Яка процедура інтимної гігієни не лише неефективна, а й небезпечна

Лікарка-гінеколог Михайлова Аліна пояснила, чому не слід робити вагінальне спринцювання.

Мікрофлора піхви працює таким чином, що самоочищення піхви відбувається постійно та не потребує додаткових методів очищення зсередини.

Виділення з піхви – це нормально, вони будуть в будь-якому випадку.

Незначний запах теж нормальне явище, він може змінюватися протягом дня і після фізичного навантаження.

Однак, якщо ви помітили неприємний запах, свербіж, печіння або те, що колір виділень змінився – це привід звернутися до лікаря.

Головне, не займайтесь самолікуванням і не робіть спринцювання.

Спринцювання – що це.

Спринцювання – це лікувально-профілактична процедура, яка зазвичай полягає в промиванні піхви розчинами лікарських речовин.

Найчастіше спринцювання призначається лікарем у випадку хронічних запальних процесів у матці, її придатках, піхві.

Однак такий метод є застарілим та неефективним.

Спринцювання – застаріла рекомендація гінекологів.

Чому не можна робити спринцювання.

Внаслідок спринцювання порушується баланс мікрофлори й кислотність, що може призвести до подразнення і зниження захисних механізмів від інфекцій, які передаються статевим шляхом.

Збільшуються ризики виникнення бактеріальних вагінозів, запальних захворювань органів малого таза, передчасних пологів.

Важливо також розуміти, що спринцювання з антисептиками після статевого акту не захищають від інфекцій, а навпаки збільшує їх вірогідність.

І звісно, спринцювання не є засобом проти небажаної вагітності.

Крім того, спринцювання підвищує ризик позаматкової вагітності – серйозного стану, який може бути небезпечним для життя і призвести до інфікування репродуктивних органів.

Критично ризиковано проводити спринцювання:.

при гострих запальних процесах статевих органів;.

під час менструації й вагітності;.

в перші тижні після пологів, аборту.