За тиждень після розгону: чому протести у Грузії можуть отримати "друге дихання"

За тиждень після розгону: чому протести у Грузії можуть отримати "друге дихання"

Спроба штурму парламенту, сотні затриманих та поранених… Ще тиждень тому такими були новини зі столиці Грузії.

За тиждень події у Тбілісі дещо змінилися.

Зокрема, влада погодилася на виконання низки умов протестувальників, а мітинги, які щодня проводяться у центрі столиці, стали набагато менш масовими.

Чи означає це, що пік політичної кризи вже позаду? Далеко не факт!.

Наразі центр політичного протистояння повернувся до парламенту, але в будь-який момент може перерости у нові вуличні протести.

Чи означає це, що пік політичної кризи вже позаду? Далеко не факт!.

Наразі центр політичного протистояння повернувся до парламенту, але в будь-який момент може перерости у нові вуличні протести.

Поступки влади.

Хоча приводом для протестів було проведення у стінах грузинського парламенту заходу Міжпарламентської асамблеї православ’я, голова якої російський депутат від КПРФ Сергєй Гаврилов розсівся у спікерському кріслі, обертів політична криза набрала після брутальної зачистки поліцією протестного мітингу в ніч на 21 червня.

І якщо з казусом православного комуніста Гаврилова розібралися швидко - правляча партія "Грузинська мрія" визнала неприпустимість подібних заходів та присутності у парламентів депутата, який голосував за анексію Абхазії та Південної Осетії, відправивши у відставку спікера, - то із протестами реакція влади виявилася геть іншою.

[L].

З одного боку, ледь не відразу лідер правлячої партії погодився на виконання однієї з ключових вимог протесту - відмови від змішаної виборчої системи.

Вибори, заплановані на осінь 2020 року, мають пройти без вигідної для влади мажоритарки, з нульовим виборчим бар’єром, що суттєво збільшує шанси опозиції.

А через кілька днів влада пішла на нову поступку, погодившись відпустити заарештованих 21 червня протестувальників.

Додамо, що в уряді також визнали факт надмірного використання сили окремими поліціянтами, пообіцявши відкрити проти них розслідування.

Таким чином, ледь не єдиною невиконаною умовою протестувальників є звільнення голови МВС Георгія Гахарії.

Щодо іншої вимоги - проведення дострокових парламентських виборів - єдності у опозиції немає.

Багато хто з опозиційних депутатів називає такі вибори найкращим способом завершення політичної кризи, однак до переліку вимог до уряду це не включають.

Кроки влади назустріч вплинули й на протести.

Зокрема, чисельність вчорашнього мітингу була в рази меншою, аніж у перші дні протистояння.

Крім того, реакція РФ на події у Тбілісі дещо змістила фокус протестів.

Антиросійські плакати та гасла у перші дні політичної кризи стали реакцією суспільства на спроби уряду "фліртувати" з РФ.

У відповідь у Кремлі вирішили показово покарати Грузію - вже заборонені пасажирські авіаперевезення, а за даними російських ЗМІ, вже незабаром буде введено заборону на експорт грузинського вина.

У такій ситуації статус "головного антагоніста" перейшов від уряду до країни-агресора.

А це, в свою чергу, спрощує для уряду комунікації із протестом - достатньо лише приєднатися до критики на адресу Путіна.

Це все дозволило б говорити про швидке завершення політичної кризи, якби не одне "але".

Пішовши на низку поступок, влада одночасно намагається взяти політичний реванш.

Крок до авторитаризму?.

Відпустивши рядових учасників протестів, влада тим не менш демонструє готовність довести до кінця справу щодо участі у них опозиційних лідерів.

Наразі реальне ув’язнення погрожує Нікі Мелія - одному з лідерів опозиційної партії "Національний рух", головою якої досі є експрезидент Міхеіл Саакашвілі.

Наразі парламент має розглянути урядове подання про зняття з нього депутатської недоторканності.

Що характерно, депутат проходить за статтею про "організацію, керівництво та участь у груповому насиллі".

А відповідно, цілком ймовірно, за такою статтею звинувачуваних буде більше ніж один.

[BANNER1].

Окрім Мелія, для дачі свідчень до прокуратури викликали ще двох відомих опозиціонерів: ексмера Тбілісі Гігі Угулаву та колишнього міністра оборони Іраклія Окруашвілі.

Такі дії викликали протести не лише серед опозиції (що логічно), але й серед частини партійців "Грузинської мрії".

Показово, що на останній мітинг прийшов і експрезидент Георгій Маргвелашвілі.

Політики побоюються, що такий прецедент суттєво збільшить рівень авторитаризму в країні.

У тому, що недоторканність з опозиційного кандидата буде знято, сумнівів майже немає.

Тому ключовим питанням стане реакція суспільства на ці кроки.

Варто зазначити принциповий момент - досі мітинги із повністю політичним порядком денним не мали особливої популярності у Грузії.

Масові протести в останні роки у Грузії виникали радше стихійно і найчастіше ставали реакцією на порушення владою громадських прав.

Наразі є очікування, що такі дії влади вже найближчими днями мають надати "друге дихання" протестам.

А тому від того, якою буде їхня масовість, і залежатимуть перспективи розв’язання політичної кризи.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Детальніше про подію
Чому протести у Грузії можуть отримати «друге дихання»
Стаття