На шляху до молодості і довголіття: що ми маємо робити вже і зараз

В прекрасному місті #Порто у Португалії відбулася конференція з довголіття Healthy Masters, яка зібрала багатьох вчених з усього світу.

Healthy Masters International Conference.

Конференція була вкрай наукова, тобто виключно для вчених -- молекулярних біологів, біохіміків, генетиків, але не для лікарів загального профілю, хіба що лише для тих, хто роками "вариться" в цій темі.

Правда, були футуристи, економісти та юристи, які прогнозували, обраховували і показували варіанти розвитку подій.

А тема вкрай актуальна, бо людство поступово живе довше, але, аж ніяк не здоровіше і це стає глобальною проблемою.

Ми можемо тисячу разів придумувати словосполучення про "красиве старіння", про "голубку сизокрилу" та "сивочолих мудреців", але старість це дуже сумно.

Це одинокість, втрата функцій, життя з обмеженнями та болем, неможливість повноцінно пам'ятати та адекватно реагувати на сучасне життя, це зависання в минулому і відсталість від нового.

В індії існує гарна легенда про прекрасну дівчину Кхему, яка належала до царської сім'ї.

Вона була надзвичайно красивою.

Але якось, зустрівшись із Буддою, вона пережила шок, бо той показав їй ще більш прекраснішу діву, доторкнувшись до якої її тіло почало змінюватися: покрилася зморшками шкіра, випали зуби, посивіло волосся, зігнулася постава, ослаб голос, потекла слина з роба, старечим запахом запахло тіло, а згодом і залишки духу покинули його, і воно упало грудою кісток на землю.

Старість у всі часи описувалася саме такою: некрасивою і безпомічною.

Вже тривалий час вчені, які вивчають старіння, наполягають на тому, що це така сама хвороба, якій потрібно запобігати і яку можна і треба лікувати.

Бо ті хвороби, які ми бачимо у людей старшого віку -- атеросклероз, цукровий діабет, хвороба Альцгеймера, артрит, рак і інші, це вже прояви тих залеко запущених пошкоджень, які роками, десятками років накопичувалися, і які обривають життя інсультами, інфарктами, беспамятством і іншим.

Коли ми старіємо, в організмі протягом життя виникають різноманітні пошкодження, які з часом накопичуються і перетворюються в проблему, яка, в кінцевому рахунку, вбиває нас.

Скопичення молекулярного сміття та сенесцентних клітин, гіперактивність імунної системи, старіння кишечної мікробіоти, старіння органів з тією чи іншою швидкістю, гормональної системи, погіршення когнітивних здібностей, запальні процеси на рівні клітин, генні мутації і багато іншого відбувається в наших тілах поступово і з кожним десятиліттям все швидше, і процес цей починається практично із зовсім молодого віку.

Цей процес настільки складний і багаторівневий, що схематичне зображення його виглядає не менш складно, ніж карта зіркового неба (додаю фото клітинного метаболізму)На сьогодні наука довела, що накопичення сенесцентних клітин (клітин-зомбі, які віджили свій вік, але на закінчили життя самовбивством, як нормальні клітини, і продовжують існувати в кожній тканині, виділяючи токсичні речовини та пошкоджуючи здорові клітини навкруги) можливо прибирати певними продуктами, так званими сенолітиками.

Це зменшує ризик багатьох хвороб, зокрема, атеросклерозу, вікової макулярної дегенерації сітківки та катаракті, остеопорозу, старіння шкіри.

Це також і зміна метилювання ДНК, тобто зміна активності генів.

В процесі старіння ті гени, які були відключені і несли загрозу для здоров'я і життя, активуються і органім має все менше і менше механізмів контролювати цей процес.

Метилювання ДНК лежить в основі так званого "епігенетичного годинника", який дає змогу визначити тривалість життя людини.

Це і порушення роботи мітохондрій, маленьких структурних компонентів клітин, які не лише виробляють молекули АТФ для того, щоб тіло могло жити, але з часом і пошкоджують його і себе, спричинюючи багато хвороб.

Що нам пропонує наука і що ми маємо робити вже і зараз?Наука нам, людям, пропонує не так і багато, бо всі успіхи і досягнення (а їх є немало), поки що стосуються успіхів братів наших менших -- черв'ячків, мушок та мишок, та рідше -- мавпочок.

Так, вже можна впливати на багато молекулярних шляхів, вже є генна інженерія та друкування 3Д органів (правда, в дуже маленьких розмірах).

Для тих, хто не встиг, є кріобіоніка, але з неясним результатом (ну хоча б якась надія).Найбільш відчайдушні пробують (та імітують) біохакінг, тобто покращення роботи свого тіла вже і зараз.

Це і різні режими харчування, обмеження калорійності їжі, ті чи інші добавки та навіть, ліки, спорт, сон, медитацію і тд.

Все це відбувається під контролем численних біомаркерів (показників роботи тіла).НУ І? (спитаєте Ви)Поки що варто відштовхуватися від найпростішого: контролювати ІМТ (індекс маси тіла), він має бути в межах 18-24; рівень вісцерального (того, що навколо живота, жиру); рівень гормонів; спати багато, але, найголовніше, ефективно, тобто так, щоб було відчуття бадьрості і сил; робити вправи і багато рухатися (хоча б 10 тисяч кроків в день); не ігнорувати ри'бячий жир з морської риби; контролювати рівень цукру та холестерину; менше вживати червоного м'яса; правильно годувати свій мікросвіт у кишечнику; виключення солодощів та доданої фруктози; періодичні пости та утримання від їжі; •ментальне здоров'я (медитація, дихальні спеціальні вправи і тп)..Хто з Вас це робить, скажіть?.