Пішла з життя художній керівник балету Національної опери України Аніко Рехвіашвілі

Велике горе торкнулося нашого колективу.

16 листопада 2019 року на 56 році життя після важкої тривалої хвороби невблаганна смерть вирвала з наших лав народну артистку України, одного з найвидатніших українських хореографів, художнього керівника балету, професора АНІКО ЮРІЇВНУ РЕХВІАШВІЛІНаш театр і українське мистецтво зазнали великої непоправної втрати.

Талант А.

Рехвіашвілі розкрився у багатьох виставах балетної трупи, поставлених нею протягом останнього десятиліття, і особливо після 2013 року, коли вона була призначена художнім керівником балетної трупи.

Та ще до того вона заявила про себе як талановитий організатор ансамблю-театру «Сузір’я Аніко».

На сцені Національної опери України А.

Рехвіашвілі поставила балети «Віденський вальс», «Данієла», «Дама з камеліями», «Снігова королева», «Ночі в садах Іспанії», «Трикутний капелюх», «Дафніс і Хлоя», «Юлій Цезар», які ввійшли до золотого фонду українського хореографічного мистецтва, користувалися попитом і любов’ю тисяч шанувальників! Її свіжа і креативна творчість, прагнення до осучаснення класичних форм балетної вистави, пошуку цікавих і неординарних інтерпретацій музики видатних композиторів в контексті часу і моральних координат сучасного життєвого простору завжди робили її вистави цікавими і глибокими за емоційною наповненістю, яскравістю форм.

Сформувавшись у великого митця-художника, Аніко Рехвіашвілі вийшла на лінію помітної творчої реформи, яку планувала здійснити найближчим часом.

Не судилося, не сталося… Але все зроблене поставило її в ряд кращих українських хореографів ХХ-ХХІ ст., які розкрили потенціал українського хореографічного мистецтва у багатьох країнах світу.

Вона була великою творчою особистістю, з власним баченням і розумінням сутності хореографічного мистецтва, віддавала горіння свого серця і велике натхнення балету, який був альфою і омегою її творчого життя.

Вона залишила яскравий слід не тільки в історії Національної опери України, але і в світовому хореографічному мистецтві.Її будуть пам’ятати і ті, кому випало щастя працювати під її керівництвом, і ті, кого вона навчала і передавала незбагненні таїни творення балетного образу, і глядачі, які чарувалися захоплюючими балетним виставами, створеними самобутнім митцем нашої доби.

Пам’ять про Аніко Юріївну збережеться у наших серцях, її доробок стане чинником нашого культурного простору, нашої мистецької історії!Колектив Національної опери України.