Як митрополит Андрей Шептицький хотів відкупитися від радянської влади

19 грудня 1944 року потягом № 6 із Києва до Москви у міжнародному вагоні виїхали: архимандрит Климентій Шептицький, професор Гавриїл Костельник, радник митрополита Іван Котів та ігумен Будзинський.

«Делегація везе два привітальні листи товаришу Сталіну від бувшого митрополита Андрея Шептицького і його наслідника Йосифа Сліпого, а також 100 тисяч рублів, призначених у фонд оборони».

Відрядження (!!!) підписане головою виконкому Львівської обласної ради депутатів трудящих Козирєвим і головою Ради в справах релігійних культів при Раднаркомі СРСР Полянським.

Але не допомогло.

11 квітня 1945 р.

органи НКДБ заарештували весь греко-католицький єпископат – митрополита Йосипа Сліпого, єпископів Григорія Хомишина, Микиту Будку, Миколу Чарнецького, Івана Латишевського та багатьох інших священиків.

Ніколи не треба їздити до руских чогось просити.

Не треба думати, що від них можна відкупитися.

Краще йти до кінця, як веселий і оптимістичний шеф СБ ОУН Микола Арсенич, з жінкою в бункері можна і одною гранатою разом, коли що.

А не возити Сталіну народні гроші.

Не забудемо.