Таємничий Чорний ліс: відправна точка – Фрайбург

Таємничий Чорний ліс / Фото Марина Григоренко.

07:03, 16 листопада 2019.

Туризм.

Німецький гірський масив Шварцвальд, практично повністю вкритий густими лісами, щороку манить десятки мільйонів туристів.

Хтось вирушає сюди погуляти по мальовничих гірських маршрутах, хтось хоче покататися на найдовшій канатній дорозі Німеччини, а хтось мріє відчути себе частиною казок, які не давали заснути в дитинстві.

Туризм вирішив особисто перевірити, який він – таємничий Чорний ліс.

Відправною точкою для подорожі стало старовинне місто Фрайбург – одне з найкомфортніших міст країни.

Таємничий Чорний ліс / Фото Марина Григоренко.

Шварцвальд – місце, де оживають легенди.

Гірський регіон Шварцвальд (Schwarzwald), що дослівно перекладається як «Чорний ліс», у багатьох в першу чергу асоціюється з похмурими казками легендарних братів Грімм.

Одразу уявляєш Червону шапочку або Гензеля з Гретель, які опинилися в дрімучому лісі.

Все ж жили і працювали брати-казкарі зовсім в інших регіонах країни.

Тим не менше, і без них легенд навколо Чорного лісу ходить чимало.

Так, у його казці «Холодне серце» переказувалася легенда про міфічних жителів Шварцвальда – могутніх велетнів і Скляного чоловічка, який міг виконувати бажання.

Містична атмосфера збереглася в Шварцвальді донині / Фото Марина Григоренко.

Є у Шварцвальда історії і дещо страшніші.

У 16-17 століттях в німецькому фольклорі побутувала легенда про високу тонку людину Дер Гроссманна (Der Grossmann).

Батьки лякали малечу страшною істотою, що живе в Чорному лісі та викрадає неслухняних дітлахів.

В наші дні легенда дісталися до масової культури як Слендермен.

Але що ж таке Шварцвальд насправді? По факту це величезний гірський масив на південному заході Німеччини в межах землі Баден-Вюртемберг (Baden-Württemberg).

Площа його – понад 16 тисяч квадратних кілометрів.

Покритий він густим хвойним або буковим лісом – деколи настільки непрохідним, що відразу стає зрозуміло, звідки взялося його назва.

Шварцвальд - дуже популярний серед туристів / Фото Марина Григоренко.

А ще тут ціле безліч мальовничих гірських озер і мінеральних джерел, завдяки чому в регіоні з'явилися популярні бальнеологічні курорти, такі як Баден-Баден або Баденвейлер.

Крім того, саме в Шварцвальді бере початок друга за величиною річка Європи – Дунай.

Шварцвальд – надзвичайно популярний серед туристів, і саме за рахунок цього живе.

Щорічно сюди приїжджають по 30-40 мільйонів туристів.

І причин для цього більш, ніж достатньо.

Крім того, що з його вершин відкриваються приголомшливі краєвиди, місцева влада робить все для того, щоб туристу тут було добре.

І справа не тільки в дорогих оздоровчих курортах.

На вершини Шварцвальда підведені канатні дороги, прокладені ідеально рівні дороги.

А по всій території лісу промаркована величезна кількість піших маршрутів – обов'язково зі зрозумілими покажчиками.

Маршрути – найрізноманітніші, для туристів всіх вікових категорій і рівнів підготовки.

Хочете просто прогулятися кілька годинок і не заблукати? Будь ласка, ось вам невеликий круговий маршрут кілометри на 3-4 (Rundweg).

Хочете випробувати себе на міцність? Вирушайте в похід з ночівлею.

Подорожуєте з дітьми? Ось вам ігрові майданчики або шахта-музей.

Хочете незвичайну фотосесію – вам теж сюди.

Загалом, тут кожен знайде для себе щось до душі.

Маршрутів для прогулянок в Шварцвальді дуже багато / Фото Марина Григоренко.

А ще Шварцвальд – це ціла самобутня культура.

Ще древні римляни добували на цих землях срібло і свинець, а тому не дивно, що саме добувний промисел був в основі багатьох тутешніх легенд.

