Митрофан Ковалюк виграв 500 гривень
Митрофан Ковалюк виграв 500 гривень

Митрофан Ковалюк виграв 500 гривень

— Митрофан Маркович торік восени помер.

За п'ять місяців до цього поховав рідну сестру.

Певно, вона його й забрала з собою.

Чоловіку було 80 років.

Чотири місяці не дожив до нашого "золотого весілля" (50 років у шлюбі.

— ГПУ), — каже 68-річна Лідія Ковалюк із села Бриків Корецького району на Рівненщині.Її чоловік Митрофан Ковалюк передплатив "Газету по-українськи".

Дружина відправила копію квитанції на адресу редакції.

Подружжя виграло 500 грн.

Гроші вдова отримала після смерті чоловіка.— Він любив читати, тому й виписував "Газету по-українськи".

Я завжди заповняла квитанцію на передплату, а він оплачував зі своєї пенсії.

Коли відправляла квитанцію на розіграш, люди на пошті сміялися: "Тітко, нічого з того не буде".

А як виграла, не вірили, що мені їх виплатять.

Я так само сумнівалася.

Але гроші отримала.

Тепер куплю на них цукор.— Ми з чоловіком — із сусідніх сіл.

Він із Черниці, а я з Крилова, — говорить Лідія Тимофіївна.

— Я після восьмого класу пішла в колгосп на роботу.

Сапала буряки.

По 3–4 гектари треба було виполоти.

А восени убирати до морозів.

Було, сніг мете, а ми сидимо на кагатах, чис­тимо цукрові буряки.

А тепер викручує ноги та руки.

Платили нам у середині 1950-х мало.

Давали 30 карбованців і пару мішків цукру.

Потом цукру щороку добавляли.

А наприкінці існування колгоспу давали аж по 15 мішків.

Ми за нього жили.

Продавали, щоб купити щось з одягу чи якихось круп і порошку.— Митрофан робив комбайнером.

Виро­стили двох дочок і сина.

Всі вже одружені.

Найстарша Алла 30 років живе в Іркутську.

Середуща Лариса — з сім'єю в Користі, а син Володя з невісткою — біля мене.

Маємо п'ятеро внуків.

Источник материала
Поделиться сюжетом