Єврейський письменник Шмуель Халеві Чачкес - Аґнон народився 17 липня 1888 року у Бучачі на Тернопільщині.
Батько був багатим ремісником - торгівцем хутрами.
Мати прищеплювала любов до книг.
Ще підлітком Аґнон став активним сіоністом.
Свої перші поетичні твори, опубліковані в місцевій газеті, написав на івриті та ідіші.
Слави зазнав у 18 років, коли видрукував понад 70 оповідань, есе, віршів.
Юний геній переселився до Львова, де працював у редакції єврейської газети, пише Ua History.
У 19 років разом із бучацькими євреями емігрував до Палестини.
Став секретарем Ради Країни Ізраїлю, старшим секретарем світського суду.
1909 р.
опублікував коротку повість "Аґуни", назву якої використав для свого літературного псевдоніма.
У 1913 — 1924 рр.
жив і працював у Німеччині.
Під час Першої світової війни Шмуель вирішив "ухилитися" від армії.
За кілька тижнів до призивної комісії він багато палив, з'їв купу пігулок і майже не спав.
Це була правда: нирки не витримали перевантаження.
Але письменник отримав п'ятирічну стипендію на заняття мистецтвом.
Тоді знову переїхав до Єрусалима.
Тут у 1929 р.
написав двотомний роман "Видання заміж", зобразив життя галицької єврейської бідноти, де гумор та іронія переплелися зі співчуттям до героїв.
Коли у 1931 році у Берліні вийшло в світ повне зібрання оповідань письменника, Шмуель Аґнон здійснив подорож Європою; заїхав до Західної України, відвідав Бучач.
1935 року з'явився роман про бучацьких переселенців до Палестини "На морській глибині".
Після подорожі Аґнон написав про долі галицьких євреїв-переселенців повість "Гість на одну ніч" та роман "В серцевині морів".
За "глибоко оригінальне мистецтво оповіді, навіяне єврейськими народними мотивами", член Академії мови Ізраїль Шмуель Аґнон у 1966 р.
був удостоєний Нобелівської премії.
Найбільш незвичайною промовою за всю історію вважається нобелівська промова Шмуеля Аґнона – першого з івритомовних та ідішемовних письменників, вихідця з Тернопільщини.
Одразу дві перекладні книжки українського письменника Василя Махна вийшли за кордоном.
Наприкінці 2017-го в Ізраїлі видали його збірку віршів, а у Сербії – есеї.Поетичну книжку у перекладі івритом "Приватний коментар до історії" опублікували у тель-авівському видавництві Penpal.
Переклав її на іврит Антон Паперний.
До цього двомовного видання (українською та івритом) увійшли 44 вірші з різних збірок Махна.
На обкладинці розмістили картину Саші Блондера "Водоноша у Чорткові" (1936), художника, який народився у місті Чорткові на Тернопільщині.
Оскільки і Блондер, і Махно теж народилися у Чорткові, то ця зустріч поезії та живопису, за словами автора, є символічною.
До видання долучився фонд Ukrainian-Jewish Encounter.