Розробили додаток для пасічників і фермерів

В Україні створили мобільний додаток для взаємодії бджолярів із фермерами.

­Останні застосовують на полях пестициди, препарати від хвороб і шкідників.

Від цього гинуть цілі колонії бджіл.— Розробка і впровадження мобільного додатка для фермерів і бджолярів — корисна річ, — розказує Антон Міхеєв, 43 роки, голова Асоціації бджолярів "Медова артіль" Луганської області.

— Завдяки винаходу, перед плановим розпиленням пестицидів фермерські підприємства надсилатимуть повідомлення всім власникам пасік у зазначеному радіусі.

Від створення додатка виграють не тільки пасічники, а й фермери.

За його допомогою вони можуть шукати бджолярів для запилення культур.

Подібний додаток працює в Канаді.

У ньому бджолярі навіть виділяють поточні та заплановані розташування вуликів.

В Україні хочуть створити єдиний реєстр бджолярів та онлайн-мапу пасік.

Вона допоможе орієнтуватися, де в тій чи іншій місцевості є поля з медоносами, бачити щільність розміщення пасік поблизу.

Це також допоможе активніше залучати інвестиції для розбудови бджільництва.

Кожна пасіка й вулик мають отримати власний номер.— Добре, що створили цей додаток, бо пасічники страждають.

На практиці майже всі фермери порушують закон про бджільництво.

Оброб­ляють поля токсичними речовинами.

Має працювати грамотний агроном і радитися з ветеринаром, щоб не використовувати препаратів, які вбивають бджіл.

Найбільше порушень із тим, що поля обробляють удень, а не вночі.

Обприскують у період цвітіння, не дотримуються відстані від хат.

Від обприскування інколи хворіє навіть домашня птиця, бо препарат розносить вітер, — розповідає Тетяна Васильківська, 58 років, голова громадської організації "Всеукраїнське братство бджолярів".

— Найскладніше довести, що бджоли загинули через обробку пестицидом конкретного поля.

Часто фермери також дозволяють собі зверхність і залякують бджоляра.

Ніби закон та інструкції є, але їх ніхто не дотримується.

Після отруєння збирається комісія з агронома, голови сільської ради, ветеринарного лікаря та потерпілого бджоляра.

Роблять відбір загиб­лих комах, ґрунту, води та самої рослини.

На основі цього акта ветеринар вказує діючу речовину застосованого препарату.

Сплачує за аналіз бджоляр.

Він може вимагати відшкодування грошей за бджіл і вулики.

Після зараження їх потрібно знищити.— Фермери вносять гербіциди ще на чорну землю.

Вона парує та отруює бджолу, яка поруч пролітає.

Така ситуація стала критичною в останні два роки, коли аграрії почали використовувати дешеві пестициди.

Пасічники втрачають льотних бджіл, це сотні тисяч гривень збитків.

Проблема не тільки матеріальна, а й екологічна.

Фермери отримують менші врожаї, а пасічники — нечистий мед.