Як сваритися при дітях та що категорично заборонено робити: поради психолога
Як сваритися при дітях та що категорично заборонено робити: поради психолога

Як сваритися при дітях та що категорично заборонено робити: поради психолога

Порадами для батьків поділилася дитяча і сімейна психологиня Катерина Гольцберг, передає видання "Освіторія".

Вона наголошує, що уникнути конфліктів чи з’ясування стосунків при дітях людям не вдасться, дитина все одно відчує напружену атмосферу.

"А якщо батьки при дітях сперечаються, наприклад, у який готель вони поїдуть відпочивати, то тоді дитина чує і розуміє, що у мами й тата є різні погляди на цю справу.

Це дає уявлення дитині, що конфлікт – це нормально, таке стається, ситуація під контролем, у ній немає нічого страшного", – сказала психологиня.

Не завжди варто приховувати суперечки від дітей.

Якщо дорослі намагаються конструктивно знайти розв’язання певної проблеми, то дитині корисно буде бачити і чути, що батьки цивілізовано розмовляють, а пізніше вони все одно помиряться.

Як сваритися при дитині.

Показати дитині, що після сварки чи непорозуміння є можливість помиритися.

Окрім того, для цього існують чіткі кроки: попросити вибачення та визнати свою провину.

Або показати дитині, що кожен учасник конфлікту залишився при своїй думці, але поважає думку іншого.

Усе це дитина пізніше перенесе у своє доросле життя.

Сварка батьків / Фото wallpaperscraft.

Якщо ви сперечались при дитині, а потім помирилися не в її присутності, дитині потрібні пояснення.

Дитина не може перескочити цей момент, тому що тоді у неї не буде розуміння різних елементів – із розуміння випадає певна ланка.

Саме тому пояснити вирішення конфлікту треба обов’язково.

Брати тайм-аут.

Якщо відчуваєте, що суперечка виходить з-під контролю і переростає у сварку на підвищених тонах, можна оголосити умовний "брейк" (як у боксі).

Важливо сказати: "я зараз дуже серджусь, мені потрібен час, щоб заспокоїтись, давай повернемось до цієї розмови через 15 хвилин".

"Справді, у розпал конфлікту буває дуже складно себе зупинити, але варто вчитися цьому: розійтися по різних кімнатах, охолонути, подихати – це дуже допомагає заспокоєнню.

Важливо після цього "брейку" продовжувати суперечку у конструктивному руслі", – відповіла психологиня.

Що категорично заборонено робити батькам:.

Втягувати дитину у конфлікт.

Батьки не повинні пропонувати дитині бути на боці когось із них.

Адже вона просто не здатна обрати когось, бо любить однаково і тата, і маму.

Також неприпустимо називати дитину «зрадником», якщо вона захищає когось із батьків.

Через це дитина може переживати глибоке почуття провини.

Вживати нецензурні слова та обзивати один одного, принижувати і ображати.

Всі ми знаємо, що діти схильні повторювати фрази, які чує від свого оточення, а потім казати їх у школі чи садочку.

Тому такі образливі фрази можуть закарбовуватися у пам’яті дитини на довгі роки, і зрештою займуть місце у дорослому житті у стосунках із друзями чи майбутніми партнерами.

через GIFER.

Кричати і битися – теж абсолютно неприпустимо.

За словами психологині Катерини Гольцберг, крик і бійки – це психологічне насилля щодо дитини, яка спостерігає за цим.

Діти дуже чутливі до гучних криків тому цього треба усіляко уникати.

Ігнорувати партнера і використовувати узагальнення типу "ти завжди…".

Психологи запевняють, що це також є різновидом психологічного тиску.

Обтяжувати дитину недитячою інформацією.

Батьки, наприклад, не повинні казати "твій тато гуляє, зраджує мамі" і намагатися загітувати дитину на свій бік.

Источник материала
Поделиться сюжетом