У "Голосі" назвали проблему "нормандського саміту" і заявили, що голосуватимуть проти закону про статус Донбасу

Фракція "Голосу" голосуватиме проти продовження дії закону про особливий статус Донбасу, а Мінські угоди вважає "шляхом в нікуди".

Про це заявив голова фракції "Голос" Сергій Рахманін за результатами "нормандської зустрічі" лідерів чотирьох країн у Парижі.

"Те, що ми почули, вкотре доводить, що Мінські угоди – це шлях в нікуди.

Бо, якщо ви слухали Володимира Зеленського і Володимира Путіна, могло скластися враження, що вони були на різних заходах.

Це означає, що точки зору — абсолютно непримиренні.

Україна і Росія не зсунулися в своїх точках зору.

Вони можуть зустрічатися ще в квітні, в жовтні, ще багато разів, але ні до чого за Мінськими угодами вони не прийдуть", - наголосив він.

На думку Рахманіна, будь-яка пропозиція, яка надходить від Путіна, є небезпечною сама по собі.

"Будь-яка притомна людина має про це пам'ятати, маючи зустріч з Путіним.

Путін — нам не друг.

Путін — не ідіот.

Путін — не миротворець.

І Путін — не філантроп.

Путін не дарма наполягає на тому, щоби подальший шлях розв'язання конфлікту на Сході України відбувався саме за Мінськими угодами і саме спираючись на закон про особливий статус", - додав нардеп.

Також Рахманін пояснив, чому партія "Голос" вважає цей закон небезпечним.

"Напряму суперечить Конституції, оскільки надає окремим територіям особливий статус де-факто і де-юре; коли б не відбувалися вибори в ОРДЛО, вони не матимуть жодного сенсу, поки Україна не встановить контроль над кордоном; цей закон ніяк не пов'язаний із санкціями щодо Росії", - зазначив він.

Водночас голова фракції заявив, що перше, з чого мала би починати Україна, щоб убезпечити себе від ескалації бойових дій, – домовлятися про режим повного тривалого припинення вогню.

"Проблема полягає в тому, що за 5 років ми не переконали французьку і німецьку сторону, які мають власні інтереси і не мають захищати Україну від Росії, що в нас є інший план.

Якби він був, можна було б зробити з Німеччини і Франції наших спільників, а не спільників Путіна, як сьогодні, на превеликий жаль, виглядає.

Україна мала зосереджуватись на безпековому форматі, а не на обіцянках провести вибори, які за чинним українським законодавством там провести неможливо.

Мали б напрацювати навколо ідеї замороження бойових дій і довгострокового припинення вогню дорожню карту, залучивши і німців, і французів у спільники.

І тоді б ми їхали в Париж з власним планом, а не з ідеями, як протидіяти чужому плану", - підсумував нардеп.

Своєю чергою лідер політсили Святослав Вакарчук вважає, що Володимир Путін не звернув уваги на оприлюднену президентом України Володимиром Зеленським позицію про неприпустимість здачі національних інтересів України.

"Ми всі озвучили президенту червоні лінії.

Він озвучив їх на пресконференції.

Путін не звернув на них жодної уваги.

Це – сухий залишок Норманді.

Добре, що домовились про обмін заручників.

І про припинення вогню.

Це єдине, що зараз матиме значення.

Подивимось, як ці домовленості будуть виконані", - резюмував він.

Це - перший "нормандський саміт" з осені 2016 року.

Після прибуття Зеленського до Єлисейського палацу о 14:55 за місцевим часом (15:55 за Києвом), одразу розпочалася зустріч з президентом Франції Еммануелем Макроном, а після 16-ї - з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель.

О 16:00 була запланована зустріч лідерів країн-учасниць "Нормандського формату", а на 18:45 – пресконференція чотирьох лідерів, однак зустріч "четвірки" розпочалася на дві з половиною години пізніше.

Також відбулися перші перемовини віч-на-віч Зеленського та Путіна.

Зустрічі тривали майже до опівночі за Києвом, після чого лідери "нормандської четвірки" дали разом пресконференцію та оприлюднили спільну заяву.

Володимир Зеленський під час спілкування з пресою назвав головною перемогою саміту в Парижі обмін полоненими до кінця року у форматі "всіх на всіх", але визнав, що цього "замало".

Сторони під час зустрічей також обговорили "газове питання", контроль кордону на Донбасі, а також домовились про наступний саміт протягом чотирьох місяців.

Повну хронологію перемовин "нормандської четвірки" читайте за цим посиланням.