Українські суди продовжують зберігати негативний баланс довіри-недовіри у суспільстві.
Довіряє судам 14% населення, не довіряє 75%.
Про це повідомила Ірина Бекешкіна – директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, яка входить до ради Реанімаційного пакету реформ, презентуючи результати соціологічного.
«Довіра до судів кардинально не змінилася з попередніми роками.
Якщо порівняти з 2015 роком, баланс довіри дещо змінився в позитивний бік.
Було мінус 72%, зараз — мінус 61%.
Це дуже велика недовіра», - підкреслила соціолог.
Водночас вона уточнила, що цього року трохи зросла довіра до Конституційного суду: було 12%, стало 23%.
Але «це не та довіра, яка повинна втішати, тому що Конституційний суд — це суд, який повинен ставити крапки у всіх питаннях», - наголосила Бекешкіна.
Також вона повідомила, що 57% опитаних заявили, що нічого або майже нічого не знають про судову реформу.
Втім, цей показник практично не впливає на процент негативного ставлення до судової реформи, підкреслила Бекешкіна.
«Більшість — 44% - вважають, що судову реформу треба починати з самого початку.
Це майже половина населення», - сказала вона.
Повністю або скоріше негативну оцінку судовій реформі дали 60% опитаних, позитивну — лише 13%.
Такий негативний баланс пов’язаний з тим, що більшість — 52% - вважають, що судова реформа здійснюється в інтересах політиків та олігархів, тоді як з інтересами самих громадян цю реформу пов’язують лише 7% опитаних.
«Найбільш негативним в судовій реформі люди вважають корупцію — 62%, проблему залежності судів від політиків і олігархів назвали відповідно 49% і 50%.
Третина вказали на наявність замовних судових рішень та низьку моральність суддів», - поінформувала директор Фонду «Демократичні ініціативи».
63% громадян вважають, що посунути рівень довіри до судів у позитивний бік може притягнення корумпованих суддів до кримінальної відповідальності та очищення суддівського корпусу від недоброчесних суддів.
Бекешкіна зазначила, що на думку українців, у комісіях, які будуть розглядати склад майбутніх судів, мають бути представники громадських організацій.
«На мою думку, представники авторитетних антикорупційних органів, які вже давно працюють і визнані в Україні і за кордоном, повинні мати вирішальний голос у цих комісіях», - підкреслила соціолог.
Бекешкіна також зазначила, що реформа правоохоронних органів, включаючи й суди й прокуратуру, належить по п’ятірки пріоритетів, які громадяни вважають найбільш важливими.
«І реформою номер один з цих п’яти, поза всяким сумнівом, визнається антикорупційна реформа, успіх якої багато в чому залежить від того, наскільки буде реформована судова система, тому що суди є останньою ланкою в реалізації антикорупційних заходів.
Тому надзвичайно важливо, щоб судова реформа здійснювалася, щоб суди були справедливими і головне, щоб громадяни визнавали за судами цю місію», - наголосила вона.
Опитано 2017 респондентів віком від 18 років.
Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.