Пожежна безпека в навчальних закладах: як повинно бути і як є насправді – репортаж

Стара несправна проводка, відсутність вогнегасників та заблоковані запасні виходи.

Такі основні порушення в університетах, школах та садках.

Після трагедії в Одесі, де загорівся коледж економіки, надзвичайники влаштували рейди соціальними закладами.

Невтішну картину перевірок доповнюють ще й мізерні штрафи - від 51-ї до 170 гривень.

Саме стільки загрожує порушникам за чинним законодавством.

Позаплановий рейд перериває навчання в цьому виші Дніпра.

Пожежники навідуються до філії Київського університету культури і мистецтва.

Тут щодня вчаться близько шестисот студентів.

Кричущі порушення, які одразу впадають в око рятувальникам - меблі на шляху до евакуаційних виходів.

Ще одна потенційна пастка - ґрати на вікнах.

Стара електропроводка - недолік, на який найчастіше звертають увагу надзвичайники.

"Деякі недоліки повинні бути усунені негайно.

Завтра ми прийдемо проконтролюємо, щоб усі ці лавки, дивани, які на шляхах евакуації знаходяться – вони були прибрані", – наголосив заступник начальника Дніпровського міського управління ДСНС у Дніпропетровській області Сергій Старостенко.

А це київський коледж.

Сюди знімальна група навідалася вже без рятувальників.

Після того як тривожну кнопку натиснули - сигнал надходить до фірми, що утримує сигналізацію.

Курсантка Альона каже - що робити, якщо трапиться справжня пожежа, вона знає.

"Скористуватися вогнегасником звичайно, якщо це пристрій загорівся, то вимикаємо пристрій, якщо це штора чи щось таке, то одразу використовуємо вогнегасник і гасимо полум'я", – пояснює дівчина.

Вартість протипожежної сигналізації може коливатися від кількох тисяч до двох мільйонів гривень, пояснюють "5 каналу" у фірмі, що встановлює протипожежне обладнання.

"У приміщенні встановлюються пожарні датчики: на тепло, на дим.

При спрацюванні пожежного датчика сигнал йде на пульт і з пульта вже викликають пожежну машину", – розповідає директор фірми з установки протипожежного обладнання Ігор Ніколенко.

Та така сигналізація як, наприклад, у цьому коледжі, радше виняток.

Бо близько половини шкіл і садків столиці такою системою сповіщення не обладнані, кажуть надзвичайники Києва.

Звертають увагу й на справність вогнегасників та пожежних рукавів.

"У кожному пожежному крані повинно бути два вогнегасники.

Також окремо розраховується це на приміщення інформатики на кожний комп'ютер повинно бути літр вогнегасної речовини", зауважує головний інспектор відділу пожежної безпеки ГУ ДСНС Києва Олександр Кувеньов.

Порушникам виписують штраф.

Та навіть таке покарання безвідповідальним керівникам загрожує раз на рік.

До директорів приватних закладів освіти приходять ще рідше - раз на два роки.

Експерт з промислової безпеки звертає увагу не лише на безпеку закладів масового скупчення людей.

А й на роботу самих рятувальників.

Демонструє фото з місця трагедії в Одесі - рятувальники на висоті працюють без елементарного екіпірування.

"У випадку, якщо він впаде, він ризикує зламати собі хребет.

Ну це дуже серйозна небезпека і грубе порушення правил.

Це запитання не до мене, чому він не одягнув, це запитання до керівника", – наголосив шеф-редактор журналу "Промислова безпека" Андріан Галач.

Доки розслідування з'ясовує, що саме стало причиною пожежі в одеському коледжі чи працювала пожежна сигналізація під час займання - у комітеті Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності заявили - підготують законопроєкт, який збільшить штрафи за порушення пожежної безпеки.

Бо нині покарання за відсутність вогнегасника чи заблокований вихід, що може коштувати людських життів, - щонайбільше 170 гривень.

Ганна Рибалка, Наталя Світлова, Валентин Стрельцов, Михайло Третяк.

"5 канал".