Чому олігархи ненавидять МВФ та продовжать боротьбу проти справжніх реформ

І це дуже небезпечна і помилкова теза.

Бо не можна об'єднуватися у реформах з тим, проти кого мають бути спрямовані реформи.

Це так само як сказати, що ми маємо об'єднатися із Путіним у нашому бажанні вибороти незалежність України.

Що є однією з основних проблем України? Олігархи.

Це визнають і прості люди, і експерти міжнародних організацій.

Олігархи – це проблема, яка робить нас біднішими.

Не конкретні люди, а саме олігархи як явище.

І будь-яка реформа буде спрямована проти олігархів.

Ключові речі, які мають бути зроблені в Україні – встановлення верховенства права, демонополізація, дерегуляція – все це буде спрямовано проти олігархів.

Бо олігархи стали олігархами саме тому, що в країні відсутнє верховенство права.

А коли воно з'явиться, вони перетворяться на просто рівних.

Бо олігархи заробляють надприбутки саме тому, що створюють монополію і знищують конкуренцію.

Тому будь-який справжній, чесний реформатор в Україні приречений на боротьбу з олігархами.

На конфлікт з ними.

Це природний процес.

Бо не варто очікувати, що найвпливовіша каста людей в Україні мовчки споглядатиме, як ви руйнуєте їх вплив і багатство.

А будь-які реформи будуть це робити.

За час співпраці з МВФ відношення статків першої десятки Forbes з України до ВВП зменшилось з 18% до 11%.

І цей процес їм точно не до вподоби.

І саме тому вони так не люблять МВФ.

Існує також ілюзія, що олігархам вигідні реформи, бо якщо їх провести, то значно зросте економіка України, капіталізація українського бізнесу, а з ним і капіталізація олігархів.

Теоретично – так.

Але практично – ні.

Бо, по-перше, для цього потрібно створити рівні правила гри, а самі олігархи в це не вірять.

Вони вірять не в правила, а в те, що коли вони щось не контролюють, це контролюватиме їх супротивник.

І друге.

Ця теорія передбачає, що олігархів цікавить капіталізація.

Але подивіться на останнє інтерв'ю Коломойського.

Він там прямо каже: їм це нецікаво.

І йдеться не про це.

Їх цікавить грошовий потік, а не капіталізація.

Саме тому олігархи боротимуться проти будь-яких справжніх реформ.

Це природно для них.

Вони боролися, борються і продовжать цю боротьбу.

Олігархи проти чесних і прозорих правил, бо вони створили себе у 90-ті, коли правил не було зовсім.

І вони не бажають змін, бо стануть не конкурентними у таких умовах.

Олігархи проти прозорого ринку землі.

Бо тоді не тільки вони зможуть купувати землю.

І це збільшить вартість землі, а значить олігарх не отримає надприбутку.

Олігархи проти прозорої приватизації.

Бо жоден свій завод вони не купили просто так.

Бо олігархи ніколи не купують в держави щось за справжню ціну.

Бо тоді вони не отримають надприбутки.

І становлення олігархату пов'язано саме з непрозорою приватизацією початку 90-х.

Олігархи проти верховенства права, бо свої права вони можуть відстояти у Лондоні, а заробляють на відсутності права в Україні.

Тому не треба переконувати себе у тому, що нам потрібні олігархи.

Це неправда.

Нам потрібен великий бізнес.

Так само, як і малий і середній.

Але не олігархи.

Будь-яка змова з олігархом не має виправдання.

Бо вона спрямована проти реформ.

Не можна боротися з дияволом, продаючи йому свою душу.