Від Олександри Барчук ховають єдиного сина
Від Олександри Барчук ховають єдиного сина

Від Олександри Барчук ховають єдиного сина

— Почти месяц не знаю, где мой сын и что с ним.

От этого даже дышать больно, — каже 25-річна Олександра Барчук із Києва.29 травня її сина 5-річного Дмитра забрав із садка №385 колишній чоловік 25-річний Олександр Храпач із товаришем.

Посадили в авто й вивезли в невідомому напрямку.

Жінка заявила в поліцію.

Там відкрили кримінальне провадження.

Олександра Барчук і Олександр Храпач навчалися в одній групі медичного університету ім.

Олександра Богомольця в Києві.

Почали зустрічатися, жінка завагітніла.

Одружилися 2013-го, коли обом було по 18 років.

Після народження сина чоловік різко схуд на 17 кг, почав пізно повертатися додому.

Жінка думала, в нього з'явилася інша.— Приходив ніякий.

Не хотів говорити, їсти, одразу лягав спати, — розповідає Олександра Барчук.

— А потім я знайшла в нього переписку, де він домовляється про покупку амфетаміну.

За кілька днів роз'їхалися.

Синові тоді було 2 місяці.— Відтоді колишній не брав участі в житті дитини — не приїжджав, не помагав грошима, — продовжує.

— Після офіційного розлучення на аліменти не подавала.

Інколи приїжджали колишні свекри.

Бачитися з онуком їм ніколи не забороняла.

Коли синові було 3 роки, я купила путівки на відпочинок за кордоном.

Просила колишнього, аби підписав дозвіл на виїзд.

Сашко поставив умову: син має жити два місяці з його матір'ю, два місяці — зі мною.

Тоді я звернулася в суд на позбавлення його батьківства.

На засідання він жодного разу не прийшов.

Рішення винесли заочно.

А торік Храпачі подали апеляцію.

Справу повернули в суд першої інстанції, і вона досі на розгляді.Олександр — син столичного пластичного хірурга Василя Храпача.

Працює директором батькової клініки.

Олександра — кур'єр у медичній фірмі, займається фотографією.— У січні в садку з'явилася колишня свекруха.

Мовляв, дитину хоче побачити.

Їй не заборонили.

Почала їздити по кілька разів на місяць, — говорить Олександра.

— В результаті, одного дня з'явився мій колишній із дружком.

Виховательку притиснули до стіни.

Забрали сина й понесли в машину, що чекала їх на вулиці.

Мені передали листа, що я не справляюся з обов'язками матері.

Ніби дитина часто хворіє.

Тому колишній повіз Діму оздоровити в батьківський будинок у селі Стоянка.

З того дня телефони Олександра Храпача та його матері не відповідають.

У будинку, де мав жити 5-річний Дмитро, нікого немає, каже Олександра Барчук.— У колишньої ­свекрухи є родичі у Вірменії.

Боялася, що сина вивезуть туди.

Але в поліції сказали, що кордон за своїми документами вони не перетинали, — додає жінка.

— Кілька днів пікетувала біля клініки Храпача, але всередину мене ніхто не пустив.

На дзвінки відповідає тільки колишній свекор.

Із єхидством каже: "Ну шо, девочка, теперь будешь договариваться?" Хочуть, аби підписала відмову на дитину.

Професор Василь ­Храпач у "Фейсбуку" написав, що його клініку намагаються захопити рейдери.

Для цього використовують сина — Олександра.

Звинувачення колишньої невістки відкидає."Появилась группа людей, которые решили остановить де­ятельность клиники по финансовым соображениям.

Мы не знаем, кто стоит за этими людьми, но для разменной карты был выбран мой сын, — пише Храпач.

— Саша має всі права на Діму.

Любить його, хоче проводити разом час.

А ось мати мого внука замість того, щоб вирішувати сімейні питання, займається піаром.

Конфлікт можна владнати підписанням мирової угоди між батьками.

Що не раз пропонували сім'ї Барчук.

Вони відмовилися".

Дитина Барчукам непотрібна, додає в телефонній розмові Василь Васильович.— Юридично все законно.

Ми наполягаємо на спільному вихованні дитини.

Але вони цього не хочуть.

І дитини не хочуть забирати, просто кричать.

До мене можна додзвонитися, прийти поговорити.

Я на робочому місці.

Але ніхто цього не робить, — говорить Василь Храпач.

Де його онук — не каже.

У дитячому садку, що відвідував Дмитро, говорять, що приїзд Олександра Храпача був неочікуваний.— Батьки хлопчика розлучені.

Його вихованням завжди займалася матір.

Того дня приїхав тато.

Запевнив, що батьківства не позбавлений, — розповідає директор садка Ніна Азаренко.

— Сина навіть не переодягнув.

Казав, що поспішає.Олександра Барчук, окрім поліції, звернулася до прокуратури та представника президента у справах дітей Миколи Кулеби, аби ті втрутилися у справу.— Не зрозуміло, чому переховують дитину.

Навпаки, мали б сказати, де хлопчик, дозволити мамі бачитися — і тоді кримінал по викраденню розсиплеться, — каже адвокат 43-річний Антон Зубков.— Жінці не варто було позбавляти батька прав на дитину.

А взяти дозвіл на вивезення сина за кордон через суд, — говорить Зубков.

— Цю справу про позбавлення батьківства краще закрити.

Жінці слід подавати нові позови.

Перший — про визначення місця проживання сина.

Другий — про визначення порядку спілкування з дитиною.

Источник материала
Поделиться сюжетом
Упоминаемые персоны