Павло Шеремет: як жив, де працював і чому був убитий
Павло Шеремет: як жив, де працював і чому був убитий

Павло Шеремет: як жив, де працював і чому був убитий

Ким був Павло Шеремет.

Павло Шеремет був російсько-українським журналістом, який народився в Білорусі.

На батьківщині він недовго працював у банківській сфері, згодом зайнявся журналістикою.

Працював кореспондентом на каналі, який наразі називається "Перший канал".

Відкрито критикував режим президента Алєксандра Лукашенко.

У 1997 році у Білорусії його заарештували та дали 2 роки умовно.

Президент позбавив його громадянства.

Тоді Павло емігрував до Росії, де він продовжив працювати на "Першому каналі".

Він вів програму "Час".

Навіть отримав премію ТЕФІ.

В 2013 році змінив роботу та перейшов на "Громадське телебачення Росії" (ОТР).

Водночас, писав статті на політичну тематику для кількох видань, зокрема, й українських.

Серед них були: "Огоньок", "Білоруський партизан", "Українська правда".

Павло Шеремет був відомим і поважаємим журналістом / Фото 24 каналу.

П’ять років до своєї загибелі Павло жив в Україні.

Остаточно оселився в українській столиці після Революції Гідності.

Тоді ж він пішов з ОТР.

Як вбили Павла.

20 липня 2016 року в центрі Києва загинув відомий журналіст Павло Шеремет.

Того дня приблизно о 7 ранку, на розі вулиць Івана Франка і Богдана Хмельницького вибухнуло червоне авто "Субару", в салоні якого була одна людина – Павло Шеремет.

Машина, на якій їхав Пало належала керівнику "Української правди" Олені Притулі.

Чоловік їхав один у студію, де повинен був вести авторську програму.

Коли журналіста витягли з машини, він ще був живим.

Проте, травми, отримані від вибуху, були настільки сильними, що він помер в кареті швидкої допомоги.

За даними поліції, камери спостереження зафіксували жінку, котра закладала вибухівку та її спільника.

Перша реакція.

Перша реакція на трагедію поліції та представників влади була швидкою.

Багато іноземних держав були стурбовані цією трагедією.

Так, посольство США, посол ЄС в Києві, представник ОБСЄ з питань свободи слова закликали українську владу розслідувати вбивство журналіста і покарати винних.

Вони активно переконували, що це справа честі, яку швидко розкриють.

П’ятий президент Петро Порошенко розслідування вбивства називав справою честі, обіцяючи докласти максимальних зусиль і співпрацювати з європейськими та американськими колегами.

Тодішній глава держави зібрав у своїй адміністрації нараду глав силових відомств України, за підсумками якої було прийнято рішення створити оперативну групу до складу якої увійшли б співробітники поліції і Служби безпеки.

Дивіться відеотрансляцію з брифінгу МВС щодо затримання підозрюваних у вбивстві Шеремета:.

Пізніше навіть вирішили залучити до розслідування іноземних слідчих, йшлось про представників ФБР.

Правоохоронці намагались демонструвати оперативну і злагоджену роботу, запевняючи, що задля розслідування об'єднують зусилля різних служб.

За версією правоохоронців, яку вони озвучили в перший день розслідування, під сидіння водія заклали вибуховий пристрій.

Пізніше версію дещо змінили, сказавши, що вибухівку зробили з елементів протипіхотної міни та магнітами й закріпили на днищі автівки із зовнішньої сторони.

Причиною смерті стали травматичний шок і значна крововтрата.

Версії вбивства.

В ЗМІ можна було почути багато різних версій вбивства відомого журналіста.

Передовсім йшлось про професійну діяльність журналіста.

Він нищівно критикував у своїх статтях білоруську та російську владу.

Називали й версію – з особистих мотивів.

Конфлікт інтересів у його особистому житті.

Ще одна версія – так званий російський слід.

Мовляв, вбили відомого журналіста задля дестабілізації ситуації в Україні.

На користь цієї версії було те, що вибух стався напередодні багатотисячного хресної ходи центром Києва, яка повинна була пройти 27 липня ( організатор Церква Московського патріархату).

Українські силовики заявляли, що масове скупчення віруючих може стати зручною мішенню для різного роду провокацій.

Новий поворот: підозрювані.

12 грудня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив про затримання фігурантів справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.

На брифінгу керівники правоохоронних органів заявили про те, що слідство у справі про вбивство Павла Шеремета підозрює щонайменше п’ятьох.

Зокрема, йдеться про медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугай, лікаря та волонтера Юлію Кузьменко, музиканта й добровольця Андрія Антоненка, добровольців Інну та Владислава Грищенків.

До вбивства Шеремета ймовірно причетні ті, кого не могли навіть запідозрити / Фото 24 каналу.

На думку правоохоронців, ймовірно Юлія Кузьменко разом з Андрієм Антоненко закладали вибухівку, а Юлія Дугай – досліджувала місцевість перед вибухом за кілька днів.

Аби дійти такого висновку слідство провело аналіз ходи фігурантів.

Для експертизи був залучений один із кращих фахівців із Великої Британії – Айрон Бірч.

Начальник кримінальної поліції Євген Коваль розповів, щоби встановити цих осіб довелось проаналізувати величезну кількість різної інформації.

Як наслідок, вдалось з’ясувати, що ці люди засвітились у різних справах.

Спочатку вони навіть не виглядали як група.

Допомогли правоохоронцям це дізнатись непрямі докази та записи телефонних розмов.

Зокрема, й одне з фото, викладених ними у соціальних мережах, на якому вони зображені усі разом.

Проаналізувавши інформацію щодо 35 фактів подібних злочинів, слідство з чотирьох основних версій вбивства Шеремета – помилка в об’єкті злочину, побутові та міжособистісні мотиви, професійна діяльність чи дестабілізація – зупинилося на останній – дестабілізація ситуації в державі, шляхом вбивства відомої особи,.

– заявив Євген Коваль.

Виявити підозрюваних у злочині вдалось лише проаналізувавши численні інші підриви.

Зокрема, увагу слідчих привернули два злочини: підрив електроопори в Херсонській області 21 листопада 2015 року та невдалий замах на бізнесмена Ч.

у Косові Івано-Франківської області влітку 2018 року.

Де використали дуже схожий вибуховий пристрій.

Євген Коваль наголосив, що під час роботи поліцейські здійснили: 800 виїмок документів та інформації.

Зокрема, в мобільних операторів.

Також допитали понад 3700 осіб; призначили й провели 47 експертиз; відпрацювали 570 будинків і приблизно 4300 квартир; проаналізували понад 80 мільйонів телефонних з’єднань і 40 тисяч абонентів; дослідили відеозаписи з 221 камери спостереження (тривалість записів становив від 5 до 2 місяців).

Лише провівши таку колосальну роботу правоохоронцям вдалось склали схему ймовірного руху злочинців та вийти на їх слід.

Проте, правоохоронцям ще необхідно виявити замовників убивства, адже наразі йдеться про взяття під варту ймовірних вбивць.

Источник материала
Поделиться сюжетом