"Прийняти й не мучити українське селянство": ринок землі як запобіжник від монополії – Фурса
"Прийняти й не мучити українське селянство": ринок землі як запобіжник від монополії – Фурса

"Прийняти й не мучити українське селянство": ринок землі як запобіжник від монополії – Фурса

Про те, що таке ринок землі й чому його не потрібно боятися, розповів в ефірі "5 каналу" економіст Сергій Фурса.

Про монополію та конкуренцію, "страшилки", необхідність референдуму та перспективи прийняття – далі.

Навіщо потрібен ринок землі.

Це те, що давно треба було зробити, прийняти й не мучити українське селянство вже 18 років.

Хто найбільше програє від відсутності ринку землі? По-перше, економіка України, а по-друге, власники паїв.

7 млн людей.

Це їхня приватна власність – актив, який має використовуватися в сільському господарстві.

І от люди, в яких є ця приватна власність, не можуть отримати: а) справжню ціну оренди (бо нема ринку, до побачення, ось тобі мішок картоплі), і б) вони не можуть продати це (землю – ред.).

А інші українці чи будь-які компанії – не можуть купити.

Це значно стримує розвиток українського агросектору.

Але можна порівняти так: що ми їдемо на возі, повз нас проносяться "рендж ровери", а ми типу "все в порядку, це наші українські традиції".

Хоча насправді, завжди в Україні був ринок землі до комуністів.

Колективізація забрала можливість торгувати землею – це зробили комуністи.

І справжня декомунізація – це повернення до нормальних умов.

Про монополію.

Найбільша проблема – це монополія.

Монополія обмежує ринок і робить систему неефективною.

Чомусь, усіх лякають іноземцями.

Зараз найбільший землевласник в Україні – це Бахматюк, український олігарх – 600 тисяч га в нього.

Це набагато більше, ніж ці обмеження передбачають.

Він орендує – вважайте, що він контролює цю землю.

І я не думаю, що якби замість Бахмалюка було 10 французьких агрокомпаній, то селянам було би гірше від цього.

Думаю, навпаки, селяни б отримали набагато більше грошей від оренди, врожайність газалом була би там вища.

І ми всі разом би отримували більше експертної виручки.

Це дійсно єдина страшилка (продаж землі іноземцям – ред.), яка залишилося.

І тут є небезпека, бо вже пан Коломойський, наша "фата моргана", виступає проти допуску іноземців до ринку землі.

Про Коломойського.

Пан Коломойський, наша "фата моргана", виступає проти допуску іноземців до ринку землі.

Проти того, щоб одними із власників цих українських фірм, які будуть підпадати під українське регулювання, були іноземці.

Загалом я розумію, чому він проти.

Тому що він добре пам’ятає 90-ті.

У 90-х замість того, щоби зробити приватизацію чесно і прозоро на відкритих конкурсах, допускати іноземців, зробили перерозподіл внутрішній – свої серех своїх – і в результаті з’явилися українські олігархи (Польща, яка зробила нормальну прозору приватизацію – ми знаємо, де зараз Польща).

Те саме Коломойський хоче, щоби трапилось на ринку землі України.

Про конкуренцію.

Бо що таке інші? Це конкуренція.

Я розумію, що ті аграрії, які зараз є, не бажають конкуренції.

Навіщо вона їм? Але ж конкуренція – це двигун зростання.

Просто прийбідь і скажіть селянину: "В тебе є пай.

Ти можеш отримати 300 доларів з нього, а можеш 700.

Що ти обереш?".

Зрозуміло, що обере селянин – 700 доларів, так? А що таке 700 доларів? Це коли допущені багато гравців, які конкуруючі між собою витягнуть ціни на землю нагору.

Зараз є найбільша небезпека, що зруйнують цю модель реформи.

Люди, які розуміють, як працювала Україна в 90-х, знайдуть купу "бомжів" і скуплять землю таким чином.

А нормальні прозорі компанії, які грають за правилами, так ніколи робити не будуть.

Про мораторій.

Є шість країн в світі: Куба, Венесуела, Таджикистан, Північна Корея, Конго.

І ми – одна з тих шести країн.

Це гальорка у найвідсталішому класі школи.

Це не ті країни, на які можна рівнятися.

Це ненормально.

Про референдум.

Це не розпродаж української землі.

Це приватна власність, ці паї – вже власність людей.

І їм забороняють нми користуватися, при чому так чудово, "давайте проведемо референдум".

Ну чому ми, живучи в Києві, маємо вирішувати, як розпоряджатися власністю людині, яка живе в Тернопільській області.

Чому я маю розповідати, що їм робити? Вони самі дурні, чи що?.

Про "страшилки".

Мораторій діє 18 років.

Яка ще підготовка вам потрібна? Були радикальні варіанти з 1 січня, потім казали з 1 липня.

Зараз – 1 жовтня.

Це цілком достатньо часу.

Думаю, основне – це програма роз’яснення.

Щоб люди не боялися, щоб із ними комунікували й казали, що тут нема ніяких страшилок.

Найбільша "лякалка", яку кажуть: от є бабуся, у якої прийде рейдер і забере цю землю.

Але така бабуся буде найбільш захищеною, коли буде отримувати справжню вартість своєї землі, коли оренда буде високою і коли буде прозорий ринок.

Зараз усі ці "схемщики" можуть купити землю зараз.

Саме тому так багато рейдерства, тому що торгують невідомо чим невідомо де.

І потім, звісно, рейдери це використовують.

Прозорий чесний ринок – це як вмикаєш світло і таргани розбігаються.

От ринок – це світло, яке ввімкнули, і рейдери розбіжаться внаслідок появи ринку.

Бо зараз ринку нема, а рейдери чомусь є.

І лякати, що прийдуть рейдери, коли буде ринок… Так вони й так тут.

Про перспективи прийняття.

Важко сказати, тому що бачимо, що є певний саботаж у франції.

І саботаж влаштовують саме люди Коломойського, до речі.

З одного боку, це показує, що в Коломойського не 100-відсотковий вплив, і щось він бажає від Зеленського, і хоч щось Зеленський йому не дає.

І це дуже добре.

Але з іншого доку, перспективи ринку землі – невідомо, чи вистачить голосів, а це дуже важливий законопроєкт.

Більше про запровадження ринку землі й не тільки дивіться у відео.

Источник материала
Поделиться сюжетом