Та й в архітектурі, одязі шварцвальдці завжди відрізнялися.

Є тут і свої гастрономічні «фішечки», однак про них ми розповімо трохи нижче.

В Шварцвальд через Фрайбург.

Потрапити в Шварцвальд було моєю давньою німецькою туристичною метою.

І ось цього року моя мрія нарешті здійснилася.

Все склалося само по собі.

Я почала планувати свою велику подорож по Західній Європі, більшу частину якого планувала провести в Німеччині.

Я саме дізналася від одного свого німецького знайомого по Couchsurfing багато цікавого про Фрайбург, повна назва Фрайбург-ім-Брайсгау (Freiburg im Breisgau), і подумала, що було б непогано туди заїхати.

Остаточно мене в цьому переконало те, що Фрайбург є одним з найзручніших міст, звідки можна потрапити в Чорний ліс.

Сам по собі Фрайбург – місто дуже затишне і красиве.

Офіційна дата заснування Фрайбурга – 1120 рік, а за рахунок видобутку срібла він вважався завжди процвітаючим (хоча міжусобні війни все ж іноді спустошували його скарбничку).

А тому тут збереглося багато старовинної архітектури – від маленьких охайних будиночків до величних готичних соборів.

Старовинне місто Фрайбург /.

Водночас Фрайбург за населенню порівняно молоде і успішне місто.

Тут є кілька хороших університетів і дослідних інститутів, та й можливостей для подальшої кар'єри, як і у всьому Баден-Вюртемберзі, набагато більше, ніж в інших регіонах країни.

А тому сюди активно з'їжджаються студенти – як з Німеччини, так і інших країн.

Тим більше, що вища освіта в ФРН, за винятком кількох приватних вузів, безкоштовна навіть для іноземців.

Студенти явно оживляють старовинний Фрайбург / Фото Марина Григоренко.

А ще Фрайбург дуже зручне місто, починаючи від відмінної транспортної системи, ядром якої є розвинена трамвайна мережа.

Їздять місцеві трамваї швидко і часто, по вихідних і святах на окремих маршрутах є нічні рейси.

А ще прямо всередині трамваїв встановлені квиткові автомати.

Тож не варто хвилюватися, якщо ви раптом не встигли купити квиток на зупинці.

Всього тут 5 трамвайних ліній і 18 автобусних маршрутів, які покривають не тільки весь Фрайбург, але і передмістя.

Квитки – традиційно для Німеччини – діляться на кілька категорій, в залежності від відстані та терміну дії.

Детальніше з маршрутами і тарифами на міському транспорті Фрайбурга можна ознайомитися за посиланням.

Тут навіть можна прорахувати потрібний маршрут та вартість проїзду за ним.

Наприклад, мені потрібно було дістатися до відправної точки канатної дороги Schauinslandbahn, яка веде прямо на гору Шауінсланд (Schauinsland) у Шварцвальді.

І тут же система прорахувала мені, що спочатку потрібно буде проїхати на трамваї № 2 до зупинки Dorfstraße на околиці Фрайбурга, а потім відразу ж пересісти на автобус № 21 до комуни Хорбен (Horben).

В годину-пік на дорогу піде від 30 до 45 хвилин, в залежності від того, наскільки зручною вам попадеться стикування, а квиток на весь маршрут обійдеться в 2,4 євро.

Трамвай від Фрайбурга до Дорфштрассе / Фото Марина Григоренко.

А ще від Хорбена до старту канатної дороги ходить історичний червоний автобус – проїхатися на ньому можна безкоштовно, якщо у вас є квиток на Schauinslandbahn.

Старовинний автобус до канатної дороги на Шауінсланд / Фото Марина Григоренко.

До речі, від центру Фрайбурга до Dorfstraße цілком можна пройти пішки – відстань між ними всього 4 кілометри, зате природа навколо така красива: дачні селища і ліси вздовж дороги, а по полях чаплі та інша живність бродить.

До самого Хорбена йти в два рази довше – близько 8 кілометрів.

