Катерина Шевченко переїхала до Ізраїльського міста Тель-Авів рік тому зі своїм хлопцем Артемом.
Зараз дівчина працює у пекарні та не перестає дивуватися порядкам у цій країні."Перше, що мене здивувало це квартири.
З житлом нам допомагала компанія хлопця.
Нам зняли двокімнатне помешкання.
Але коли ми зайшли, кімнат було три.
Виявилось, одна з них бомбосховище.
У справжній багатоповерхівці на рівні десятого поверху.
Перше, чим примітні ці кімнати: малими вікнами.
Там зовсім немає зв'язку, бо стіни оббиті металом, а на стіні висить спеціальний очищувач повітря.
Такі кімнати роблять у всіх сучасних квартирах.
Вважається, якщо її немає, то будинок непридатний до життя.
Іноді такі кімнати роблять на будинок.
Але то переважно у старих будівлях", - розповідає Катерина Gazeta.
Якби довелося платити самим, то таке помешкання коштувало б $2 тисячі."Ізраїльтяни використовують бомбосховища як спальні.
Ремонти тут дуже прості.
На підлозі – плитка, на вікнах спеціальні дерев'яні жалюзі, які кріпляться ззовні на будинку.
Меблів мінімальна кількість, щоб не збирали пил", - пояснює дівчина.
Хоча дівчина дуже добре спілкується англійською, але зауважує, що потрібно вчити іврит."Ті хто має не дуже гарну освіту, англійської не знають.
Курси тут дорогі, тому мову вчила у спеціальній програмі в телефоні.
Тепер можу зайти в магазин і отримати знижку.
Не тому, що я говорю, а тому, що місцеві сприймають за "свою".
Іноді ціна разюче відрізняється.
Наприклад, вчора купувала енергетик в арабському магазині, три пляшки продали за 70 гривень.
В той же вечір наша подружка там же брала цей товар, він обійшовся їй вдвічі дорожче.
Іноді місцеві так і кажуть, що роблять знижку, за те, що вивчив мову", - додає Катя.
В Ізраїлі немає державної пенсії, є мінімальна допомога.
Приватні підприємці зобов'язані самі формувати свою пенсію.
Раніше такі відрахування були добровільними.
Зараз є закон, який зобов'язує бізнесменів робити це в обов'язковому порядку.