Ірина Садовська: У Києві сидить половина з п'яти тисяч нотаріусів країни, а спадщину оформити нема кому
Ірина Садовська: У Києві сидить половина з п'яти тисяч нотаріусів країни, а спадщину оформити нема кому

Ірина Садовська: У Києві сидить половина з п'яти тисяч нотаріусів країни, а спадщину оформити нема кому

У кінці минулого року між нотаріусами і Мінюстом спалахнув конфлікт.

Сторони і раніше мали претензії одна до одної, але у жовтні 2018 року уряд пішов у наступ.

Була схвалена постанова №860, яка передбачала, що нотаріуси, які після спеціальних перевірок втратили доступ до реєстрів, зможуть поновити його лише після іспиту на перевірку їх кваліфікації.

Це нібито потрібно для боротьби з рейдерством, адже нотаріуси вносять зміни до державних реєстрів.

Постанова набрала чинності 1 січня цього року.

На думку нотаріусів, запропоновані Мін’юстом правила спрямовані на позбавлення їх заробітку, створення квазінотаріату, а також закручуванню гайок шляхом запровадження додаткових іспитів.

Нотаріусів також обурила ідея скасування 1% держмита: від державних нотаріусів воно йшло до бюджету, а для приватних нотаріусів було джерелом заробітку.

«Насправді жодна копійка з цих коштів (1% нібито державного мита з усіх правочинів) не йшла як державне мито, ці кошти йшли особам, які здійснювали ці сервіси.

Ми робимо норму, яка говорить, що вартість послуг у приватного нотаріуса визначається за домовленістю сторін, щоб була конкуренція», – пояснював пропозиції Мін’юсту його керівник Павло Петренко.

Крім того, нотаріусам не до смаку ініціатива міністерства щодо надання дозволу юристам виконувати роботу реєстраторів у віддалених куточках, де є дефіцит нотаріусів.

Протистояння сягнуло точки кипіння 25 лютого, коли нотаріуси зібрались на масову акцію під Кабміном.

Хто не зміг доєднатись до акції, влаштували одноденний страйк: не вийшли на роботу.

Чи були виконані їхні вимоги? Про це в інтерв’ю «Главкому» розказала заступниця міністра юстиції з питань державної реєстрації Ірина Садовська.

Чиновниця також розповіла, чому у реєстрах досі є заборонена Компартія та що робити дитині, яку батьки назвали Йохана-Клавдія.

Розпочнімо розмову з електронних сервісів Мін’юсту.

Одним із найбільш розрекламованих виявився проєкт «Шлюб за добу».

Зі старту він здобув шалену популярність.

Вона не спадає?.

Скажу більше, ця ініціатива набирає обертів.

І я думаю, що це чудово.

Хто не хоче чекати 30 днів, має можливість одружитись за добу.

Якщо раніше святкували весілля декілька днів, то зараз ми спостерігаємо зовсім інший підхід.

Часто я чую від молоді: «ми б розписались, сіли на літак і полетіли».

Міністерство юстиції надало таку можливість: сьогодні можна подати документи, а через добу забрати свідоцтво про шлюб.

Навіть в аеропорту «Бориспіль» деякі пари одружуються.

Якщо двоє дорослих людей визріли на певні зміни в житті, завдання держави максимально спростити документальне оформлення цього рішення.

Знаєте, мене часто питають, чи буде Мін’юст розлучати за добу.

Звісно, ні.

Ми стоїмо на сторожі сімейних цінностей.

У розлученні є свої юридичні нюанси та наслідки.

Заступник міністра юстиції Ірина Садовська.

«Батьки можуть називати дитину так, як захочуть».

Сервіси «Шлюб за добу», «Є-малятко» працюють вже на всій території України?.

«Шлюб за добу» діє по всій території України.

Свідоцтво про народження надають у 80% пологових будинках країни.

Ця ініціатива саме Міністерства юстиції.

Раніше отримати свідоцтво про народження було важко: треба було йти до органів ДРАЦС (Державного реєстру актів цивільного стану), сидіти в чергах та заповнити різні документи.

Міністерство вийшло із пропозицією: давайте працівник ДРАЦСу прийде до пологового будинку, а породілля лише заповнить анкету і через день-два отримає свідоцтво про народження.

Пізніше ця ініціатива трансформувалась: вирішили реєструвати місце проживання, надавати ідентифікаційний номер дитині, заносити в базу e-health («Електронне здоров’я»).

Зараз весь цей комплекс називається просто «Є-малятко».

Для того, щоб він запрацював, на жаль, треба внести зміни не лише в постанови Кабінету міністрів, а й у деякі закони.