Дорога від Фрайбурга до канатної дороги на Шауинсланд /.

Також по дорозі вам точно попадеться червона католицька церква з двома шпилями Johanneskirche.

Церква Johanneskirche у Фрайбурзі / Фото Марина Григоренко.

Та й вздовж місцевої річки Драйзам (Dreisam) теж дуже приємно пройтися.

Міст через річку Драйзам у Фрайбурзі / Фото Марина Григоренко.

Але повернемося до походу в Чорний ліс.

Фрайбург вважається чи не найбільш теплим і сонячним містом Німеччини.

Подейкують, там деколи можна ходити в футболці мало не до листопада.

Однак мене він зустрів проливним дощем і помітним похолоданням.

Причому дуже різким.

Дощ як зарядив з вечора, так і йшов більше доби, аж до ранку після наступного дня.

Однак жодна злива справжньому туристу не перешкода!.

Поїздка на Шауінсланд по Schauinslandbahn.

Я дуже хотіла потрапити в Шварцвальд, а тому, вдягнувши свій червоний дощовик, бадьоро вирушила в дорогу.

Оскільки за часом я була обмежена – найзручнішим варіантом виявилася вищезгадана канатна дорога Schauinslandbahn на Шауінсланд.

Це, до речі, найдовша канатка в Німеччині.

Тягнеться вона аж 3,6 кілометри з висотою підйому 746 метрів.

На гору їдеш близько 20 хвилин в закритій кабінці, за годину Schauinslandbahn здатна перевезти близько 500 осіб.

Дивишся у вікно і бачиш всю цю красу.

Гори, вкриті густими лісами, гірські козли знизу пасуться..

Вражає, чи не правда?.

Канатна дорога Schauinslandbahn /.

Та й просто проїхатися на такому складному механізмі – окремі емоції.

Подумайте тільки, прокласти доступний для широких мас маршрут на Шауінсланд місцева влада задумала ще в 1893 році, проте за реалізацію ідеї взялися лише через три десятки років.

Урочисте відкриття Schauinslandbahn відбулося в 1930 році, й з тих пір вона з невеликими перервами на модернізацію піднімає мільйони туристів на гору.

З погодою мені не дуже пощастило / Фото Марина Григоренко.

Вартість проїзду для дорослих в одну сторону – 9,5 євро, в обидві сторони – 13 євро.

Працює Schauinslandbahn цілий рік, окрім 24 грудня, з 9:00 до 18:00 у літній сезон і з 9:00 до 17:00 в зимовий сезон.

Однак перед поїздкою все ж краще перевіряти на сайті, чи працює канатна дорога, тому що періодично її зупиняють на кілька тижнів для перевірки на безпеку і ремонту.

Наприклад, вона буде закрита з 25 листопада по 13 грудня 2019 року, а також з 9 березня по 3 квітня і з 16 листопада по 4 грудня 2020 року.

Всю детальну інформацію про роботу канатки на Шауінсланд можна дізнатися за посиланням.

Верхня станція канатної дороги Schauinslandbahn / Фото Марина Григоренко.

Але не варто засмучуватися, на Шауинсланд також можна доїхати на машині – там прокладена гарна кругова дорога, а також можна піднятися пішки (але це для підготовлених туристів).

До речі, багато мандрівників надають перевагу комбінуванню маршруту – на гору на канатній дорозі, а вниз пішки або на велосипеді.

На гору Шауінсланд прокладена хороша дорога / Фото Марина Григоренко.

Правда, я в день своєї поїздки з вікна майже нічого не побачила – великі краплі дощу заливали всю кабінку, ще й туман був.

Тим не менш, сам Чорний ліс в таку погоду виглядає по-справжньому містичним.

Ти ніби і правда опиняєшся в старовинних страшних казках.

Всі ці могутні столітні дуби, кручені стовбури і туманні стежки в нікуди..

В туман в Шварцвальді особлива атмосфера / Фото Марина Григоренко.

На самому Шауінсланд вистачає, чим зайнятися.

Біля самого виходу з підйомника є ресторан, інформаційний центр, там же можна купити каву, сувеніри та отримати безкоштовну карту місцевості.

