ЗНО з української мови: скільки учнів його провалили та чому так відбувається

Кількість випускників шкіл та інших здобувачів освіти, які провалюють ЗНО з української мови – зростає з року в рік.

Зокрема, у 2014 році таких було лише ледь більше за 9%, а от у 2019 – вже 16%.

Причому різкий стрибок негативної динаміки – майже вдвічі – можна побачити у 2018 році.

Тенденцію зростання кількості провалів дивіться на інфографіці 24 каналу:.

Дані (тут і далі) з офіційних звітів Українського центру оцінювання якості освіти.

З чим це, найімовірніше, пов'язано – пояснила 24 каналу методист Дніпропетровського регіонального центру оцінювання якості освіти, кандидат філологічних наук та доцент Інна Петрівна Мамчич.

У 2018 році суттєво змінилася вибірка учасників ЗНО (Зовнішнього незалежного оцінювання).

Причому не так у кількісному сенсі – їх не стало в рази більше, як у якісному – здавати ЗНО почали ті, для кого набрані у підсумку бали не мають значення.

Серед тих, хто здає ЗНО, за словами експерта, з'явилася помітна кількість немотивованих здобувачів освіти.

Мовиться про тих, хто навчається у профтехучилищах і коледжах.

Вони невмотивовані складати ДПА (Державну підсумкову атестацію), адже вважають, що свідоцтво про закінчення 11 класів та диплом про здобуття ступеня молодшого спеціаліста їм видадуть у будь-якому випадку.

Натомість учні шкіл мотивовані до складання ЗНО.

Адже з атестатом та хорошим середнім балом вони потім поступають навчатися до вищих навчальних закладів.

Тож вони здають ЗНО на тому ж рівні, що й у попередні роки.

Але на загальну статистику вплинули ті, хто здавати ЗНО повинен, але мотивації це робити – не має.

Що змінилося у ЗНО у 2018? У 2018 році вперше зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) з української мови та літератури водночас зараховувалося як державна підсумкова атестація (ДПА) на здобуття повної загальної середньої освіти.

Іншими словами, раніше випускники шкіл здавали ЗНО, а учні профтехучилищ, коледжів та технікумів – ДПА.

З 2018 року цю різницю прибрали.

В Українському центрі оцінювання якості освіти запевняють, що завдання у ЗНО протягом усіх років – приблизно одного рівня складності.

Тести стандартизовані, розбіжність у складності не перевищує 1-2%.

Тобто, така розбіжність не може впливати на статистику "здав / не здав".

Важливо, що в Україні зростає кількість учнів, які здобули максимальні 200 балів.

Також кількість тих, хто набрав 180-200 балів, стабільна протягом років: 10,9% у 2018 році, 13,3% у 2017, 13,5% у 2016.

Натомість у 2014 році таких було лише трохи більше за 5,5%.

Усю статистичну інформацію можна побачити у звітах Українського центру оцінювання якості освіти.

Новий правопис – що змінилося: інфографіка 24 каналу.