Мораторій на продаж землі: стара система вигідна корупцінерам
Мораторій на продаж землі: стара система вигідна корупцінерам

Мораторій на продаж землі: стара система вигідна корупцінерам

Якщо спитати українця, чи хотів би він мати можливість купити землі, то відповідь буде однозначною: "Так!".

З діда-прадіда українець – господарник.

Однак якщо спитати, чи треба знімати мораторій на продаж земель, відповідь переважно негативна.

Бо – страшно.

І не дивно.

Конспірологічні теорії, маніпуляція страхами, популістичні заклики – опір земельній реформі обєднав навіть одвічних політичних ворогів.

Проти правил на ринку землі виступають націоналісти разом із проросійськими партіями, "Батьківщина" із "Європейською Солідарністю", ще й радикали, які з тріском пролетіли на виборах.

Виявилося, що нікому зі старих політичних діячів не вигідна прозорість в аграрному секторі.

Канали, якими володіють ці політики, створюють моторошну картинку: страшні іноземці скуплять за безцінь землю немічної бабусі, якій потрібні гроші на лікування і якій, крім продажу угіддя, більше ніде взяти копійчину.

Не звучить же те, що мораторій на продаж землі захищають за рахунок життя цієї уявної бабусі: хай краще помре без ліків, ніж продасть ділянку іноземцю.

Однак держава існує для людей, а не навпаки.

Тож вирішувати, чи продавати землю іноземцям, мають українці, а не політики.

Для цього до другого читання в законопроект вноситься пункт про необхідність референдуму, на якому українці проголосують щодо продажу угідь іноземцям.

Окрім росіян.

Тут питання закрите одразу: росіяни не мають право купувати українські землі вже зараз і цей пункт ніхто не ставитиме під сумнів.

Ми маємо змінювати країну разом, а тому діалог, потреба чути і реагувати – на першому місці.

У цьому нова влада відрізняється від попередніх.

За потреби, її буде зменшено.

Усе це вже нині обговорюється, і рішення буде прийнято за результатами.

Ми боїмося того, чого ніколи не мали.

Це нормально.

Якщо лікар виписує рецепт, логічно спитати, що це за ліки, як вони діють, коли очікувати результату і чи можливі побічні дії.

Те саме і з відкритим прозорим ринком землі.

У бюджеті закладено понад чотири мільярди гривень на кредитні субсидії під купівлю сільськогосподарської землі.

І це лише на останній квартал 2020 року, адже реформа запрацює не раніше жовтня.

Уряд компенсуватиме облікову ставку НБУ за залученими кредитами під купівлю землі.

Ставка для фермерів буде 3-5%, це зроблено, щоб підтримати саме звичайного господарника, а не багатія.

В перший рік впровадження земельної реформи не більше 10% українців захочуть продати свої ділянки.

Це і результати опитувань, і досвід інших країн.

В наступні роки цей відсоток зменшиться.

Адже за існування мораторію вже назбиралося людей, які хотіли б офіційно продати свої ділянки і заробити на цьому.

Це і городяни, що успадкували землі від батьків, але не збираються на них працювати, і пенсіонери, які не можуть обробляти землі, але й не хочуть отримувати мізерну орендну плату бартером.

Після першої хвилі охочих продавати буде менше.

А земля зростатиме в ціні.

Бо так зважди діє ринок: коли зявляється прозора конкуренція, зростає і вартість.

Ось чому Президент заохочує не поспішати з продажем, а почекати, щоб землевласники отримали більше вигоди.

У системі ж фінансування діятиме обмеження не більше п`яти мільйонів гривень на реципієнта або групу пов'язаних осіб, аби підтримка надавалася саме малим фермерам.

Додатково буде створено і Фонд часткового гарантування кредитів.

Відповідний законопроект подадуть протягом місяця з моменту прийняття Бюджету 2020.

Це буде спеціалізована небанківська установа, котра забезпечуватиме підтримку малих і середніх суб’єктів підприємництва, що працюють у сільському господарстві, шляхом гарантування виконання зобов’язань таких виробників за кредитними договорами.

На це передбачено понад 230 мільйонів гривень.

Вже цього тижня Міністерство економіки представить нову систему землевпорядкування.

З допомогою супутникових даних та штучного інтелекту в ній інвентаризовано сільське господарство.

На ній видно не лише кожну земельну ділянку, навіть не внесену до геокадастру, а й те, що на цій ділянці вирощують.

А також – чи використовують землі за призначенням, чи якісь ділки вже звели там чергові забудови.

Низкою законів державні землі за межами населених пунктів передадуть територіальним громадам.

Адже саме на місцях люди знають, як краще ними розпоряджатися.

Сільські, селищні, міські ради управлятимуть землями через аукціони, на яких одним лотом виставлятимуться права на ділянки до 20 га.

Це дозволить брати у них участь малим та середнім господарствам.

Отже, з референдумом, де українці самі вирішать щодо продажу землі іноземцям, зі зменшенням концентрації ділянок в одних руках, з сучасним геокадастром, де видно всі схеми минулих років, з розробленими програмами фінансування фермерів спитаймо: чому старі політики настільки проти земельної реформи? Чому використовують саме її для організації протестів та інформаційного підриву? Чому знову розділяють українців, замовчуючи, що саме зараз власники земель безправні, адже маючи землю де-юре, де-факто залишаються лише номінально хазяїнами?.

Стара система вигідна лише тим, хто заробляє на ній рейдерством та корупцією.

Адже старі політики не звикли по-іншому.

Саме тому інформаційний простір майорить маніпуляціями та обманом.

От тільки українці вже хочуть змін і стримати їх не вийде.

Українською землею має володіти український фермер та господарник, і земельна реформа нарешті зробить це можливим.

Подпишись на Telegram-канал и посмотри, что будет дальше!.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов.

Мнение редакции может отличаться от авторского.

Источник материала
Поделиться сюжетом