Новим прем’єр-міністром Великої Британії став Борис Джонсон

Голосування за кандидатів на посаду нового прем’єра проходило серед 160 тисяч членів Консервативної партії.

Хоча результати голосування стали відомі 23 липня, офіційно переможець стане прем'єр-міністром 24 липня.

Джонсон був головним претендентом на посаду прем'єра Великої Британії, яку до цього моменту обіймала Тереза Мей.

Він – прихильник виходу країни зі складу Євросоюзу.

Раніше Джонсон заявляв, що в разі обрання на пост глави уряду не планує платити Євросоюзу відступні за Brexit, допоки не доб’ється прийнятних умов виходу Британії з ЄС.

Чому пішла у відставку Тереза Мей? Політик склала свої повноваження прем’єра Британії 7 липня через те, що не могла реалізувати Brexit.

Після цього Мей ще очолювала уряд, допоки однопартійці не обрали її наступника.

Мей заявила, що зробила все, аби укласти угоду з ЄС щодо виходу Британії з його складу – від спроб отримати вигідні для країни умови виходу до захисту безпеки королівства та єдності.

Проте настав час визнати свою поразку.

Що відомо про Бориса Джонсона?.

Британський політик і журналіст, член Консервативної партії, колишній глава МЗС Великої Британії та екс-мер Лондона.

Джонсон – один з лідерів кампанії за вихід Британії з ЄС.

Кар'єра журналіста.

Джонсон розпочав роботу у цій галузі з посади кореспондента-стажера у газеті Times.

Але пропрацював там лише рік: з газети Джонсона звільнили за фальсифікацію цитати його хрещеного батька Коліна Лукаса, який пізніше став віце-канцлером Оксфордського університету.

Джонсон працював також у газетах Wolverhampton Express&Star, The Daily Telegraph, Spectactor.

Статті Джонсона часто мали сенсаційний характер, навіть часто викликали суперечливі погляди.

Джонсон також є автором низки книг.

І як продюсер політик сприяв виходу в 2006 році серії документальних фільмів "Мрія про Рим", де порівнюється Римська імперія та сучасний Євросоюз.

Політична діяльність.

У 2001 році Джонсона обрали до Палати громад парламенту від виборчого округу Хенлі-на-Темзі.

У 2003 році його призначили віце-президентом Консервативної партії Великої Британії.

У 2004 році Джонсон став міністром культури у тіньовому кабінеті опозиції.

З усіх цих посад у Консервативній партії Джонсона було звільнено в листопаді 2004 року.

Усе тому, що його звинуватили у брехні щодо позашлюбних зв'язків з однією із співробітниць у газеті The Spectator's.

Хоча сам Джонсон ніколи не визнавав ці звинувачення.

Однак з обранням нового лідера консерваторів Девіда Камерона Джонсона призначили міністром освіти тіньового кабінету опозиції.

У 2008 році Джонсон став мером Лондона.

Після цього був главою МЗС Британії, проте в 2018 році пішов у відставку.