У родинній церкві-усипальниці гетьмана Богдана Хмельницького у Суботові Чигиринського району Черкаської області георадари зафіксували старовинний склеп.
Вчені припускають, що це поховання самого гетьмана.
Його шукали понад 300 років, повідомляє "Вголос".
На глибині понад 2 м науковці зафіксували об'єкт."Інтрига навколо місця поховання Богдана Хмельницького полягає в тому, що на початку XVIII століття у кількох тогочасних історичних творах – Літописі Григорія Граб'янки та Чернігівському літописі – було записано, що під час завоювання України польськими військами 1664 року тіло Богдана підступно викинули з гробниці на попелище за наказом коронного гетьмана Стефана Чернецького", – розповів доктор історичних наук Тарас Чухліб.
Сам Чернецький ніде не писав про винесення тіла.
Фахівці вважають, що цього ніколи не було.
За допомогою чотирьох георадарів з різною робочою частотою і, відповідно, різної роздільної здатності та глибинності ми обстежили простір під підлогою церкви до глибини більше ніж 4 метри.
Раніше не було можливості дослідити підземний простір до такої глибини, не руйнуючи його.
За результатами обробки даних георадарного зондування ми отримали чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкві.
Її геометрія та розміри відповідають об'єкту, схожому на склеп", - каже кандидат геологічних наук Ксенія Бондар.
Склеп Богдана Хмельницького може бути першим віднайденим похованням українського гетьмана.
Пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому урочисто відкрили на Софійській площі 11 червня 1888-го.
Його приурочили до 900-річчя запровадження християнства на Русі.У середині XIX ст.
українська інтелігенція почала планувати встановлення пам'ятника Хмельницькому.
Сперечалися за місце.
Одні пропонували Переяслав, де 1654-го відбулася Переяславська рада.
Інші - Київ - куди гетьман урочисто в'їхав в грудні 1648-го після звільнення Правобережної України від поляків.