У Суботові науковці знайшли склеп, який може бути усипальницею Богдана Хмельницького

main image main image

У Суботові науковці знайшли склеп, який може бути усипальницею Богдана Хмельницького

Українські науковці знайшли під церквою в селі Суботів підземний об’єкт, за всіма ознаками схожий на склеп.

Фахівці припускають, що це поховання гетьмана Богдана Хмельницького, яке шукали понад 300 років.

Дослідження здійснювали вчені на замовлення громадської організації "Фонд Великий Льох", котра названа за поемою Тараса Шевченка, в якій є згадки про безуспішні пошуки могили Хмельницького.

Допомагає в пошуках праху гетьмана Православна Церква України – роботу вчених благословив митрополит Київський і всієї України Епіфаній, а оргкомітетом пошуків керує черкаський митрополит Іоанн.

Дослідження здійснювали вчені на замовлення громадської організації "Фонд Великий Льох", котра названа за поемою Тараса Шевченка, в якій є згадки про безуспішні пошуки могили Хмельницького.

Допомагає в пошуках праху гетьмана Православна Церква України – роботу вчених благословив митрополит Київський і всієї України Епіфаній, а оргкомітетом пошуків керує черкаський митрополит Іоанн.

"Під час розвідки в Свято-Іллінській церкві ми застосовували один із найпоширеніших та перевірених у світовій практиці геофізичних методів – метод високочастотних електромагнітних зондувань, або ж георадарний метод.

За допомогою чотирьох георадарів з різною робочою частотою і, відповідно, різної роздільної здатності та глибинності, ми обстежили простір під підлогою церкви до глибини більше ніж 4 метри.

Раніше не було можливості дослідити підземний простір до такої глибини, не руйнуючи його.

За результатами обробки даних георадарного зондування ми отримали чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкві.

Її геометрія та розміри (довжина 3 м, ширина 1,3 м) відповідають об’єкту, схожому на склеп", - розповіла кандидат геологічних наук із Київського національного університету ім.

Тараса Шевченка Ксенія Бондар.

За її словами, світова практика знає аналогічні розташування склепів, а в 1970 році цю частину храму досліджував відомий український археолог Роман Юра.

"У своєму щоденнику він відмітив зміщення фундаментної плити однієї з колон на північ, у бік, як ми думаємо, вхідного тунелю до передбачуваної підземної споруди.

Проте їм не вистачило буквально метра, аби дійти до об’єкта", - розповіла науковець.

"До Свято-Іллінської церкви георадарним методом я дослідив понад 100 церков та храмів.

Проте з власного досвіду знаю лише два випадки, коли в середині церкви, на глибині понад 4 метри, були аномалії, схожі на крипти.

Свято-Іллінська церква у Суботові стала в моєму списку третім таким об’єктом.

За результатами мого дослідження, там було знайдено 4 аномалії, одна із них на 90% є криптою", - розповів геофізик Іван Ільчишин.

Згідно з офіційною версією, Хмельницький помер 27 липня 1657 року в тогочасній столиці молодої Української держави – Чигирині.

Поховали гетьмана в родовому помісті у Суботові, у склепі Іллінської церкви 25 серпня.

Однак згодом з’явилася версія про знищення могили Хмельницького польськими військами в 1664 році.

Сучасні науковці не вельми схильні довіряти їй, бо вона не має жодних історичних підтверджень і більше скидається на легенду, котру підсилювала саме неспроможність знайти могилу гетьмана.

"Треба визнати, що в Україні немає українського національно пантеону, який є основним чинником національного самоствердження.

Ми досі часто навіть не знаємо, де поховані великі українці, завдяки яким Україна і сформувалася як держава ще понад 300 років тому.

Століттями Російська імперія знищувала та приховувала будь-яку інформацію, яка стосувалася теми національної ідентичності українців.

А коли не могла викорінити історичну пам’ять – нав’язувала міфи.

Так з’явився Переяславський міф, так вкорінилася думка, ніби тіло Хмельницького спалили.

Як наслідок такої пропаганди – ми навіть не знаємо, де поховані українські гетьмани.

І сьогодні настав час ці міфи розвінчувати", - наголосив ініціатор та організатор пошуків Павло Костенко.

Експерти кажуть, що для перевірки отриманих даних потрібні археологічні та інженерно-геологічні дослідження.

Також важливою є підтримка держави, без якої пошуки будуть тривалішими та складнішими.

У підсумку ж, якщо склеп Хмельницького таки буде знайдено, досліджено та доведено його справжність, то українці нарешті матимуть першу могилу українського гетьмана й шанс на створення національного пантеону.

Основне призначення якого – на могилі відомих українців об’єднати живих та допомогти їм відчути гордість та причетність до творення великої історії свого народу.

Детальніше про подію
На Черкасчине нашли вероятную могилу Богдана Хмельницкого: фото
Археологи нашли предполагаемое место захоронения Богдана Хмельницкого и его сына: фото
На Черкащині виявили ймовірну могилу гетьмана Богдана Хмельницького