Психологічне насилля. Як розпізнати зло, яке не видно, пояснює експерт

Два роки тому до мене на консультацію прийшла молода дівчина.

Вона перебувала в шлюбі кілька років.

Вже наприкінці зустрічі спитала: "Як думаєш, а це нормально – боятися власного чоловіка?".

Тоді це питання мене вразило і я запропонувала допомогу.

Але на наступні консультації вона не прийшла, написавши, що заборонив чоловік.

Насилля над жінкою – чоловіча проблема: лекція TED.

З часом я познайомилася з іншими жінками, які зазнавали психологічного або навіть фізичного насилля в стосунках.

Статистика Нацполіції свідчить, що понад 60% постраждалих від насильства не зважуються говорити про нього чи звертатися в правоохоронні органи.

Історії цих людей залишаються за зачиненими дверима їхніх будинків.

Хтось не розуміє, що ситуація ненормальна і продовжує терпіти, інші – побоюються суспільного осуду чи втрати авторитету.

Буває і так, що потерпілі особи шкодують своїх кривдників.

Когось кривдник залякує так, що думка звернутися в поліцію навіть не виникає.

Loading...

Давайте розберемось, що ж таке психологічне насилля, до чого воно призводить і що з ним робити.

"Ну, але ж не б`є!".

Його непросто зауважити ззовні.

Нема синців та подряпин, як у потерпілих від фізичного кривдження, але є шкода психічному стану людини та її самооцінці.

Депресія, безпорадність, зневіра в світі та в собі, думки і спроби самогубства – наслідки психологічного насилля.

За статистикою, 90% скарг про домашнє насилля надходить від жінок.

Фізичне насилля часто слідує за психологічним.

Це означає, що якщо ви перебуваєте в стосунках, де вас знецінюють, критикують, ображають, то ви знаходитеся в зоні ризику.

Дуже ймовірно, що партнер не зупиниться на цьому і почне завдавати вам фізичної шкоди.

Щоб зупинити цей процес, важливо розрізняти, коли починається психологічне насилля та які його ключові ознаки.

Ознаки психологічного насилля.

.

Контроль.

"Мені вже довгий час некомфортно в цих стосунках.

Але, якщо чесно, не можу зрозуміти, що не так.

Все наче нормально.

Єдине – вона регулярно читає повідомлення в моєму Facebook і має пароль від нього.

Іноді влаштовує скандали і розбирається, чому я писав тій чи іншій людині.

Це вимотує.

Іноді я думаю: може, це ненормально? Але ж кілька моїх знайомих також знають паролі від соціальних мереж один одного…".

Часто контроль не обмежується лише соціальними мережами чи SMS.

Партнер може контролювати вашу манеру одягатися, виглядати та спілкуватися.

Висловлювати претензії щодо хобі та тих, з ким ви спілкуєтесь.

Він може наполягати "почистити" список друзів, з якими ходите на каву.

Або взагалі вам можуть сказати, з ким можна спілкуватися, а з ким – категорично ні.

Партнер виступає в ролі судді, який контролює процес та виносить остаточний вердикт.

.

Знецінення.

"Мій чоловік постійно наголошує, що мені нічого не вдається.

Готую я несмачно, прибратися по дому не встигаю до його приходу, хоча сама теж працюю.

Іноді, коли ми збираємося разом з друзями, він принижує мою гідність, підколює або намагається виставити в неприємному світлі.

Якщо чесно, я не розумію, навіщо з цим мирюся.

Напевно, просто не знаю, як це змінити…".

Якщо ви чуєте в свій бік принизливі зауваження, необґрунтовану та постійну критику або применшення ваших здібностей – це психологічне насилля.

Дуже непросто жити в атмосфері, де ваші спроби та внески в спільну справу зневажають та не помічають.

З часом це призводить до пригніченості, безпорадності та втрати мотивації.

Ось чому знецінення є небезпечним та вбивчим для вашої самооцінки.

.

Ігнорування.

"Коли виникає конфліктна ситуація, мій чоловік просто виходить з кімнати.

Навіть якщо конфлікт виник з його провини.

Після цього він може кілька днів або тижнів не розмовляти зі мною.

Це нестерпно: я приходжу додому – і натикаюся на холод та тишу з його боку.

І так щовечора.

В такі дні почуваюся непотрібною та непомітною.

Звісно, я пробую з ним порозмовляти та примиритися, але все дарма.

Іноді мені здається, що йому подобається спостерігати, як я мучуся від його байдужості.

Потім відганяю від себе ці думки: це ж мій чоловік, він не може бути таким безсердечним, правда?".

Коли ігнорування постійно повторюється, це підриває відчуття емоційної безпеки в парі.

