Допінг, протести, вбивство: Про що ще питали в "нормандської четвірки" і чому це важливо
Допінг, протести, вбивство: Про що ще питали в "нормандської четвірки" і чому це важливо

Допінг, протести, вбивство: Про що ще питали в "нормандської четвірки" і чому це важливо

Президент України Володимир Зеленський, президент Росії Володимир Путін, президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Ангела Меркель 9 грудня зустрілися в Парижі на саміті "нормандської четвірки".

Переговорам "четвірки" передувала низка двосторонніх зустрічей між усіма учасниками саміту.

Переговори переривали заради двосторонньої зустрічі Путіна і Зеленського.

Потім поновлювали у форматі "підсумкової вечері".

Через доволі тривалий час (як пояснювалося, помічники лідерів держав "утрясали" останні питання з приводу підсумкового комюніке) "четвірка" з'явилася на прес-конференції.

Попередньо було домовлено про чотири запитання від журналістів (тобто по одному спікеру від країни).

І що цікаво, геть не всі запитання стосувалися теми "нормандського формату".

Були й інші, які журналістам видалися не менш важливими, ніж порядок денний саміту.

Розповідаємо про три головні з них.

Олімпіада і допінг.

ins{.

Одне із запитань на прес-конференції було адресовано президенту Росії Володимиру Путіну і стосувалося ситуації з допінгом і відстороненням його країни від участі у великих міжнародних змаганнях.

Як пише BBC, напередодні виконком Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) одноголосно схвалив рекомендації комітету щодо відповідності, визнавши Російське антидопінгове агентство (РУСАДА) не відповідним антидопінговому кодексу.

Це означає, що країна фактично позбавляється права організовувати великі міжнародні змагання.

У WADA вважають, що з бази Московської антидопінгової лабораторії видалили сотні файлів з інформацією про імовірно провалені допінг-тести.

При цьому окремі маніпуляції здійснювали з базою в грудні минулого та січні цього року, тобто в той період, коли в лабораторії мали працювати експерти.

В організації вважають, що поправки не дозволяють перевірити на порушення антидопінгових правил як мінімум 145 росіян.

Про яких саме спортсменів йдеться, незрозуміло.

Таким чином, у наступні чотири роки Росія не зможе взяти участі в Олімпіадах та чемпіонатах світу.

Крім того, РФ не зможе приймати великі міжнародні турніри.

Однак виступати на великих змаганнях спортсмени з Росії все ж зможуть.

Під нейтральним прапором і без гімну, у разі якщо зможуть довести, що не вживали допінг.

Основні правила, яких мають дотримуватися російські спортсмени (для виступу під нейтральним прапором, звісно):.

- Їх не було згадано в доповіді Річарда Макларена про допінг у російському спорті.

- Вони не мають позитивних допінг-проб, інформація про які є в базі даних Московської антидопінгової лабораторії.

- Їхні дані не було порушено під час маніпуляцій з російської сторони.

- Вони пройшли допінг-контроль у повному обсязі.

- Вони відповідають строгим критеріям, які буде визначено пізніше ВАДА.

У Росії є право оскаржити рішення WADA.

Про це право, як пише DW, серед іншого на підсумковій прес-конференції "нормандської четвірки" говорив президент РФ Володимир Путін.

Тоді він підкреслив, що Росія має право оскаржити це рішення, яке, на думку президента, "суперечить Олімпійській хартії".

"Ми маємо всі підстави подати до CAS, подати до суду", - підкреслив він.

Протести у Франції.

Одне зі запитань, поставлених президенту Франції Емманюелю Макрону, стосувався протестів у Франції.

Зокрема, як писав "Інтерфакс", у нього запитали, чи маніфестації в Парижі були проти президента Росії Володимира Путіна.

Макрон пояснив, що справа не в Путіні, а в пенсійній реформі.

Радикальна реформа пенсійної системи, яка просувається Макроном.

Вона передбачає зміну принципу нарахування пенсій і перехід до системи пенсійних балів.

При збереженні пенсійного віку 62 роки для отримання повної пенсії французам доведеться працювати мінімум до 64 років.

Мета підвищення віку – подальша бездефіцитність пенсійної системи.

Реформу планують провести через парламент на початку 2020 року.

Невдоволення людей є дуже відчутним.

За даними поліції, на останні протести по країні вийшли 806 тис.

Убивство чеченця в Берліні.

ins{.

А це питання адресували президенту Росії та канцлеру Німеччини.

Йшлося про вбивство в Берліні етнічного чеченця Зелімхана Хангошвілі.

Убивство сталося 23 серпня в парку недалеко від Бундестагу.

За даними ЗМІ, спецслужби кількох держав НАТО вважають найбільш правдоподібним політичне підґрунтя цього вбивства.

Зокрема, його могли ліквідувати за дорученням закордонної спецслужби.

Убитий Хангошвілі – етнічний чеченець, який під час другої Чеченської війни воював проти росіян.

Також він працював в антитерористичному відділі МВС Грузії.

Згодом переїхав до Німеччини.

Поліція затримала підозрюваного на місці вбивства.

При ньому був підроблений закордонний паспорт на ім'я Вадима Соколова.

Документ він отримав за тиждень до виїзду за кордон.

Розслідувальна група Bellingcat вважає, що підозрюваний – це росіянин Вадим Красіков.

У 2014 році він був оголошений Росією в міжнародний розшук у справі про вбивство підприємця.

Але через півроку розшук припинили.

Офіційно про особу затриманого не повідомляється, сам він заявив, що має російське громадянство.

"Ця людина перебувала в нас у розшуку, це бойовик.

Причому дуже жорстка і кривава людина.

Тільки в одній з акцій, в яких він узяв участь, ним було вбито 98 осіб.

Він був одним з організаторів вибухів у московському метро", - заявив Путін про Хангошвілі на прес-конференції за підсумками саміту лідерів "нормандської четвірки" в Парижі, повідомляє DW.

За словами Путіна, російська сторона неодноразово ставила питання про видачу Хангошвілі, але не знайшла "порозуміння" в німецьких колег.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель, як пише DW, заявила, що Путін на двосторонніх переговорах запевнив, що Росія допоможе в розслідуванні цього вбивства.

Источник материала
Поделиться сюжетом