Журналістські нападки: як із ветеранів роблять монстрів

Спершу одразу скажу: частково – це правда.

Чому частково? Бо ми, на жаль, досі не маємо статистики в сфері ветеранських справ, а тому твердження, що "все частіше" – не є таким, що відповідає дійсності.

Але і говорити цю правду теж потрібно, використовуючи правильну термінологію і пояснюючи людям, чому так відбувається.

Адже такими заголовками і такими сюжетами ви, шановні журналісти, як би так м'яко сказати, продовжуєте процес демонізації ветеранів.

Породжуєте нові стереотипи та просто драконите активну частину нашої спільноти.

І зараз я поясню, як на прикладі сюжету "1+1".

Дивіться сюжет телеканалу "1+1" про ветеранів:.

Тут журналіст змішав і коней, і людей, і все на світі.

Вбивство маленького хлопчика ніяк не пов'язано із реабілітацією або її відсутністю.

Чому? Пояснюю.

Нагадую шановним журналістам, що реабілітація – це, в першу чергу, комплекс медичних, педагогічних, професійних і соціальних заходів та послуг, спрямованих на відновлення здоров'я та працездатності осіб з обмеженими фізичними й психічними можливостями внаслідок перенесених травм та захворювань.

Я неодноразово піднімав цю тему в свої блогах.

Йдемо далі.

От журналіст каже, що нині збільшується кількість випадків, коли ветерани виявляються причетними до серйозних правопорушень.

Тут у мене є зустрічне запитання: а є статистика, наприклад, скільки айтішників вбило людей? Чи електриків? Чи, може, водіїв таксі?.

Я не вважаю доцільним і справедливим узагальнювати питання статусу ветеранів і криміналу, адже це все індивідуальні випадки, і в кожному з них є свій мотив та причини.

І щось мені здається, що ніхто із журналістів не досліджував, коли причиною кримінального правопорушення була саме служба в зоні бойових дій, а коли людська жадоба, необачність, ненависть чи ще щось.

Ветерани – це зріз нашого з вами суспільства.

Серед ветеранів, як і серед інших соціальних груп, є як круті хлопці та дівчата, так і, як мінімум, "поганці" і мати справу із такими немає абсолютно ніякого бажання.

Але повернемось до сюжету.

У ньому весь час звучать дві ключові тези.

Перша, що ветерани дедалі частіше причетні до конфліктів.

Такий допис висить внизу екрану протягом сюжету.

Скріншот з відео.

І друга! Про те, що всім ветеранам потрібна реабілітація.

Журналісти показують реабілітаційний центр.

Увага! Для поранених ветеранів, де майже ні слова не говорять про психологічну реабілітацію, натомість роблять наголос на фізичній реабілітації після поранень.

В сюжеті показують чарівну психологиню, яка каже про "затухаюче багаття".

Я вкотре хочу зробити наголос на важливості правильно розставляти акценти і використовувати чітку термінологію.

Адже, як каже мій знайомий, "Що ми маємо у сухому залишку?".

Психологиня із сюжету.

А те, що один із провідних телеканалів країни, не до кінця розібравшись в проблемі, накинув лайна на 370 тисяч ветеранів.

Таким чином наче передав суспільству меседж: "Вони неадекватні.

Їх треба реабілітувати, бо вони вбивають.

Гранатами погрожують.

Мости мінують" і так далі.

Одразу скажу, що я за конструктив, тому в кінці блогу буде пропозиція і в мене є прохання до всіх журналістів, які говорять про ветеранів.

Забудьте слово реабілітація, якщо сюжет не про поранених ветеранів, які проходять комплекс заходів по фізичному відновленню.

Забудьте слово ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) – ставити такий діагноз можуть лише висококваліфіковані лікарі-спеціалісти.

Якщо вам потрібна допомога спеціалістів у роз'ясненні, чому ветерани так поводять себе в тих чи інших ситуаціях або у конкретних випадках, то зверніться, будь ласка, до тих, хто в темі.

Наприклад, у Veteran Hub.

У них є круті спеціалісти, які все пояснять і роз'яснять.

Не треба говорити про певну соціальну групу і про те, що вона є небезпечною та неадекватною (саме такі тези я чую найчастіше в подібних сюжетах).

Тому що ви не знаєте статистику правопорушень, скоєних цією групою або якоюсь іншою – її просто не існує.

Це, як мінімум, несправедливо, а як максимум – непрофесійно.

В цивілізованому світі це називають дискримінацією.

Визначення з оксфордського словника "Ставлення до людини чи певної групи людей по-різному.

Особливо в негативному контексті через її чи їх відмінність.

І в нашому контексті – це “відмінність за досвідом".

Я записую цей блог з закликом до журналістів, будь ласка, перед тим, як робити сюжети чи писати тексти про ветеранів і військовослужбовців, подумайте, які можуть бути наслідки.

Адже ЗМІ беруть безпосередню участь у формуванні образу ветерана, а професія журналіста полягає в об'єктивності, а не у створенні жахалок.

Саме цим закликом я планував закінчити сьогоднішній блог.

Але ні.

У мене виникла ідея.

Переходимо від слів до дій.

Ми вирішили організувати у Veteran Hub лекцію психологів, які мають профільну освіту і досвід роботи з ветеранами понад три роки.

Veteran Hub.

Разом з учасниками бойових дій вони готові будуть ділитися ветеранським досвідом, досвідом війни, розказувати про фізичні та психологічні аспекти, тобто, про особливості комунікації з ветеранами та про ветеранів.

Тож, шановні журналісти, я запрошую всіх вас до Veteran Hub в четвер 19 грудня о 19:00.

З Вас бажання почути нас, а з нас гарний настрій, крута лекція та безкоштовна піца від мене особисто.