Вийшовши на вулицю, ви відразу помітите покажчики з напрямками маршрутів та їх кілометражем.

Найпопулярніша прогулянка – до оглядової вежі на вершині Шауінсланда, звідки відкриваються мальовничі краєвиди.

Казковий Чорний ліс / Фото Марина Григоренко.

Дорогою вам будуть траплятися дикі квіти і трави, напівдика живність, приголомшливі краєвиди на долину Рейну, а також дерев'яні скульптурки, меморіали та інформаційні стенди.

Шахта-музей на Шауінсланд / Фото Марина Григоренко.

Також на Шауінсланд є музей добувної промисловості Museums-Bergwerk Schauinsland.

Як вже згадувалося, регіон здавна славився видобутком срібла, цинку та інших корисних копалин, а тому всередині на вас чекає багато цікавого.

Потрапити в музей-шахту можна тільки з екскурсією.

При цьому варто врахувати, що працюють вони не кожен день і всього кілька годин.

Краще заздалегідь ознайомитися з розкладом.

Що подивитися у Фрайбурзі.

І ще трохи про сам Фрайбург.

Як ви вже зрозуміли, місто старовинне і цікаве, але одночасно комфортне і компактне.

Тож вийшовши в центр, в яку б сторону ви не пішли, будете натрапляти на щось цікаве.

Центр Фрайбурга - це суцільні пам'ятки / Фото Марина Григоренко.

То це будівля старої ратуші з писаними воротами (Altes Rathaus), то найстаріший в Німеччині готель «У червоного ведмедя» (Hotel zum Roten Bären), що приймає постояльців ще з 1387 року, то яскраво-червоний старовинний купецький будинок (Historisches Kaufhaus), то в'їзні ворота в старе місто (Martinstor і Schwabentor) – впритул до одного з них прилягає Mc.

Donalds, мабуть, найбільш історичний з усіх, що я бачила.

Загалом, є що досліджувати.

Мюнстерплац - центр туристичного життя Фрайбурга / Фото Марина Григоренко.

Саме тут найбільше закладів і найвідоміші будинки / Фото Марина Григоренко.

Зрозуміло, насамперед туристи йдуть до готичної Фрайбургскому собору (Freiburger Münster або Münster Unserer Lieben Frau) на Münsterplatz, зведеному ще в 1200 році.

Це своєрідний туристичний центр міста – саме від собору в різні боки розходяться затишний вулички, що ведуть до різних цікавих точок.

Тут же знаходяться найпопулярніші серед туристів кафе, ресторани і вінотеки, а також сувенірні лавки та інші корисні заклади.

Кафедральний собор Фрайбурга /.

Сам собор відомий, в першу чергу своїм 116-метровим шпилем XIV століття – єдиним у Німеччині готичним шпилем, що зберігся без змін до нашого часу.

Собор має червонуватий відтінок і відрізняється великою кількістю різних дрібних деталей в інтер'єрі, в тому числі химерних прикрас стічних жолобів.

Усередині собор також заслуговує уваги – доволі похмурий, типова готика, з безліччю скульптур і орнаментів, а ще з неймовірними вітражами.

Вітражі всередині собору Фрайбурга / Фото Марина Григоренко.

Ще один must visit Фрайбурга – гора Шлоссберг (Schlossberg) висотою 456 метрів всього в кілометрі від Мюнстерской площі.

Колись тут був замок, але його розібрали ще в 18 столітті.

Нинішній пагорб знаменитий в першу чергу своїми приголомшливими панорамними краєвидами на старий Фрайбург і сусідні ліси-гори-виноградники.

На горі навіть встановили оглядову вишку, щоб можна було все ще краще роздивитися.

Шлоссбергом прокладена величезна кількість піших і веломаршрутів - від зовсім коротких до походів більше 25 кілометрів з виходом зовсім в іншому місці.

Один із підйомів на Шлоссберг у Фрайбурзі / Фото Марина Григоренко.

Також на шляху вам будуть траплятися дитячі майданчики, ресторани і лавочки.