Маю сподівання, що до кінця каденції цього уряду ми запровадимо проєкт «Є-малятко» якщо не у повному обсязі, то хоча б частково.

Це, здавалося б, така дрібниця, але це те, що потрібно кожній сім’ї.

До слова, запровадження такої системи реєстрації новонароджених у майбутньому спростить і перепис населення.

Щороку Мін’юст інформує про імена, які давали батьки своїм дітям.

Чи буде врешті уніфіковано написання українських імен? Аби не було цієї вакханалії: «Кіріл», «Киріл» «Кирил», бо є питоме українське «Кирило».

Теж саме з «Артьомами», «Нікітами», «Крістінами» і т.

Батьки можуть назвати дитину так, як захочуть: Дарія, Дарііія, Даарія.

Працівник ДРАЦСу запише так, як скажуть батьки.

Єдине обмеження – не можна прописати ім’я цифровим кодом, лише буквами.

Трапляються різні випадки: наприклад, батьки зареєстрували дівчинку з іменем Йохана-Клавдія, а хлопчика – Космос.

До речі, є процедура зміни імені.

У віці 14 років, якщо є бажання, можна змінити своє ім’я.

Ірина Садовська.

«Реєстратори отримують доступ до професії дуже легко».

У вас особливі стосунки з ним.

Чому ініціативи Мін’юсту щодо цієї сфери викликали супротив, який вилився масову акцію нотаріусів під Кабміном 25 лютого?.

Спочатку була ідея щодо уповноважених осіб, вона прозвучала у проєкті Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» (законопроєкт №9140, яким запроваджується поняття «уповноваженої особи органу юстиції», встановлюються необхідні вимоги для вчинення нотаріальних та реєстраційних дій, які користуються найбільшим попитом серед громадян, що проживають у селах, селищах, селищах міського типу та містах районного значення, - «Главком»).

Законопроєкт не підтримали у Верховній Раді, а нотаріат обурився, мовляв, Міністерство юстиції створює квазінотаріат.

Наші аргументи були прості та зрозумілі: у селах немає нотаріусів – і це зрозуміло, бо там немає на чому заробити.

Разом із тим, у Києві, де сидить половина з п'яти тисяч нотаріусів країни, вони не беруться оформлювати спадщину, бо таке оформлення передбачає багато кропіткої паперової роботи.

Міністерство юстиції мало на меті зробити так, щоб працівники територіальних управлінь юстицій мали право за спрощеною процедурою скласти нотаріальний екзамен саме у тих районах, де бракує приватних нотаріусів.

Читайте матеріал: Мін’юст проти нотаріусів.

Що спровокувало переполох?.

Але ж у Нотаріальної палати були претензії і щодо кваліфікаційних іспитів.

В Україні налічується 5,5 тисяч нотаріусів і десь до 10 тисяч реєстраторів.

Нотаріуси вчиняють і нотаріальні, і реєстраційні дії.

Реєстратор - тільки реєструє.

Коли нотаріус вчиняє порушення у здійсненні нотаріальної дії є певні наслідки, які передбачені законом.

Коли нотаріус робить свідомо або несвідомо помилки в реєстрі при вчиненні реєстраційних дій, а ці дії виписані постановою Кабміну, ми такі порушення розглядаємо.

Нас не цікавить персона, а лише законність її дій у реєстрі.

Наприклад, не виконується обов’язок щодо долучення до реєстру електронних копій документів, на підставі яких прийнято рішення про реєстрацію.

Санкція за таку помилку – блокування доступу нотаріуса чи реєстратора до реєстрів.

Якщо це нотаріус, то він продовжить працювати, а от реєстраційні дії вчиняти не зможе.

Абсолютно такі ж санкції працюють стосовно реєстраторів, але відключений реєстратор не зможе працювати.

Раніше після такого відключення від реєстрів людина через певний час просто знову отримувала доступ і продовжувала працювати.

На думку Міністерства та Кабміну, реєстратори отримують доступ до професії дуже легко.

Ми вирішили, що з 1 січня 2019 року всі особи, які бажають стати реєстраторами вперше, будуть складати кваліфікаційний іспит.

Також це стосується і тих, хто з певних причин був відключений від реєстрів через помилки.

Вони також мають підтвердити свою професійну кваліфікацію.

Тести повинні складати і нотаріуси, які зробили порушення під час реєстраційних дій.

Це логічно.

Тому, коли нотаріуси кричать, що це, мовляв, технічна помилка, людський фактор, то мені часто буває зрозуміло, що істинною причиною є брак знань.

Щодо самих тестів.

Нам їх допомагав розробляти наш європейський партнер – проєкт Pravo-Justice.

