"Місцеві не люблять електронну пошту. Хочуть зустрітися, поговорити про життя"
"Місцеві не люблять електронну пошту. Хочуть зустрітися, поговорити про життя"

"Місцеві не люблять електронну пошту. Хочуть зустрітися, поговорити про життя"

34-річна Наталія Шикута з родиною три роки тому переїхала до Любляни — столиці Словенії.

До того з чоловіком Євгеном багато подорожували, жили в Нью-Йорку та Домініканській республіці.— Переїзд був спонтанний.

В один вечір вирішили, що треба спробувати відкрити туристичну фірму в Словенії.

Ми мали подібний бізнес у Києві, добре в цьому розбиралися, — розповідає Наталія Шикута.

— Переїзд запланували на вересень.

Потім зрозуміли, що то був найгірший час для цього.

Місто невелике, кількість житла під оренду обмежена.

А якраз у цей період приїздять студенти.

Нам довелося більше заплатити за житло.

Зняли квартиру з однією спальнею і вітальнею за 650 євро (19,4 тис.

— ГПУ).

Ще 6 тисяч гривень сплачуємо за комунальні взимку, влітку — майже 3 тисячі гривень.

Відкрити фірму в Словенії нескладно.

Потрібна ліцензія на ведення бізнесу.

Тут її видають страхові компанії.

Перед тим перевіряють документи.

Щороку ліцензію поновлюють.

У Києві наша фірма працює на зовнішній туризм.

Відправляємо людей в інші країни.

А в Словенії — на внутрішній.

Щоб домовитися з готелями та знайти персонал, треба було потрудитися.

Місцеві не люблять спілкуватися електронною поштою.

Хочуть зустрітися, поговорити про життя.

На крайній випадок — розмова телефоном.

Відповіді на пошту можна чекати довго.

Звикали до їхнього робочого дня.

О 16:00 усе перестає працювати.

Наші клієнти — російськомовні туристи з різних країн, у тому числі Ізраїлю, Австралії, Європи.

В компанії є російськомовні гіди.

Але й без словенців не обійшлися.

Деякі екскурсії проводять лише місцеві.

Наприклад, можна піти в погріб до словенця, який виготовляє шампанське.

Спробувати напій.

Або на трюфельне полювання зі спеціально навченими собаками.

Ще варіант — поїхати в гори, піднятися на полонину, зварити і з'їсти сир.

Екскурсія на день у середньому коштує від 60 євро (1800 грн.

— ГПУ).

Кількаденний тур із проживанням обійдеться в 300 євро — 9 тисяч гривень.

Більшість людей знають Словенію по курорту Рогашка Слатіно й озеру Блед, яке розміщують на всіх листівках.

Мало кому відомо, що тут є цікаві долини, льодовикові озера, печери.

Є гірськолижний відпочинок, термальні, морські курорти.

За три роки ми всього не побачили.

Ціни часто нижчі, ніж в Україні.

Торік у нас були туристи з Києва на новорічні свята.

Чотириденний відпочинок зі сніданками й вечерями, номером із видом на гори, прокатом спорядження обійшовся кожному в 300 євро.

Туристи готові їхати з кількома пересадками.

Часом на двох літаках і автобусі.

В Україні такого немає.

Якщо треба вийти з літака і їхати більш як годину до готелю, від подорожі можуть відмовитися.

У Словенії перевіряють турфірми.

Тому неможливий виліт за два дні від запланованої дати чи поселення в гірший готель.

За це сильно штрафують.

Бракує хороших ресторанів.

Але словенці винні у цьому самі.

Бо вони швидше замовлять просту їжу, ніж вишукану страву.30 гривень коштує місячний абонемент на велосипед.

Реєстрацію потрібно робити завчасно.

За абонемент на рік треба віддати втричі більше.

Годину велосипедом користуються безкоштовно.

Велосипедні станції облаштовані кожні 500 метрів, залишити транспорт можна на будь-якій.

Оренда автомобіля обійдеться у тисячу гривень на добу.

Бракує розваг для дітей— Словенці люблять активний відпочинок.

Більшість подорожує, піднімається в гори, займається рафтигом (катанням на надувних човнах.

— ГПУ), каякінком (на вузьких довгих човнах із дерева.

— ГПУ) чи іншими видами спорту.

На вихідні місто вимирає.

Для дітей є лише майданчики біля будинків.

Жодних торговельних центрів із батутами, машинами чи басейнами, — каже Наталія Шикута.— У магазинах бракує овочів і ягід.

Тут продають особливий вид огірків завдовжки 50 сантиметрів.

Вони несмачні, водянисті.

Одного вистачає на три салати.

Помідори не мають запаху.

Ягоди в сезон дорогі.

20 малин може коштувати 120 гривень.Є проблеми з розвитком інтернету.

На всю Словенію один сайт із продажу й оренди нерухомості, один — із продажу машин.

Інтернет-магазини нерозвинені.

Побутову техніку словенці купують на німецькому сайті.

Источник материала
Поделиться сюжетом