Піднятися туди можна по круговій дорозі або пішохідному містку.

Також з міського парку Фрайбурга туди відправляється підйомник за 5 євро.

Підйомник на Шлоссберг у міському парку Фрайбурга / Фото Марина Григоренко.

До речі, сам міський парк Фрайбурга (Stadtgarten Freiburg) також вартий уваги – тут можна чудово відпочити після довгих прогулянок.

Парк зустріне вас доглянутими клумбами – у вересні було багато троянд, декоративними деревами і скульптурами.

Міський парк Фрайбурга /.

А ще там є ставок з качками, що плавають навколо «пам'ятника Гусака», як я його охрестила.

Крім того, у парку є кафе, сцена-павільйон, де періодично проводять різні культурно-розважальні заходи, дитячі майданчики і цілком пристойний безкоштовний туалет – з умивальниками і пеленальними столиками.

Місцеві качечки / Фото Марина Григоренко.

У вересні тут щосили цвітуть троянди / Фото Марина Григоренко.

Ще трохи далі від парку я абсолютно випадково відкрила для себе доволі незвичайну пам'ятку – старий цвинтар (Alter Friedhof).

Його закрили для поховань ще в 19 столітті, а зараз це більше схоже на затишний парк.

Зі статуями, багато з яких цілком можуть претендувати на звання творів мистецтва, алеями і живністю.

Я, наприклад, бігала там за білочками приблизно півгодини, в пошуках ідеального кадру.

Біля залізничного вокзалу Фрайбурга є ще одна цікава церква – біло-червона Herz-Jesu-Kirche з зеленою черепицею на вежах, а біля неї – затишний парк.

Тут можна трохи перечекати, якщо у вас до поїзда або автобуса ще є час.

Herz-Jesu-Kirche у Фрайбурзі / Фото Марина Григоренко.

Що ще хочеться виділити у Фрайбурзі – спеціальні струмки уздовж вулиць, які врятують ваші втомлені ніжки туриста в спекотний день, а також вигадливі художні доріжки, викладені різнокольоровими каменями.

Подейкують, що перші з них з'явилися ще в 19 столітті.

Доріжки з картинками та струмки у Фрайбурзі / Фото Марина Григоренко.

Деколи там цілі картинки зі змістом викладені біля конкретної будівлі – то аптека, то пивна, то лавка кравця.

Люди дійсно заморочилися, і вийшло дуже цікаво.

Можна навіть влаштувати собі своєрідний тур по місту, розшукуючи ці картинки.

Плитка з картинками на вулицях Фрайбурга /.

Баденська кухня.

А тепер кілька слів про місцеву їжу.

Фрайбург входить до складу федеральної землі Баден-Вюртемберг, проте місцеві жителі воліють відносити себе суто до Бадену.

Тому не дивно, що і місцева кухня ділиться на дві категорії – баденську і швабську.

Перша вважається більш вишуканою, а друга – простішою.

Баденська кухня вважається однією з кращих в Німеччині.

А все завдяки географічному положенню та сусідству з Францією і Швейцарією, відомими своїми високими кулінарними традиціями.

Регіон Баден вважається найтеплішим в країні, плюс родючий ґрунт, а тому тут добре ростуть овочі, ягоди і фруктові дерева.

Особливо популярна тут спаржа.

В лісах же повно грибів і дичини, а в річках – риби.

Тому і кухня тут багата і різноманітна.

Зрозуміло, найвідоміша місцеве страва – шварцвальдський вишневий торт (Schwarzwälder Kirschtorte), нашій людині відомий як «П'яна вишня».

Саме тутешній рецепт вишневого торту зі збитими вершками вважається канонічним, а тому якщо ви не куштували його в Шварцвальді – значить, не куштували його взагалі.

Тут навіть фестиваль спеціальний придумали, де кондитери щосили змагаються за звання автора кращого шварцвальдського торта.

Традиційний шварцвальдський вишневий торт / Фото de.

Ще одна місцева страва – шварцвальдська шинка (Schwarzwälder Schinken).

Це традиційна безкоста сирокопчена шинка зі свинини, рецепт якої на рівні ЄС закріплений за Шварцвальдом.