Тестування максимально відкрите: комп’ютер, людина та сто рандомних запитань.

Під час анонімного автоматичного тестування у людини забирають всю техніку.

Поруч сидить комісія - три людини, які дивляться, щоб не приховали шпаргалок чи інших носіїв інформації.

Якщо людина дає 75 і більше правильних відповідей - наступного дня отримує документ про складання екзамену.

Нотаріальна палата каже: «тести – корупційні», «комісія – корупційна», «немає відеоспостереження».

Однак, відеоспостереження насправді є, а жодного натяку на корупцію нема.

Для того, щоб скласти ці безкоштовні тести, потрібні лише копія паспорта і заява.

Ми не бачимо, чи ця особа юрист, чи реєстратор, чи нотаріус.

Кожен може прийти і подивитись як це відбувається.

До слова, продовжую запрошувати журналістів.

Який відсоток не справляється?.

Успішно складають десь 35-40%.

Чи існує якась диференціація санкцій за певні порушення у реєстраторів - на який період часу забирати в них ключ від реєстрів, за яке порушення?.

У нас є методичні рекомендації, які ми напрацювали в Міністерстві юстиції разом з Нотаріальною палатою десь 1,5 року тому.

Там описані типові помилки.

До слова, при Мін’юсті працює робоча група, метою роботи якої є вдосконалення законодавства з питань державної реєстрації та нотаріату.

До неї входять і представники Нотаріальної палати.

Чи встановлений механізм блокування ключів доступу реєстраторів, які померли?.

Нотаріат скаржиться на погану роботу реєстрів і питає, чому за три роки їхня робота не вдосконалена?.

Я часто це чую.

Скаржаться, що все, мовляв, «підвисає».

Наголошую, що при всіх головних територіальних управліннях юстиції є територіальні відділення НАІС (Держпідприємство «Національні інформаційні системи»), і якщо нотаріус телефонує і скаржиться, що у нього щось не працює, то на місцях завжди надається технічна підтримка з боку НАІСу.

Спеціалісти НАІС у постійній співпраці з нотаріатом.

Під час моїх зустрічей з нотаріусами та реєстраторами в областях, ніхто не сказав, що НАІС їм не допомагає.

І ще, я жодного разу не чула, що якась угода чи посвідчення документів зірвалось тому що реєстр не працює.

Я розумію, що немає ідеальної системи і ніколи не кажу, що реєстр працює досконало.

Реєстр постійно удосконалюється.

Може, у вас такі стосунки з органами нотаріату тому, що ви самі не мали відношення до цих органів?.

Я займаюся реєстрацією з 2003 року, пам’ятаю перші роки створення Державного земельного кадастру.

Тому сказати, що я до реєстрації не маю ніякого відношення – неправильно, я маю до неї відношення останні 17 років своєї професійної діяльності.

Зокрема, моя робота була більшою мірою пов’язана із земельними правовідносинами.

Ірина Садовська.

«Через вибори я не виходжу з роботи раніше десятої вечора».

Перед початком інтерв’ю ви обмовились, що маєте дуже мало вільного часу через дострокові парламентські вибори.

У чому складність цього періоду для Мін’юсту?.

Партії почали трансформації: одні об’єднуються, інші роз’єднуються, якась партія змінює голову, а реєструє все це мій департамент.

Останні три тижні я не виходжу з роботи раніше десятої вечора.

Наприклад, була опублікована абсолютно неправдива новина, що політична партія «Слуга народу» звинуватила Мін’юст у блокуванні участі у виборах.

Цю інформацію широко розповсюдили.

Я відповіла на десяток запитань з цього приводу.

Представники «Слуги народу» подали документи, відомство своєчасно їх зареєструвало, а через день у пресі з’являється публікація, що Мін’юст, бачте, блокує.

Я настільки обурилась, що написала у себе на Facebook коментар-роз’яснення.

Найцікавіше, що після виходу новини у ЗМІ, із прес-служби «Слуги народу» зателефонували та пообіцяли спростувати інформацію.

У підсумку Дмитро Разумков двома словами сказав, що мовляв, Мін’юст все зробив своєчасно.

Історія з «роздвоєнням» Опозиційного блоку триває вже давно.

Є «Опозиційна платформа «За життя», до якої увійшли Бойко та Рабинович, та «старий» Опозиційний блок з Вілкулом, Колесниковим, Новинським..

В юридичному плані вони вже завершили розлучення?.

Для мене це х, у і z.

Я ніколи не дивлюсь на назви партій та їх очільників.

Мені однаково, що вони вирішують між собою.

Моє завдання – подивитися, чи у людини немає членства в інших партіях, а також переглянути документи на їхню відповідність закону.