Ми починаємо активно просити припинити ігнорування чи вимолюємо пробачення, навіть якщо нашої вини в ситуації взагалі нема.

Почуватися знехтуваними та непотрібними – це нестерпно, ось чому ми вдаємося до радикальних дій: благаємо, йдемо на контакт з кривдником, намагаємося задобрити того, хто нас ігнорує.

.

Ізоляція.

"Кілька років тому мій чоловік почав стверджувати, що мені треба проводити меншу часу з подругами.

Я дружила з ними ще з часів університету.

Він говорив про це настільки часто і агресивно, що в якийсь момент я дійсно перестала приходити на дружні зустрічі за кавою.

Подруги образилися і через якийсь час ми повністю припинили спілкування.

Зараз спілкуюся лише з Ірою.

Вона живе в Італії, тому наші діалоги – це обмін повідомленнями раз у кілька тижнів.

Чоловік переконує, що мені більше нікого, крім нього, не потрібно.

Я ж сумую за розмовами з подругами, за можливістю поділитися труднощами та просто за спільно проведеним часом…".

Якщо партнер переконує вас, що потрібно звузити коло друзів або взагалі цілком припинити спілкування з тими, хто вам дорогий, це ознака психологічного насилля.

Іноді вимагають припинити спілкування не лише з друзями, але й з рідними.

Мета такої поведінки – зробити вас залежними від партнера чи партнерки.

Адже коли виникне проблема, вам не буде, до кого звернутися.

В цьому полягає головна небезпека ізоляції.

.

Переслідування та безпідставні ревнощі.

"Коли я пішов на нову роботу, моя дівчина кілька разів ввечері зустрічала мене під дверима офісу.

Ми не домовлялися про зустріч: вона приходила і вичікувала, чи дійсно вийду з приміщення.

Потім до цього додалися ревнощі: коли йшов на збори колективу, дівчина запитувала, чи будуть там жінки.

Неохоче відпускала на зустрічі з друзями, хоча проводив разом з нею вдосталь часу.

Я все частіше почувався ніби під збільшувальним склом.

Через рік вирішив припинити ці стосунки".

Людина перевіряє, чи ви дійсно на роботі, чи пішли на зустріч з друзями, а не деінде, робить це систематично та без вашої згоди?.

Влаштовує сварки, коли реальних причин нема?.

Тоді це переслідування та спроба контролювати вас через ревнощі.

Така поведінка викликає змішані емоції та багато дискомфорту.

Ви можете почуватися роздратованими, ображеними або навіть захочете замкнутися в собі.

.

Шантаж і залякування.

"Колишній хлопець погрожує викласти мої фото в стилі ню в інтернет, якщо я не займуся з ним сексом.

Мене ця ситуація засмучує та обурює одночасно.

Те, що було в стосунках, мало б залишитися в них.

Він не має права погрожувати мені.

Розумію це, але теж розумію, що він може оприлюднити фото – і тоді моя кар’єра може постраждати".

Шантажувати та залякувати можуть не лише колишні партнери, але й ті, з ким ви перебуваєте в стосунках зараз.

Це також одна з форм психологічного насилля, яка виводить з рівноваги чи не найдужче, бо під загрозою опиняються інші сфери вашого життя: кар’єра, стосунки з рідними, публічний імідж.

Що робити, якщо в стосунках є психологічне насилля.

Для початку зорієнтуйтеся в двох питаннях: які у вас є ресурси і хто може допомогти?.

Перегляньте варіанти, де можна пожити, та подивіться, чи є фінансова сума, якої вистачить на першу пору.

Крім цього, оцініть, чи є ризик для вашого життя і заручіться підтримкою інших.

Це можуть бути рідні, друзі чи ініціативи "Розірви коло", "Ла Страда", "Жіночі перспективи" та інших.

14 ознак емоційного насильства у стосунках.

Самостійно ви не можете допомогти своєму партнеру.

Йому потрібна фахова допомога психотерапевта, психолога або психіатра.

Причини поведінки кривдника можуть критися в минулому: складне дитинство, кривдження з боку однолітків, недолюбленість, байдужість батьків, невдалі попередні стосунки….

Ви не повинні та не вмієте з цим працювати.

Розплутати цей клубок та допомогти під силу спеціалістам.

Марта Приріз, психологиня, в процесі отримання психотерапевтичної освіти, спеціально для УП.

Вас також може зацікавити:.

5 причин, чому критично важливо говорити про насильство у сім’ї – пояснює психолог.

Схованка від насильства: як з‘явився перший притулок для жінок на Київщині.

Захист на місці.

Відтепер поліція має право убезпечити жертву домашньго насильства.

5 ознак того, що є ризик насильства у ваших стосунках.

Ми хочемо тримати з вами зв'язок.

Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.