Вважається, що це найбільш популярний сорт сирокопченої шинки у всій Європі.

Серед інших основних страв, які варто спробувати в Бадені, запечені оленячі реберця (Rehrücken Baden-Baden), гуляш з мису дикого кабана (Wildschweingulasch), запечена свиняча лопатка (Schäufele), конвертики з макаронного тіста з начинкою (Badische Maultäschle in Zwiebelschmelze), курячий або яловичий суп з млинцевою стружкою (Flädlesuppe), локшина з квашеною капустою (Schupfnudeln mit квашена капуста), а також інші страви з картоплі, грибів, риби і навіть равликів.

Так виглядають традиційні Badische Maultäschle / Фото Марина Григоренко.

Також в регіоні дуже популярні напівсухі ковбаски (Landjäger) – в першу чергу вони цінуються як похідна їжа, тому що можуть зберігатися без охолодження, а порції розраховані так, щоб цілу ковбаску можна було з'їсти за один раз.

Окремої уваги заслуговує місцеве вино, все ж Баден – третій за величиною виноробний регіон Німеччини.

В першу чергу це білі вина з таких сортів винограду, як Grauburgunder, Müller-Thurgau, Bacchus, Gutedel, Kerner, Klingelberger, Riesling, Scheurebe, Muskateller, Nobling, Auxerrois і Weißburgunder.

Однак і для любителів червоного вина в Бадені є дещо цікаве з таких сортів винограду, як Spätburgunder, Regent, Schwarzriesling і Dornfelder.

Якщо говорити про конкретні заклади Фрайбурга, де можна покуштувати традиційну баденську кухню, особливо радять звернути увагу на Großer Meyerhof в самому центрі міста.

Тут смачно готують, великий вибір страв, ціни цілком прийнятні на загальному тлі, та йдизайн затишний.

Проте є у ресторану один недолік – по неділях та у святкові дні він зачинений.

Затишними закладами усіяний весь центр Фрайбурга / Фото Марина Григоренко.

Закриті ресторани по вихідних і святах – це взагалі окремий «біль» у Фрайбурзі.

Безліч навіть найбільш популярних серед туристів закладів міста, як, наприклад, Alte Wache, Wolfshöhle, Enoteca або Ganter Brauereiausschank, по неділях просто не працюють.

Ось цінують люди свій відпочинок, і ніякі гроші туристів їх не виженуть на роботу.

Навіть найпопулярніші заклади Фрайбурга в неділю зачинені / Фото Марина Григоренко.

Я і сама стала жертвою такого «свавілля» у Фрайбурзі.

Приїхавши в місто в суботу, я вирішила не йти в перший день вечеряти в пристойному закладі, відклавши знайомство з баденською кухнею до неділі.

І якщо кав'ярні в цей день ще працювали, то знайти пристойний заклад виявилося завданням не з легких.

Голодна і промокла, я ще хвилин 40 кружляла по центру міста в пошуках їжі.

У підсумку я знайшла пару-трійку працюючих ресторанів, і вибір мій упав на ресторан Goldener Engel на Münsterplatz біля головного собору Фрайбурга.

Будівля досить стара, а всередині всюди статуетки та зображення янголів – мабуть їх там сотні.

Янголів тут просто сотні / Фото Марина Григоренко.

Відгуки у закладу середні, проте мене загалом влаштувало – не виключаю, що це тому, що я дуже хотіла їсти.

Їжа непогана – замовляла Badische Maultäschle приблизно за 13 євро, тому що це була «найлегша» страва в меню.

Плюс вино – стандартна «німецька» порція 250 мілілітрів всього за 5 євро, що після дорогої Франції було ну дуже приємно.

Обслуговували не надто квапливо, однак я була втомлена і мені поспішати було нікуди.

Шварцвальд, незважаючи на дощову погоду, виявився однією з найцікавіших точок на моєму маршруті.

І, можливо, це те місце, куди мені захочеться повернутися ще і яке я активно радитиму всім.

Вдалих вам відкриттів!.

Марина Григоренко.

#природа#Германия.