Зайде «Опоблок 1» чи «Опоблок 2» - мені байдуже.

Вони знають, які документи треба подавати.

Як проходять і чи проходять їхні з’їзди, ми не контролюємо – це не повноваження Мін’юсту.

Юрія Бойка формально не відпускали з Опоблоку, щоб він не міг очолити політсилу конкурентів.

Зараз це питання вирішене?.

Наразі Бойко у керівних органах партії «Опозиційна платформа - За життя».

Саакашвілі повернувся в Україну і намагається розвивати бурхливу політичну діяльність.

Станом на середину червня було зареєстровано політичну партію «Рух нових сил Михайла Саакашвілі», членом якої є Саакашвілі Михайло Ніколозович, а також є політична партія «Блок Михайла Саакашвілі».

Тобто це якийсь двійник?.

На використання прізвища людини у назві партії потрібна нотаріальна згода.

Приміром, я не можу піти і зареєструвати партію «Батьківщина Тимошенко».

Хіба що знайшли повного тезку Михайла Саакашвілі.

Чому досі у реєстрі значиться заборонена в Україні Комуністична партія?.

Рішення про заборону Компартії досі не набрало законної сили, тривають суди.

У нас є комісія з декомунізації, яку я очолюю.

Але остаточне рішення виносить суд.

Ми не маємо права ліквідувати партію тільки тому, що вона має назву «Комуністична».

До 10 червня усі партії мали провести з’їзди, оголосити списки.

Але уже після з’їздів політсили продовжували вносити зміни до списків.

Наскільки це правомірно?.

Мін’юст реєструє зміни у статутних документах і бачить лише керівні органи - підписант, Рада партії, керівник – як вони собі вирішать.

А усе, що стосується списків, це - ЦВК.

До Мін’юсту списки не мають жодного відношення.

Хто зараз керівник Аграрної партії, у якій останній рік теж тривали дуже дивні процеси?.

Треба усвідомлювати, що керівник і перший номер списку – це необов’язково одна і та сама людина.

Станом на 13 червня головою «Аграрної партії України» є Крутько Юрій Миколайович.

У відомстві зараз «чемоданні настрої»?.

Ми – як канадські хокеїсти, граємо до останньої секунди.

Я працювала у багатьох структурах, і понад усе мені подобається адвокатська діяльність.

Посади можуть змінюватися, а адвокатура – це моє покликання.

У нас є питання щодо фейкових комунальних підприємств.

Вони реєструються у якихось селах на три хати, потім здійснюють якісь сумнівні реєстраційні дії.

Це ж інструмент рейдерства.

Зачекайте, що таке «фейкових»? Комунальні підприємства (далі – КП) – це суб’єкти господарювання, які створюються, контролюються і функціонують під органами місцевого самоврядування.

Приміром, звертається якась «заобрійна сільська рада» якогось там району Миколаївської області – мовляв, вони рішенням сесії створюють комунальне підприємство.

Якщо виникають якісь сумніви у діях КП, потрібно їхати у сільську раду і запитувати у сільського голови: «Іване Івановичу, у вас тут КП працює, а як ви його створювали?».

Звідти і починаємо, а не з Міністерства юстиції.

У грудні Мін’юст вийшов з ініціативою до Верховної Ради щодо позбавлення комунальних підприємств прав вчиняти реєстраційні дії.

Знаєте, скільки до мене прийшло представників громадських організацій, народних депутатів із проханням залишити ці права у КП? Багато.

Люди часто скаржаться на проблеми із оформленням спадщини на об’єкти нерухомості, зареєстровані у 2013-2015 роках.

У чому проблема і як її вирішує Мін’юст?.

Раніше БТІ (Бюро технічної інвентаризації) здійснювали технічну інвентаризацію об’єктів та державну реєстрацію прав власності.

Потім створили електронний̆ реєстр, і відомості почали у нього переносити.

Я не можу сказати, що реєстр зараз наповнений̆ на 100%, але процес триває.

Так само із Держгеокадастром – процес передачі даних триває повільно.

Хочу нагадати, що відсутність відомостей у реєстрі не означає відсутність у них права власності, усі паперові документи, які видавались раніше є чинними.

А наповнення реєстру – це питання часу.

Я розумію, що бувають випадки, коли відомостей немає у реєстрі, тому у людей є певні проблеми з оформленням документів.

Безумовно є проблеми з окупованими територіями.

Інколи трапляються документи, походження яких не можна підтвердити.

Кожен такий випадок тут розглядається індивідуально.

Павло Вуєць, Наталія Сокирчук, Станіслав Груздєв (фото), «Главком».

Источник материала
Поделиться сюжетом