— Просувати продукти й товари українською дуже вигідно.
Реклама державною мовою коштуватиме дешевше, а прибуток приносить не менший, — каже маркетолог 28-річний Андрій Шараєвський.
Став першим автором україномовних роликів та блогів із маркетингу.
Виріс у Білій Церкві на Київщині в сім'ї, де розмовляли суржиком.
На роботі в Києві користувався російською.
Протягом останнього року перейшов на українську.— Ще зі школи мене надихає Іван Франко.
В його часи читати могли до 30 відсотків людей, навчалися чужими мовами.
Але він написав для них шість тисяч творів українською.
Маємо цінувати таку відданість своєму народу, — говорить Андрій Шараєвський.
— З усіма спілкуюся українською.
Якщо мені не відповідають, не примушую.
Достатньо, що чують її від мене.
Змінювати мову насильно — не потрібно, це еволюційний процес.
Спокійне спілкування може швидше вплинути на співрозмовника, ніж заборони.
Сваритися через це не доводилося.
Лише раз опинився в цікавій ситуації.
Ще в дитинстві приїхав до брата в Черкаси.
Розмовляв українською.
Це був район, заселений військовими з різних регіонів СРСР.
Діти мене сприймали з великим подивом.
Питали: "Ти шо, з села?" Та я не переймався.
Чоловік звертає увагу на мову матеріалів, що поширюються в інтернеті.— Наразі українська не дуже поширена в мережі, — говорить.
— Це меркантильний інтерес.
Усі хочуть, щоб на них дивилися якомога більше людей, зацікавити аудиторію з інших країн.
Якби в мене була первісна мета просто заробити грошей, записував би навчальні ролики російською або англійською.
У 2011–2013 роках так і робив.
Вів фінансову спільноту російською і добре на цьому заробляв.
Зараз маю інші прибутки.
Тому став першим україномовним блогером із маркетингу.
Отримую задоволення від створення матеріалів українською.
Відчуваю відповідальність.
Вважає, що позиції української мови в суспільстві стали кращі.— У моєму середовищі в Києві домінує українська.
Чую її в ресторанах, кафе, таксі й театрах.
Зміни відбуваються поступово.
Буде чудово, якщо українська відтіснятиме російську по піввідсотка на рік.
Через століття домінуватиме, — каже.
— Мова — це інфраструктура для творчості.
Якщо пісні, відео, кліпи, кіно та книжки виходитимуть українською, вона швидше поширюватиметься й розвиватиметься.
Інші сфери — то наслідок.
Держава має більше фінансувати український продукт.
Спочатку зароджується тенденція, потім із цього виходить мода.
Поки що все зводиться до латання дірок, а не до стратегічного розвитку.
Ефективними вважає мовні квоти на радіо й телебаченні.
Завдяки їм з'являються нові українські виконавці.— Українська — повноцінна європейська мова.
Якось опинився в середовищі болгар, хорватів, білорусів і поляків.
Почувався досить комфортно, був на рівні з усіма, — розповідає Андрій Шараєвський.
— Просто в нас люди ліниві, не можуть взяти себе в руки.
Потрібно розвинути свою мовну інфраструктуру.
Замість цього користуємося російською чи англійською.
Це набагато легше.
Не можна думати лише про гроші.
Держава має вести соціальну роботу в цьому напрямку.
Щоб людей переконати.
Починати можна з найпростішого — пробувати говорити, створювати пошукові запити в інтернеті, все робити українською.