12 годин без спочинку: українське місто встановило національний рекорд

У Черкасах другий рік поспіль на день Незалежності проводять Спортивний фестиваль.

Цього разу містяни замахнулися на всеукраїнський рекорд із тривалості танцю.

Марафон триває вже 9-ту годину.

Із сьомої ранку гурти і колективи міста і області безпрестанку танцюють хореографічні номери.

Танцюють діти різного віку у різних стилях і напрямках."Прийшла подивитися на виступи різних колективів.

Уже три години тут.

Ще подивлюся - цікаво, - говорить викладач 36-річна Людмила Коваленко.

– У місті є й інші заходи, але тут найоригінальніше святкувати.

Шкода, що так спекотно, - ховається у тінь дерева".

На зустріч прямує кароокий худорлявий чоловік у світлій сорочці:"Прийшов із сім'єю – сином і дружиною.

Класно, що невимушена обстановка.

Гарно придумали так святкувати.

Спорт дає силу, а незалежності без сили не буває, розповідає 62-річний Олександр Сивак.

– 11-річного сина Максима привчили до спорту – займався бойовим самбо, а зараз перейшов на плавання.

Усі "пустоти" в житті людини прагнуть бути заповненими.

Хай краще це буде спорт, ніж бездумне сидіння з гаджетом.

Прививає режим, розширює коло спілкування.

Ми його ще й на шахи водимо – щоб тримати баланс сили фізичної та інтелектуальної".

Бажає гарного святкування і йде до родини.

Підходжу до фарбованої блондинки, що поправляє русокосій дівчинці років 13-ти костюм, дає їй пиріжок:"Були тут і минулого року.

Раз уже виступили, а ще десь тричі виступатимуть.

Донька уже 8 років займається танцями – ще з садочка, розповідає 47-річна Світлана Куліш.

- Змішаний стиль.

Як мама я задоволена – у доньки багато друзів.

Вона дуже розкрилася, завдяки танцям.

Ходить із великим задоволенням.

Буває, хвора, а йде.

Повертається – зовсім інша – енергія б'є ключем.

Для святкування дня незалежності дуже цікавий формат.

Єдине – спека доймає".

До гурту приєднується жінка у темних окулярах.

Заповнюють якісь талони.

Виявляється, через марафонщиків розіграють квиток на концерт Дмитра Монатіка, що приїде увечері.

На Монатіка хочуть усі.

Він "гуру в танцях"."Я вже 15 років працюю акомпаніатором у цьому танцювальному колективі, - розповідає жінка, не знімаючи сонцезахисних окулярів.

Представляється Іриною Хоружою, 52 роки.

- Люблю працювати із дітьми.

Вони постійно розвиваються і міняються, і ми поряд змінюємося.

Часто хороші ідеї у хореографічних постановках самі ж учні і привносять.

Саме святкування дні незалежності у такому форматі, вважаю, дуже сучасним.

Так можна залучити багато молоді".

Сідаю перепочити на лавці.

Поряд батьки із дівчинкою років 9-ти у золотому костюмі східної танцівниці.

Під східні мотиви дівчинка рухає стегнами і розвіює довге золотисте волосся:"Донька Вероніка рік із задоволенням відвідує східні танці.

Дуже любить, навіть дома перед комп'ютером сама тренується, - розповідає мати дівчинки 39-річна Юлія Ляшко.

- У інших танцювальних стилях донька себе пробувати боїться – хвилюється, що впаде.

А цей напрямок вибрала через вбрання – дуже сподобалися костюми танцівниць".

Метрів за 50 убік розгорнулася ще одна локація.

Тут вже не так спекотно – захищає холодок від дерев.

На матах показують майстерність юні спортсмени у різних видах спорту: боротьбі, єдиноборствах, гімнастиці, фітнесі.

Територію щільно обступили родичі тренери і гості свята."Хороша можливість показати кожен вид спорту.

Діти ходять, цікавляться, обирають – беруть візитки чи записують номер телефону, - говорить тренер-викладач із кульової стрільби 30-річна Тетяна Піньковська.

– Тут виступають діти і з міських спортивних шкіл і з усієї області.

Діти люблять участвувати, бо це не змагання, вони не конкурують.

Їм цікаво, коли їх бачать, ними пишаються батьки та інші люди, показують, чому навчилися у спортивних школах.

У спортивних школах замаються діти від 4 до 23 років.

Такий формат святкування дня Незалежності видається цікавим.

Це не шароварщина, є на що подивитися.

Гарна ідея із рекордами.

Я сама той рік приходила з друзями на стадіон вночі – сиділи прямо на полі і вболівали.

Тоді цілу добу грали у футбол.

А цьогоріч багато колективів дуже гарно танцюють.

Сама ходжу до тренажерного залу і басейну, бо багаторічний досвід у спорті мотивує залишатися в тонусі, це вже спосіб життя.

І танці люблю.

Збираюся теж потанцювати".

Молодий тренер тхеквондо готує і налаштовує підопічних на виступ.

Діти 6-8 років у білих формах, підперезаних темними поясами, обступили вчителя 23-річного Владислава Миколаєнка:"Скажіть собі мотивуючі слова.

Багато-що залежить від вас! Налаштуйтеся".

Після виступу вказує дівчаткам на промахи.

Але додає: "Радійте, що отримали важливий досвід.

Наступного разу виступите краще".

Серед учнів 12-річний Ренат Яковенко.

Знімати форму після виступу допомагає мама."Люблю нашого тренера за те, що він примушує працювати.

Багато тренерів просто жаліють, і ніхто не стає чемпіоном, - каже курчавий хлопчина.

- Наш допомагає багатьом стати чемпіонами.

Три роки займаюся.

Я чемпіон.

Навчився розбивати дошки, самозахисту, багатьом різним ударам.

Якщо зустріну хуліганів, то зможу надавати стусанів".

Серед натовпу зустрічаємо мера."Колись пообіцяв, що Черкаси будуть спортивною столицею України.

Потихеньку рухаємося до цього.

Жодне з інших міст України так не святкує, - розповідає міський голова 45-річний Анатолій Бондаренко.

- Колектив у Черкаській міській раді, що відповідає за спортивний напрямок, ініціював уже другий рік поспіль проведення цього фестивалю.

Сам рідше став спортом займатися, буває, у футбол зіграю.

Але сьогодні із директором стадіону, мабуть, доведеться станцювати.

Багато-хто просить", - сміється.

Без перерви танцювали понад 30 колективів міста й області.

Це майже 670 танцівників.

Для глядачів показали 311 хореографічних постановок.

День Незалежності цього року проходив незвично.

За деякий час до дня "Х" президент офіційно оголосив, що параду не буде.

На шпальтах соціальних мереж вибухнуло непорозуміння.

Тоді, являючи взірець послідовності, президент вирішив, що парад буде, але назвати його треба "урочиста хода".