентуватися на цьому слові: Мати, Земля, Незалежність тощо.
Особливо наголошується на святах: День Незалежності України, День Соборності України і День Конституції України - з великої писати обов'язково.
Так само, як і слова з релігійної тематики: Бог, Творець - тільки з великої.
Посади чиновників віднині писатимемо з маленької букви, оскільки то лише посади.
Дефіси, лапки.
Їх буде менше, і це також - тенденція до спрощення мови.
Пропонується слова з першими іноземним частками писати разом: "попмузика", "вебсторінка" "пресконференція".
Сайти і компанії.
Якщо поруч із назвою є родове слово - треба будуть лапки і назва писатиметься з великої літери: сайт "Вікіпедія", компанія "Квітоманія".
Якщо родового слова нема - назва пишеться з маленької літери і без лапок: ґугл, твітер.
І ще багато цікавого.
Приміром, у Кличній формі тереп буде "Олегу" і "Олеже".
І священник тепер писатиметься з подвоєнням НН.
Ознайомитися з проектом українського правопису можна на сайті Міністерства освіти та науки.
А побажати хочеться насамперед просто прочитати "Український правопис".
Погодьтеся, бути грамотним - це питання №1 для кожної людини.
Багато що проясниться і сприйметься по-новому і справедливо, бо, на переконання членів комісії, їхнє поновлення має наукове підґрунтя.
Автори впевнені, що саме так ми зможемо повернутись до "питомої української мови".
Дуже багато залежить від нас - від того, як ми сприймемо новий проект, як відкоригуємо його в процесі користування.
Недаремно новий правопис дає відповідну свободу вибору форм, правил, норм.
Власне ж ми і є носіями та творцями мови!.