Китай випробував термоядерну бомбу

main image main image

Китай випробував термоядерну бомбу

Китайська народна республіка за указом Мао Цзедуна провела "ядерне випробування № 6" 17 червня 1967 року.

Тоді на полігоні Лобнор, тепер північно-східна частина Чарклик Синцьзянь-Уйгурського автономного району, підірвали першу водневу бомбу.

Саме в цей день Китай приєднався до клубу країн, які володіли термоядерною зброєю."В сучасному світі ми не можемо обійтися без цієї штуки, - мав на увазі атомну бомбу Мао Цзедун, - якщо ми хочемо, що б нам не чинили кривди.

Захід зі зневагою ставиться до Китаю тому, що у нього немає атомної бомби, а є тільки ручні гранати".

Саме в цей день Китай приєднався до клубу країн, які володіли термоядерною зброєю."В сучасному світі ми не можемо обійтися без цієї штуки, - мав на увазі атомну бомбу Мао Цзедун, - якщо ми хочемо, що б нам не чинили кривди.

Захід зі зневагою ставиться до Китаю тому, що у нього немає атомної бомби, а є тільки ручні гранати".

Допомогу у розробці зброї великого масштабу надав СРСР.

Вперше Мао Цзедун просить допомоги у Москви ще під час візиту Микити Хрущова в жовтні 1954-го.

Радянський лідер радить китайцям відмовитись від цієї ідеї.

Наголошує, що китайці не мають достатньої наукової і промислової бази.

Така відповідь лідера китайського народу не влаштовує."Китай - велика і суверенна держава, і нам самим потрібно володіти ядерними засобами, щоб захистити себе в разі війни.

Якщо ви не схильні поділитися з нами цією зброєю, то допоможіть Китаю технологією її створення".

Проте Хрущов залишається непохитним.

Розробка бомби покаладається на Інститут сучасної фізики.

Замдиректором призначають випускника інституту радію Паризького університету Цянь Сеньчжяня.

Він мав добрі відносини з викладачкою Ірен Жоліо-Кюрі.

За свідченнями біографів китайського вченого вона подарувала улюбленому студенту "10 грамів солі радію" і передала "конфіденційну інформацію.

Окрім Сеньчжяня місію виконували ще сотні студентів по всьому світу.

Одним з них був випускник Каліфорнійського інституту технологій Цянь Сюесень1957-го Радянський Союз надає Китаю технологію виготовлення бомби."Зверху отримали вказівку надати Китаю найдосконаліші проекти, які в СРСР тільки реалізовувалися.

- пригадує професор академії наук СРСР, фізик-теоретик Борис Іоффе.

- Фізики та інженери, яким слід було виконати це завдання, розуміючи політичну ситуацію краще начальства, спробували передати більш старі проекти.

Однак Задікян, радник СРСР по атомних справах при китайському уряді, зловив їх на цьому і доніс нагору.

В результаті передали найдосконалішу технологію"Тисячі спеціалістів фізиків та інженерів їдуть до Китаю та розкривають особливості виготовлення зброї масового ураження.

Через погіршення зовнішньополітичних відносин між двома країнами СРСР відкликає спеціалістів.

Просто було пізно.

Китай опановує атом.

Потужність бомби склала 20 Кт.

Схожа американська бомба знищила Хіросіму.

Вона обійшлась Китаю в $ 4,1 мільярди.

Технології виготовлення термоядерних бомб Китай не має.

Проте успішно оволодіває нею самостійно.

Бомбу виготовляють на основі урану-235, 238, Li-6 та дейтрію.

Загальна потужність зброї масового ураження склала 3,3 Мт.

Вона була у сотні разів потужніша ніж попередня.

Бомбу скинули на парашуті з висоти 3 км.

Носієм слугував бомбардувальник Xian H-6, аналог радянського Ту-16.Першу в світі водневу бомбу підірвали американці 1952 року над кораловим островом Еніветок, що входить до тихоокеанських Маршалових островів.

Через вагу і габарити, а також використання в якості палива для термоядерного синтезу рідкого дейтерію пристрій не мав практичної цінності в якості зброї і призначався виключно для експериментальної перевірки "двоступеневої" конструкції.

Водородну бомбу з кодовою назвою "Іві Майк", теоретичну розробку котрої здійснили Едвард Теллер і Станіслав Улам, важив 82 тони, а його потужність складала 10,4 Мт.

Це у 500 разів більше, ніж бомба, яку скинули на Хіросіму.