Людське обличчя еволюціонувало через "самоодомашнення"

19:37, 05 грудня 2019.

Наука та IT.

34.

Предки людей обирали для спарювання партнерів, які були більш дружніми й неагресивними, а це з часом влинуло на людський вигляд.

Людські обличчя змінилися через менш агресивну поведінку предків / Фото УНІАН.

Людське обличчя могло еволюціонувати через процес так званого "самоодомашнення".

Оскільки предки нашого виду були схильні обирати собі для спарювання більш доброзичливих партнерів.

Вчені знайшли докази, що ген, причетний до формування форми обличчя, а також типу особистості, міг закріпитися через поведінку людей.

І це призвело до поточного вигляду нашого виду, - пише Newsweek.

Команда на чолі з Маттео Занелла з Міланського університету й Джузеппе Теста з Лабораторії епігенетики стовбурових клітин у Європейському інституті онкології досліджувала ген під назвою BAZ1B.

Вчені намагалися перевірити його причетність до змін у формі людського обличчя з часом.

Люди одомашнювали інших тварин впродовж багатьох тисяч ровів.

Особливим випадком було приручення собак, які походять від вовків.

Попередні дослідження показали, що BAZ1B зіграв важливу роль у перетворенні вовків на собак.

Це й же ген зробив собак меншими за розміром і з більш м'якими рисами морди.

Цей же ген причетний до виникнення синдрому Вільямса-Бойрена.

Люди з цим розладом мають своєрідні риси обличчя.

У них менші носи й підборіддя, ширші роти, а також повніші губи й щоки.

Такі люди також відрізняються особистісними якостями.

Вони дуже дружні й соціальні, мають розвинені вербальні навички.

В результатах свого дослідження Занелла і його команда вказали, що досліджували BAZ1B у стовбурових клітинах пацієнтів з синдромом Вільямса-Бойрена.

Це дозволило виявити "великий внесок" гена у формування форми обличчя.

Вони також проаналізували палеонтологічні дані, які стосувалися ранніх видів сучасної людини: денисівця й двох неандертальців.

Це дозволило вченим розглянути відмінності між цими стародавніми видами.

Порівнюючи денисівця й неандертальців вони виявили, що існували мутації в ділянках, залежних від BAZ1B.

Зокрема, були регуляторні зміни у гені.

На думку дослідників, це може стати "першим емпіричним підтвердженням гіпотези про самоодомашнення людей".

Йдеться про те, що стародавні люди обирали для спарювання менш агресивних, більш соціальних і дружніх партнерів.

І саме це призвело з часом до змін у формі обличчя.

"Ми підозрюємо, що зміни в обличчі були частиною процесу скорочення агресивних реакцій, посилення нашої лояльності до соціуму і співпраці", - пояснили вчені.

#людина#еволюція#ДНК#гени.