"Дружина купила нам місця на кладовищі"

"Боюся, що нічого не доб'юся у житті, — пише 34-річна Ярослава з Черкаської області.

— Маю сина, живу з батьками.

Постійно не вистачає грошей, хоча ми не ліниві.

Тримаємо господарство.

Батьки працюють, я в декреті.

У матері проблеми на роботі.

Чи виліземо з боргової ями?"Листи коментує київський біо­енергетик Миро­слав Олійник.

Заплющує очі, кладе долоню на конверт.— Якщо хочете змін, треба стати рішучішою.

Тільки ви зараз здатні покращити матеріальне становище родини.

Відпус­тіть страх і невпевненість, повірте у свої сили.

Погоджуйтеся на нову роботу, навіть якщо доведеться переїхати в міс­то.

Матері краще відійти від справ, доки вляжуться проблеми на її роботі.

Допоможе вам із вихованням сина.

Батько зможе заробляти на продажі м'яса й городини.

Коли вийдете із чотирьох стін, налагодиться особисте життя.

Судженого зустрінете серед колег.

Невдовзі підете у другий декрет, але поруч матимете надійне чоловіче плече."Мати почала зустрічатися з удвічі молодшим чоловіком, — пише 20-річна Олена з Полтавської області.

— Спочатку я думала, що вона робить це ­назло батькові.

Він пішов від неї через 27 років шлюбу до молодшої жінки.

Але роман затягнувся.

Антон їй освідчився.

Наступного року планують весілля.

Переїхав до нас жити.

Ми постійно сваримося.

Він вдає, що шукає зі мною спільну мову.

Насправді всіляко дошкуляє.

Вітчим на чотири роки за мене старший.

Я зустрічаюся з хлопцем.

Той одружуватися не хоче, а жити цивільним шлюбом мама не дозволяє".— Скоро переїдете від матері й конфлікт з віт­чимом вичерпається.

Вас непокоїть не його вік, а те, що повністю забрав мамину увагу.

Боїтеся, що після одруження претендуватиме на дім, збудований батьками.

Побоювання марні.

Цей шлюб триватиме кілька років.

Скоро забудете, що такий чоловік був із матір'ю.

Але перешкоджати їхньому одруженню не варто.

Дозвольте матері почуватися щасливою.

Сама піде від Антона, бо знайде йому заміну.

Буде у вашому житті ще один вітчим, тільки вас це не турбуватиме.

Матимете двійню від хлопця, з яким зустрічаєтеся зараз.

Не спішіть погоджуватися на цивільний шлюб.

Дочекайтеся освідчення.

Скоро бути весіллю."Дружина купила нам місця на кладовищі, — розповідає у листі 67-річний Анатолій Васильович із Київської області.

— Отримала кредит на власний пам'ятник, розпланувала, у що її вдягти і кого запросити на похорон.

Тепер взялася за мене.

Питає, як хочу, щоб провели мене в останню путь.

Я ще жити хочу, а вона зібрала мене на той світ.

До мене в неї було троє чоловіків.

Двох уже нема в живих.

Я мав дві дружини.

Любу зустрів 2010 року.

Живемо добре.

Нема чого на неї жалітися.

Але думаю, що знає більше за мене.

У лютому я попав у лікарню.

Медики боялися озвучувати діагноз.

Про все розповіли дружині.

А вона сказала: "Нічого страшного.

Боюся, що вона приховує правду.

Лікує травами й настоянками".

Біоенергетик дістає з конверта фото вусаня у вишиванці.

Запалює три свічки, водить долонею по знімку.— Марно хвилюєтеся.

Вашому життю й здоров'ю нічого не загрожує.

Уваги потребують нирки.

Пийте чаї, що заварює дружина.

Збиратися на той світ рано.

Дружина про все подбала, бо переживає, що нікому буде пізніше.

Її доньки давно живуть за кордоном, ваші діти — в іншому куточку України.

Жінкам властиво перейматися, як виглядатиме місце їхнього поховання.

Вас же дратуватиме, коли дружина щороку їздитиме на цвинтар висаджувати квіти й натирати пам'ятник.

Поставтеся до цього з гумором."Син має гарну сім'ю, але почав зловживати алкоголем, — пише 65-річна Ольга Іванівна із Сумської області.

— Боюся, що втратить роботу.

Невістку скоротили.

Через безробіття мусила податися на Донбас.

Бере участь в операції Об'єднаних сил.

Онук закінчив університет у столиці.

Працює там же, але не за фахом.

Внучці 26 років.

Вона мати-одиначка, сама ростить 7-річну доньку.

Душа болить за дітей.

Як складеться їхня доля?"Надсилає фото онуків 20-річної давності.

Дів­чинка з косичками біля ялинки тримає за руку хлопця в червоних шароварах.— Онук скоро привезе в гості майбутню невістку.

Вам буде не до вподоби, що говорить російською.

Не акцентуйте на цьому увагу.

Правнуків онук навчить української.

Житимуть добре.

Заробітки зростуть, бо отримає запрошення на нове місце роботи.

Добре платитимуть за замовлення, які братиме з-за кордону.

Співпраця з іноземцями дозволить зібрати кошти на власне житло.

Онука зустріне чоловіка, з яким розділить решту свого життя.

Буде хорошим вітчимом для її доньки, а незабаром і батьком.

Удруге стане матір'ю до кінця 2021-го.

Син шукає розради у пляшці.

Хвилюється, чи повернеться дружина додому.

Щойно кине пити, справи підуть на краще.

Невістка приїде, коли закінчиться контракт.

Захоче податися на Донбас знову, але залишиться вдома заради чоловіка."Маю проблеми зі здоров'ям — хворію по-жіночому, — розповідає у листі 46-річна Олександра з Івано-Франківської області.

— Лікарі наполягають на операції.

Але я ще лікуюся народними методами.

Продовжувати це чи погодитися на операцію? Цього року через закриття підприємства втратила роботу.

Чи працевлаштуюся за фахом? Як складеться особисте життя? Заміж вийшла у 22 роки, проте з чоловіком не жила.

Зараз сину 23 роки.

Але з дівчатами в нього не складається".

Біоенергетик запалює свічку.

Кладе правицю на фото коротко стриженої жінки в рожевому флісовому светрі.— Не відкладайте операцію.

Недуга сама не мине.

Прислухайтеся до думки медиків.

Затягуванням і лікуванням травами тільки нашкодите.

Знайти роботу по спеціальності важко.

Пропонуватимуть подібну в сусідньому районі.

Якщо готові щодня долати велику відстань, погоджуйтеся.

Будуть у вашому житті ще два чоловіки.

Станете перед вибором — з ким спробувати жити, з ким попрощатися.

Не затягуйте й не давайте марних сподівань.

Зараз час думати лише про себе.

Хай серце підкаже, з ким хочете продовжити стосунки.

За сина не хвилюйтеся.

Знайде гідну пару, але пізніше.

Матиме щасливу сім'ю.

Скоро заробить на перше авто.